Яких пісень співали українські «бурсаки» у Липцях на початку ХХ століття
Статтi | | 412 | Автор: Андрій Домановський

Фото з книги «Українські прикраси. Альбом», упорядники О.Самков, В. Лепський, видавець Андрощук П.С., Черкаси, 2018 р.
Пам’ятаєте засилля російської попси в українському теле- та радіоефірі всього лише кілька років тому? На початку ХХ століття у підвладних російській імперії українських землях ситуація була подібною — «городські» російські пісні витісняли українську народну й авторську пісню з ужитку.
Про це яскраво свідчать спогади уродженця Липців Івана Піддубного.
У них він описує побут і розваги українських бурсаків початку ХХ століття у слободі Липці під час канікул.
* * *
Під час вечірок ми переконувались, що українці мають багатий пісенний матеріал; разом з тим ми з прикрістю відзначали, що нам з великими труднощами доводиться вишукувати нові пісні для сольоспівів та дуетів, особливо таких, які б «щипали за серце» наших компаньйонок.
Ми співали всім відомі «Коли розлучаються двоє», «Де ти бродиш, моя доле?», «Дивлюсь я на небо», «Така її доля», «Віють вітри» та інші. Але нам бракувало «номерів» для сольових співів та дуетів на довгу вечірку, що продовжувалась звичайно до самого ранку.
З якою ж радістю, а разом з тим і з жалем за запізнення, я пізніше почув (уже поза нашою слободою) «Гандзю», «Прийде весна», а особливо «Бабусю» та інші.
Який же то вдячний матеріял, змістом і мелодією, ці щиро народні романси і милий для сердець панночок — представниць нашого сантиментального народу...
І яка ж трагедія для народу, а ще більший сором для імперії-мачухи того підопічного народу, що в нього відібрано право культивувати навіть такий невинний прояв душі, як пісню!...
Брак свого пісенного репертуару ми відчували особливо під натиском зливи московських романсів, що здібні були полонити наших подруг, а черв’яками проникаючи в їхні душі, перетворювати їх самих на гній, так потрібний і корисний для добрих жнив імперії загарбниці.
Але тим часом справу рятували наші чудові хорові пісні.
Гра у флірт може бути одним з родів розваги, але це залежить від змісту надрукованих на картках гасел. І тут ми констатували засилля, якщо не безідейних, обивательських мотивів, то популяризацію ідей і ідейок «старшого брата», що своєю стихійною силою, підтримуваною урядово, готовий був задушити навіть самі зародки окремої оригінальної нашої культури.
Ніхто не може заперечити, що полегшенням усім, навіть найменшим і найвідсталішим, народам світу розвитку їхньої культури, дається змога приєднатися до культури вселюдської. Цим збагачується й цю останню, так само, як доданням квіток збагачується й поліпшується цілий букет.
Російська імперія, що провадила свою культурну політику під гаслом «обрусить и оправославить народы империи», рішуче відкидала цю правдиву й раціональну думку, навіть у флірті...
І ми в тих умовах намагались створити свою серію карток з нашою культурною й національною тематикою.
Але чи треба було зважати на такі дрібниці?
Так, треба! Бо з таких та їм подібних дрібниць складається людське життя і той, хто від нього ізолюється, не може розраховувати на успіх у ньому.
Читайте також:
Як «бурсаки» проводили канікули у Липцях на початку ХХ століття
Як розважались «бурсаки» у Липцях на початку ХХ століття
«Під батьківською стріхою»:
Липці у спогадах Івана Піддубного

1. …люди вилазили з хат, мов ті кроти зі своїх нор…
2. ...пригадую нашу, вкриту соломою, дерев’яну хату...
3. …нас з найранішого дитинства починали привчати до праці…
4. …роботою, що межувала з розвагою, було пасіння коней…
5. …пригадую оповідання моєї матусі…
6. …лихо не любить ходити одинцем…
7. «Швець ходить без чобіт, а кравець — без штанів»
8. …отак жилось селянам «на нашій не своїй землі»…
9. …імперія систематично й уперто провадила русифікацію…
10. …в побуті селян зберігались залишки своєрідного матріархату…
11. …кулачні «бої» називались у нас «броварями»…
12. Різдвяні свята для нас мали особливий інтерес…
13. …найбільшою втіхою для душі були церковні свята…
14. …недалеко відійшли від предків, старших на ціле тисячоліття...
15. …найфантастичніші і найжахливіші речі можна було почути…
16. …громадські збори перетворювались на безладний базар…
17. …безрадісне життя штовхало селян у бік «горілочки»…
18. …християнству українських селян дуже нашкодила російська цареславна церква…
19. ...селяни жили під страхом учинків своїх ближніх...
20. ...додатковим джерелом прибутку було бакшарство...
21. …старшого з дітей залишали дома на господарстві…
22. …пізно вночі я напівсонний даю матусі справоздання про свій трудовий день…
23. …мене одного разу таки взяли до того Харкова…
24. …росія в тій війні зазнала ганебної поразки…
25. Щикотури й маляря — піднімайтесь на царя!
26. …неосвіченість народу і ненародність освіти…
27. …я не раз перечитував «Кобзаря»…
28. …закінчив четверту групу школи, коли «мені тринадцятий минало»…
29. ...український народ жив на становищі затурканих, заляканих «хахлів»...
30. «Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить»
31. …1911 року росія святкувала п’ятидесятиріччя звільнення селян з кріпацтва…
32. …все спрямоване на добро народу, перебувало під забороною…
33. …матуся моя поблагословила мене в далеку й невідому дорогу…
Читайте також: Дві КАБ скинули на Липці російські військові минулої доби
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз