…закінчив четверту групу школи, коли «мені тринадцятий минало»…


ЛИПЦІ Gromada Group продовжує публікувати фрагменти спогадів уродженця села Липці Івана Піддубного з книги «Слідами життя» (Вінніпег, 1969 рік). У першому розділі спогадів під назвою «Під батьківською стріхою» йдеться про дитинство Івана Піддубного, яке пройшло у слободі Липці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття.

 
Заняття в народній школі №60. Київ,1910 рік

ЛИПЦІ Gromada Group продовжує публікувати фрагменти спогадів уродженця села Липці Івана Піддубного з книги «Слідами життя» (Вінніпег, 1969 рік). У першому розділі спогадів під назвою «Під батьківською стріхою» йдеться про дитинство Івана Піддубного, яке пройшло у слободі Липці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття.  

Навесні 1908 року я закінчую чергову групу «Липецкаго Сельскаго Двухкласснаго Училища» з «Похвальним Листом», що на ньому вгорі великими літерами було написано: «Ученье — свет, а неученье — тьма». Я заложив у рямці під скло цю грамоту й повісив її на видному місці, щоб кожний раз, прочитавши, сказати собі: «Яка ж то глибока правда в цих словах!».

У новій книжечці, що, знов таки, не знаю, де вона взялась у нашій хаті, читаю такого вірша О. Коваленка:

Там, де воля процвітала,
Де Козацька Січ стояла —
То — мій Рідний Край.
Але, як в ньому живеться.
Як на ймення він зоветься —
Сам ти відгадай...

До того я чув про Запорізьку Січ; чув, що в часи її існування люди жили вільно. І тому, прочитавши цього віршика, я ходив, мов несамовитий: я хотів знати, чому ж Січі не стало, чому тепер люди живуть, мов прив’язані до своїх мізерних господарств, бідують? Я хотів уміти відповісти на всі питання, що їх поставив читачеві поет...

Шкільна наука, доповнювана нешкільними книжечками, тримала мене в величезному душевному напруженні. Це не лише тому, що книжечки відкривали мені нові обрії життя; я почав помічати деякі розбіжності в написаному в окремих книжках. Особливо це помітно було між «Законом Божим» та фізикою: в «Законі Божому» писалось, що Бог поклав на небі веселку на знак того, що більше потопу на землі не буде ніколи, тим часом, як фізика веселку розглядає, як світляне явище ...

З тим більшою увагою я читав і вчився, щоб як найшвидше навчитися давати собі пояснення незрозумілого та розбіжного.

Саме тоді я був невільним слухачем розмови моїх батьків про їхні пляни, як вивести дітей в люди. Вони вирішували старших хлопців продовжувати вчити на добрих майстрів, бо, мовляв, без землі та без знання ремесла — життя не буде.

Що ж до мене, то ніби на відзначення моєї відданости книжкам, батьки вирішують учити мене на народнього вчителя, явно взоруючись при цьому на деяких своїх односельчанах, що їхні сини покінчали, а деякі навчаються в недалекій учительській семінарії — в м. Вовчій.

Підо впливом почутого я готовий був цілувати моїх рідненьких, таких добрих і таких розсудливих, татуся й мамусю. Але в селянських родинах такі прояви сантиментальности — річ незвична; подібні почування там приховуються, їх треба уміти спостерігати, бачити й відчувати...

Тим з більшим піднесенням і з не меншими успіхами я продовжував свою шкільну науку. І так закінчив четверту групу школи, коли «мені тринадцятий минало»…

Попередні частини:

1. …люди вилазили з хат, мов ті кроти зі своїх нор…

2. ...пригадую нашу, вкриту соломою, дерев’яну хату...

3. …нас з найранішого дитинства починали привчати до праці…

4. …роботою, що межувала з розвагою, було пасіння коней…

5. …пригадую оповідання моєї матусі…

6. …лихо не любить ходити одинцем…

7. «Швець ходить без чобіт, а кравець — без штанів»

8. …отак жилось селянам «на нашій не своїй землі»…

9. …імперія систематично й уперто провадила русифікацію…

10. …в побуті селян зберігались залишки своєрідного матріархату…

11. …кулачні «бої» називались у нас «броварями»…

12. Різдвяні свята для нас мали особливий інтерес…

13. …найбільшою втіхою для душі були церковні свята…

14. …недалеко відійшли від предків, старших на ціле тисячоліття...

15. …найфантастичніші і найжахливіші речі можна було почути…

16. …громадські збори перетворювались на безладний базар…

17. …безрадісне життя штовхало селян у бік «горілочки»…

18. …християнству українських селян дуже нашкодила російська цареславна церква…

19. ...селяни жили під страхом учинків своїх ближніх...

20. ...додатковим джерелом прибутку було бакшарство...

21. …старшого з дітей залишали дома на господарстві…

22. …пізно вночі я напівсонний даю матусі справоздання про свій трудовий день…

23. …мене одного разу таки взяли до того Харкова…

24. …росія в тій війні зазнала ганебної поразки…

25. Щикотури й маляря — піднімайтесь на царя!

26. …неосвіченість народу і ненародність освіти…

27. …я не раз перечитував «Кобзаря»…

Хто такий Іван Піддубний: біографічна довідка

Читайте також: Від чого може вибухнути протипіхотна міна?

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту