Як у Липцях селяни вчаділи й очманіли, коли їх «добровільно» до колгоспів заганяли

Як у Липцях селяни вчаділи й очманіли, коли їх «добровільно» до колгоспів заганяли на порталі Gromada Group
Ілюстративний колаж

Цікаві свідчення про насильницькі методи колективізації у Липцях лишив у своїх спогадах місцевий уродженець Іван Піддубний.

Варто зазначити, що вони підтверджуються тогочасними архівними документами та публікаціями у місцевій пресі — газеті «Колгоспник».

 

*  *  *

 

Самому процесові усуспільнення селянського господарства, цій нераціональній з погляду організації виробничого процесу і жорстокій своїми методами акції, буде, напевно, присвячено гори літератури. Я, зі свого боку, можу подати кілька фактів, що їх свідком був особисто.

 

Непомірно великим натуральними й грошовими податками, різними формами терору й провокацій большевики досягли своєї мети — суцільної колективізації селянського господарства. Вступаючи до колгоспів селяни повинні були здати туди всі засоби виробництва (землю, тягло, машини й знаряддя, посівне зерно тощо).

 

Оскільки 99% селян розглядало колективізацію як новітню форму кріпаччини, можна собі уявити, з яким болем у душі вони розлучались із своїм майном, що його здобували вони та їхні батьки в поті лиця свого!..

 

В первісній стадії колективізації большевики, щоб не залякувати селян, організували так звані Товариства Спільного Обробітку Землі (СОЗ). У СОЗах не вимагалось усуспільнення засобів виробництва і його наслідків, лише спільно виконувались найважливіші процеси виробництва: оранка, посів, збирання врожаю, обмолот хліба тощо.

 

Урожай повністю розподілявся поміж членами Товариства відповідно до земельної площі, переданої для спільного обробітку та розміру виконаної праці для Товариства.

 

Така форма об’єднання, з огляду на недостачу знарядь виробництва збіднілого по революції селянства і, оскільки вона не торкалась плодів праці, не йшла в розріз з господарчими інтересами селянина, тому дехто з них, особливо безкінні, йшли до СОЗів без примусу, а деякі — навіть охоче.

 

Але в міру того, як большевики переконувались у тому, що під економічним і моральним тиском численних комуністичних уповноважених спроможні будуть загнати все безборонне село до колгоспної кошари, — вони стали на шлях суцільної колективізації і поглиблення її змісту.

 

В той час офіційно організувалась лише одна форма колгоспу — сільськогосподарська артіль. У статуті її було сказано, що усуспільненню підлягають тільки засоби виробництва. Але ж серед різних уповноважених від комуністичної партії навряд чи були люди обізнані з такими економічними премудростями, як «засоби виробництва». 

 

Та їм цього й не треба знати: вони мусять виконати або й перевиконати даний їм плян загнуздання селян, бо інакше кожний з них ризикує втратити свою «хлібну картку», як дотепно було названо квиток члена комуністичної партії...

 

Тому в зв’язку зі спротивом селян колективізації уповноважені тягли, везли, несли з селянських дворів усе, що тільки можна було взяти. Вони не безпідставно міркували, що селянин, позбавлений на лише засобів виробництва, але й засобів фізичного існування, скоріше піде шукати порятунку в колгоспі.

 

Коли і згадані методи натиску на селянство не давали належних наслідків, тоді большевицькі посіпаки почали вдаватись до таких форм фізичного терору, які охоче запозичили б найбільш кваліфіковані душогуби.

 

У моїй рідній слободі, де селяни довго не давали затягти себе до колгоспів, уповноважений районового комітету комуністичної партії одного вечора закликав до селянської хати групу «упертих» селян, звелів затопити піч і коли вогонь у печі ще не погас, звелів закрити каглянки. Чад швидко розійшовся по хаті і люди почали чманіти.

 

Тоді уповноважений викликає до себе, в окрему кімнату, непритомних людей і вже з повним успіхом намовляє їх писати заяви про... «добровільний» вступ до колгоспу...

 

Читайте також: 

 

Як «бурсаки» проводили канікули у Липцях на початку ХХ століття

 

Як розважались «бурсаки» у Липцях на початку ХХ століття

 

Яких пісень співали українські «бурсаки» у Липцях на початку ХХ століття

 

Наша липчанська «Наталка Полтавка» вказала мені стежку до українських театрів…

 

…ми дозволяли собі часом наспівувати й «Ще не вмерла Україна»…

 

Як ставились селяни Липців до правління гетьмана Павла Скоропадського

 

Як склалась доля колаборанта-«пушкініста» з Липців після вигнання нацистів

 

«Під батьківською стріхою»: 

Липці у спогадах Івана Піддубного

 

 

1. …люди вилазили з хат, мов ті кроти зі своїх нор…

 

2. ...пригадую нашу, вкриту соломою, дерев’яну хату... 

 

3. …нас з найранішого дитинства починали привчати до праці…

 

4. …роботою, що межувала з розвагою, було пасіння коней…

 

5. …пригадую оповідання моєї матусі…

 

6. …лихо не любить ходити одинцем…

 

7. «Швець ходить без чобіт, а кравець — без штанів»

 

8. …отак жилось селянам «на нашій не своїй землі»…

 

9. …імперія систематично й уперто провадила русифікацію…

 

10. …в побуті селян зберігались залишки своєрідного матріархату…

 

11. …кулачні «бої» називались у нас «броварями»…

 

12. Різдвяні свята для нас мали особливий інтерес…

 

13. …найбільшою втіхою для душі були церковні свята…

 

14. …недалеко відійшли від предків, старших на ціле тисячоліття...

 

15. …найфантастичніші і найжахливіші речі можна було почути…

 

16. …громадські збори перетворювались на безладний базар…

 

17. …безрадісне життя штовхало селян у бік «горілочки»…

 

18. …християнству українських селян дуже нашкодила російська цареславна церква…

 

19. ...селяни жили під страхом учинків своїх ближніх...

 

20. ...додатковим джерелом прибутку було бакшарство...

 

21. …старшого з дітей залишали дома на господарстві…

 

22. …пізно вночі я напівсонний даю матусі справоздання про свій трудовий день…

 

23. …мене одного разу таки взяли до того Харкова…

 

24. …росія в тій війні зазнала ганебної поразки…

 

25. Щикотури й маляря — піднімайтесь на царя!

 

26. …неосвіченість народу і ненародність освіти…

 

27. …я не раз перечитував «Кобзаря»…

 

28. …закінчив четверту групу школи, коли «мені тринадцятий минало»…

 

29. ...український народ жив на становищі затурканих, заляканих «хахлів»...

 

30. «Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить»

 

31. …1911 року росія святкувала п’ятидесятиріччя звільнення селян з кріпацтва…

 

32. …все спрямоване на добро народу, перебувало під забороною…

 

33. …матуся моя поблагословила мене в далеку й невідому дорогу…

 

Читайте також:  Фото нічних пожеж на Харківщині оприлюднили в ДСНС

 

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group

 

Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group

 

Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту