Хто такий Іван Піддубний з Липців

Довідку про Михайла Зімницького ми вже навели у попередній публікації, тож тепер кілька слів про Івана Піддубного.

ПІДДУБНИЙ Іван Трохимович (14.11.1896, слобода Липці Харківського пов. Харківської губ. — 30.09.1985, США). Військовий, інженер-агроном, науковець, журналіст, звання — хорунжий Армії УНР.

Довідку про нього розміщено на сайті Holodomor Research and Education Consortium Canadian Institute of Ukrainian Studies University of Alberta.

Іван Піддубний (псевдонім Іван Зозуля) народився у 1897 році в селі Липці на Харківщині в селянсько-ремісничій сім’ї.
Навчався в сільській школі, а згодом у селі Одноробівка (тепер Золочівського району Харківської області) у Нижній сільськогосподарсько-ремісничій школі І-го розряду.

Під час Першої світової війни, у вересні 1915 року, був призваний до російської армії, а в кінці 1916 року відряджений у школу прапорщиків у місті Гатчина біля Петрограду (тепер Санкт-Петербург).

З початком національно-визвольних змагань Піддубний бере участь в українізації російської імперської армії. У 1918 році вступає до Середньої кооперативної школи імені Головчанського, але покидає навчання і у кінці 1918 року вступає до військ Директорії.

Після приходу до влади більшовиків повертається до навчання в кооперативній школі, яка перейменована в Кооперативно-продовольчий технікум. Згодом вступає до Харківського університету (у той час був перейменований на Академію теоретичних знань) на факультет міжнародних відносин, але швидко переводиться в Сільськогосподарський інститут.

Як колишній вояк армії УНР, був позбавлений виборчих прав.

Після закінчення навчання в інституті працював керівником Сільськогосподарської школи інтегрального типу.

З початком колективізації переходить на роботу в Український науково-дослідницький інститут прикладної ботаніки.

З початком паспортизації мешканців міст у 1932 році, Іван Піддубний не отримує паспорт, але навчившись робити фальшиві документи, деякий час працює на Донбасі. Побоюючись арешту, виїжджає працювати в Росію за Урал і лише початку 1941 року повертається до Харкова.

Після окупації міста німецькими військами, він працює в Обласній земельній управі, а згодом керівником агрошколи в околицях Харкова.

З відступом німців з Харкова, Іван Піддубний переїжджає до Львова, де працює в повітовій філії товариства «Сільський господар».

Оскільки на початку 1944 року радянська армія вступає в Галичину, він втікає з родиною до Західної Європи.

Перебуваючи в таборі для переміщених осіб біля Відня, Піддубний уклав угоду з «Українським видавництвом» на написання роботи про життя в радянській Україні. Саме цю роботу «У колгоспному ярмі», згодом надіслав на конкурс до «Осередку» у Вінніпезі.

Весною 1949 року емігрує до США. На еміграції стає одним із засновників Української революційно-демократичної партії.
У 1969 році видає у Вінніпезі свої спогади «Слідами життя».

Іван Піддубний помер у вересні 1985 року на 89 році життя і похований на українському цвинтарі в Баунд-Брук.

Джерело: довідка на сайті Holodomor Research and Education Consortium Canadian Institute of Ukrainian Studies University of Alberta

Обидві згадані у довідці праці Івана Піддубного доступні. Для мешканців Липецької громади найбільший інтерес може становити книга його спогадів «Слідами життя. Спогади й думки».

У її першому розділі «Під батьківською стріхою», присвяченому дитинству Івана Піддубного, чимало яскравих деталей з життя мешканців Липців наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття.

Від завтрашнього дня ЛИПЦІ Gromada Group розпочинає серію публікацій фрагментів спогадів Івана Піддубного про Липці. Безвідносно до особи самого Івана Піддубного і можливого ставлення до нього, ці спогади становлять значну наукову цінність.

Читайте також: Липецький район 90 років тому: 14 червня 1933 року

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook