Щикотури й маляря — піднімайтесь на царя!


ЛИПЦІ Gromada Group продовжує публікувати фрагменти спогадів уродженця села Липці Івана Піддубного з книги «Слідами життя» (Вінніпег, 1969 рік). У першому розділі спогадів під назвою «Під батьківською стріхою» йдеться про дитинство Івана Піддубного, яке пройшло у слободі Липці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття.

 
Картина Іллі Рєпіна. Маніфестація 17 жовтня 1905 року

ЛИПЦІ Gromada Group продовжує публікувати фрагменти спогадів уродженця села Липці Івана Піддубного з книги «Слідами життя» (Вінніпег, 1969 рік). У першому розділі спогадів під назвою «Під батьківською стріхою» йдеться про дитинство Івана Піддубного, яке пройшло у слободі Липці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття.  

Ось приходить 1905-й рік. Чую й бачу, як люди, то голосно, то пошепки поміж собою гомонять про «забастовки» (страйки), та про «забастовщиків» (страйкарів). Особливо багато говорилось на цю тему в кузні, що була проти нашої хати.

Там я почув, що «забастовщики» стоять проти царя, за бідних людей. Якщо це так, то й я з ними...

То був перший рік, коли я навчився писати і я склав «революційного» вірша — першого й останнього на свойому віку. Ось цей вірш:

Щикотури й маляря!
Піднімайтесь на царя,
Будем воювати
Поки сили хвате!..

Цього «вірша» я, підкоряючись загальному збудженню та додержуючись правил конспірації, негайно потайки пришпилив біля кузні до верстату, в якому підковували коней. Пізніше я бачив свій «твір» біля того варстату затоптаним у грязюці...

А тим часом у кузні та на млинах було чути такі розмови:

«Що робочому: він поробиться від шести до шести — і руки в кишені, а наш брат, мужик, не має ні вдень, ні вночі відпочинку...»

А інші вставляли своє слово:

«Якщо робочому отак живеться та й то «бастує», то там — і Бог повелів «бастувати»...

«Ото було б діло, коли б мужик покинув орати й сіяти та почав «бастувати»... іронічно завважували інші.

На тому революція 1905 року в нашій слободі й закінчилась.

Попередні частини:

1. …люди вилазили з хат, мов ті кроти зі своїх нор…

2. ...пригадую нашу, вкриту соломою, дерев’яну хату...

3. …нас з найранішого дитинства починали привчати до праці…

4. …роботою, що межувала з розвагою, було пасіння коней…

5. …пригадую оповідання моєї матусі…

6. …лихо не любить ходити одинцем…

7. «Швець ходить без чобіт, а кравець — без штанів»

8. …отак жилось селянам «на нашій не своїй землі»…

9. …імперія систематично й уперто провадила русифікацію…

10. …в побуті селян зберігались залишки своєрідного матріархату…

11. …кулачні «бої» називались у нас «броварями»…

12. Різдвяні свята для нас мали особливий інтерес…

13. …найбільшою втіхою для душі були церковні свята…

14. …недалеко відійшли від предків, старших на ціле тисячоліття...

15. …найфантастичніші і найжахливіші речі можна було почути…

16. …громадські збори перетворювались на безладний базар…

17. …безрадісне життя штовхало селян у бік «горілочки»…

18. …християнству українських селян дуже нашкодила російська цареславна церква…

19. ...селяни жили під страхом учинків своїх ближніх...

20. ...додатковим джерелом прибутку було бакшарство...

21. …старшого з дітей залишали дома на господарстві…

22. …пізно вночі я напівсонний даю матусі справоздання про свій трудовий день…

23. …мене одного разу таки взяли до того Харкова…

24. …росія в тій війні зазнала ганебної поразки…

Хто такий Іван Піддубний: біографічна довідка

Читайте також: Протипіхотна міна ПОМ-3 «Медальйон»

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту