…роботою, що межувала з розвагою, було пасіння коней…


ЛИПЦІ Gromada Group продовжує публікувати фрагменти спогадів уродженця села Липці Івана Піддубного з книги «Слідами життя» (Вінніпег, 1969 рік). У першому розділі спогадів під назвою «Під батьківською стріхою» йдеться про дитинство Івана Піддубного, яке пройшло у слободі Липці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття.

 
Діти перед українською хатою (кінець ХІХ — початок ХХ століття)

ЛИПЦІ Gromada Group продовжує публікувати фрагменти спогадів уродженця села Липці Івана Піддубного з книги «Слідами життя» (Вінніпег, 1969 рік). У першому розділі спогадів під назвою «Під батьківською стріхою» йдеться про дитинство Івана Піддубного, яке пройшло у слободі Липці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття.  

Попередні частини:

1. …люди вилазили з хат, мов ті кроти зі своїх нор…

2. ...пригадую нашу, вкриту соломою, дерев’яну хату...

3. …нас з найранішого дитинства починали привчати до праці…

Але в дитячому віці все ж таки тягнешся більше до розваг. Такою роботою, що межувала з розвагою, було пасіння коней.

Через те, що за трьохпільної системи господарства третина громадської землі у нас щороку не засівалась (толокувала) і оралась під озимину тільки після Петра і Павла (в половині липня місяця) — на толоці виростало сяке-таке зілля.

От на таку пашу через недостачу кормів селяни вдень виганяли череди рогатої худоби, а вночі водили пасти коней. При цьому, звичайно надвечір, збирався гурт пастухів і верхи на конях рушав на толоку.

Отам була розкіш! Вільно було побігати чи побавитись, половити метеликів, чи знайти їжака або й саму гадюку; а як стемніє — послухати веселих або й страшних оповідань.

Там пастушки від безділля придумували один одному більш чи менш влучні, а часто й образливі прізвиська, — подібно до того, як це робилось на Запоріжжі.

І горе тому, хто здумає з цього приводу пускати сльозу: тоді він стане постійним посміховищем для всіх...

Там таки ж, на толоці, пастушки привчались і курити та лаятись «як дорослі», цебто брудною московською лайкою...

І що барвистіше молодець умів лаятись, то більшим ореолом слави й геройства нагороджували його товариші...

З сумом стверджував це я пізніше в царській армії, особливо в дні революції. Але тоді вже тут, очевидно, мало місце почуття не симпатії, а, скоріше, почуття страху перед такими «героями»...

Хто такий Іван Піддубний: біографічна довідка

Читайте також: Розмінування: до кого звертатися

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту