«Люди мов зачумлені і стало їх удвічі менше»: наслідки Голодомору 1932—1933 років у Липцях

Варто нагадати, що спогади Івана Піддубного «Слідами життя» опубліковані у Вінніпезі (Канада) 1969 року — за багато десятиліть до того, як в Україні почали безборонно говорити і писати про жахливу історію Голодомору.

*   *   *

Навесні 1933 р. над селами України простягла свої кістляві руки чорна голодна смерть. Вимерло тоді кілька мільйонів людей, тих трудівників, що вміли не лише себе та свої міста годувати, але українська мачуха — Московщина — в великій мірі живилась продуктами їх праці та мала змогу навіть за рахунок їхнього хліба будувати свій добробут.

Так було в столиці України, найбагатшої на хліб «республіки» СССР!

А от — у портовому місті — Херсоні весною того року: на базарній площі, поблизу від уцілілої від большевицької руйнації церкви, селянки продають дещо з їжі: у шклянках-зерно й квасолю, у качанах — кукурудзу, просто на брукові лежать купки — по кілька штук — картоплин та підгнилих бурячків.

Побіля щасливих продавців проходять, ледве волочучи ноги, голодні хлібороби...

І ось серед ненатуральної для базару загальної тиші раптом чується тривожний придушений жіночий голос: «Боже, за що ти нас покарав?!»... І опухла від голоду, знесилена жінка, падає мертвою колодою...

В багатьох місцевостях там, де большевицькі будівничі соціалізму брались до свого злочинного діла з особливою щирістю й енергією, селяни, — якщо не повтікали зі своїх батьківських місць — повимирали до одного. Мертвих не було кому ховати.

Пси їх трупів не зачіпали, бо їх самих поїли ці покійники ще тоді, коли не остаточно втратили надію на порятунок... Так було, напр., у селах колись багатого Старобільського повіту на Харківщині.

Жах огортав людину, що попадала в такі мертві села!

На ґрунті голоду і зв’язаного з ним психічного розладнання були досить численні випадки людоїдства; при тому здебільшого матері поїдали своїх дітей... Це — загадка для психологів!..

Так большевизм перетворив країну давньої християнської культури на країну канібалів... Культурне людство (якщо воно іще існує!...) не повинно забути цього тим, хто несе людству ніби вищу культуру й мораль...

Громадянці м. Харкова М. С. доводилось часто спостерігати, як щоранку вантажними автами міліціонери вивозили кудись за місто трупики померлих від голоду дітей і вона... бере свій одяг, рубає його сокирою, ріже ножем і з тієї «січки» варить... їжу, приказуючи: це — голодним діткам...

А в цей час «батько народів» — Сталін — сказав: «Жить стало лучше, жить стало веселеє»... А злочинна большевицька пропаганда сурмила ці гріховні слова на всіх перехрестях СССР і за його кордонами...

Так виглядає марксизм на практиці, принаймні в московсько-совєтському його оформленні...

Отже, большевики для характеристики самих себе і своєї держави мали б усі підстави на її кордоні повісити напис, узявши його з знаменитого Дантового «Пекла»: «Хто сюди вступає — хай залишає поза цими ворітьми моральний кодекс людей»...

Ті, що колись спалювали «грішників», були переконані, що вони роблять християнське діло. Історія їх засудила. Прийде, хочеться вірити, суд і на большевицьких людоморів! Хоч від того мала втіха для тих, хто й сьогодні є під їхньою «опікою»…

Давня латинська приказка говорить: «Коли говорить зброя — мовчать закони». У большевицьких душогубів закони мовчать без перерви...

Такими були на практиці «діла» змовницької, ніким не контрольованої, большевицької партії!

Крім безпосереднього злочину, що його вона вчинила, особливо над українським народом, її злочин полягає в тому, що вона й іншим показала злочинну дорогу. Найбільш старанними учнями й послідовниками большевиків показали себе гітлерівці!..

А ось один з наслідків трагічного для України 1933 року. У Краснокутському районі Харківщини в українських селах чую «русскую речь» новопоселенців з Курської та інших московських областей. Запитую, як вони туди потрапили і чую відповідь: «Нам дома говорили, что на Украйне народ попример от голодухи, поэтому там теперь стало жить просторно, — вот мы и решили переселиться»...

1934 р. я побував у своїй рідній слободі і побачив таку картину: мов після страшної хуртовини двори всюди порозгороджувано, солом’яні дахи на будівлях — ледве тримаються, люди — мов зачумлені і стало їх удвічі менше, як колись було — багато вимерло від голоду, багато депортовано, багато повтікало з дому...

І мені розповіли, в якими прокляттями на устах помирав, колись здоровий, красунь, глухонімий, І. Ч., що навчився у мого батька шевства і був добрим майстром. Він твердив перед смертю: «Прокляті урядники!»... Так він звичайно називав усіх представників влади.

Так заплатила большевицька Москва українським селянам за їхній, Богом благословенний, оспіваний поетами шляхетний труд хліборобів!.. Так заплатила Москва українському народові за його намагання жити своїм державним життям!...

Хто ж і коли згадає імена невинних жертв того режиму?.. А їх немало: сам Сталін в розмові з Черчілем 1942 р. у дні їхньої дружби, признався, що примусова колективізація забрала десяток мільйонів людських жертв.

Знаючи большевицьке уміння й навички фальшувати, ми можемо твердити, що та цифра, напевно, зменшена. І ці жертви стосуються в найбільшій мірі українського народу!

Характеризуючи російського царя-держиморду знаменитий революціонер Герцен написав, що то — Чінґіз-хан з телеграфом. Про комуністичних царів російських є всі підстави сказати, що вони Чінґіз-хани з тракторами й «спутниками»...

Читайте також: 

Як «бурсаки» проводили канікули у Липцях на початку ХХ століття

Як розважались «бурсаки» у Липцях на початку ХХ століття

Яких пісень співали українські «бурсаки» у Липцях на початку ХХ століття

Наша липчанська «Наталка Полтавка» вказала мені стежку до українських театрів…

…ми дозволяли собі часом наспівувати й «Ще не вмерла Україна»…

Як ставились селяни Липців до правління гетьмана Павла Скоропадського

Як склалась доля колаборанта-«пушкініста» з Липців після вигнання нацистів

Як у Липцях селяни вчаділи й очманіли, коли їх «добровільно» до колгоспів заганяли

Історія однієї провокації у селі Веселе, або Як змусити цуцика гірчицю їсти

«Під батьківською стріхою»: 

Липці у спогадах Івана Піддубного

1. …люди вилазили з хат, мов ті кроти зі своїх нор…

2. ...пригадую нашу, вкриту соломою, дерев’яну хату... 

3. …нас з найранішого дитинства починали привчати до праці…

4. …роботою, що межувала з розвагою, було пасіння коней…

5. …пригадую оповідання моєї матусі…

6. …лихо не любить ходити одинцем…

7. «Швець ходить без чобіт, а кравець — без штанів»

8. …отак жилось селянам «на нашій не своїй землі»…

9. …імперія систематично й уперто провадила русифікацію…

10. …в побуті селян зберігались залишки своєрідного матріархату…

11. …кулачні «бої» називались у нас «броварями»…

12. Різдвяні свята для нас мали особливий інтерес…

13. …найбільшою втіхою для душі були церковні свята…

14. …недалеко відійшли від предків, старших на ціле тисячоліття...

15. …найфантастичніші і найжахливіші речі можна було почути…

16. …громадські збори перетворювались на безладний базар…

17. …безрадісне життя штовхало селян у бік «горілочки»…

18. …християнству українських селян дуже нашкодила російська цареславна церква…

19. ...селяни жили під страхом учинків своїх ближніх...

20. ...додатковим джерелом прибутку було бакшарство...

21. …старшого з дітей залишали дома на господарстві…

22. …пізно вночі я напівсонний даю матусі справоздання про свій трудовий день…

23. …мене одного разу таки взяли до того Харкова…

24. …росія в тій війні зазнала ганебної поразки…

25. Щикотури й маляря — піднімайтесь на царя!

26. …неосвіченість народу і ненародність освіти…

27. …я не раз перечитував «Кобзаря»…

28. …закінчив четверту групу школи, коли «мені тринадцятий минало»…

29. ...український народ жив на становищі затурканих, заляканих «хахлів»...

30. «Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить»

31. …1911 року росія святкувала п’ятидесятиріччя звільнення селян з кріпацтва…

32. …все спрямоване на добро народу, перебувало під забороною…

33. …матуся моя поблагословила мене в далеку й невідому дорогу…

Читайте також:  У Стрілечій пацієнти психлікарні стали заручниками російської агресії

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook