«Забирали людей до полону, є випадки знущання над жінками»

Історії мирних мешканців, які постраждали від війни російської федерації проти України та українського народу, фіксує і зберігає Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. ЛИПЦІ Gromada Group продовжує серію публікацій на основі матеріалів, зібраних у Музеї.

Історії мирних мешканців, які постраждали від війни російської федерації проти України та українського народу, фіксує і зберігає Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. ЛИПЦІ Gromada Group продовжує серію публікацій на основі матеріалів, зібраних у Музеї.

Це історія Анастасії Сергіївни Довженко з Циркунів, записана у Циркунах 14 серпня 2023 року.

Пряма мова:

24 лютого я була в селі Циркуни, Харківської області, яке одне із перших прийнято удари ворога. Саме з 24 лютого і пробула там в окупації. 10 травня моє село звільнили від ворога та нас вивезли до Харкова.

Все життя в окупації було важким. Без світла, води та газу. Не було мобільного зв'язку, ми не могли навіть повідомити своїх рідних чи живі. Це дуже страшно, коли батьки не могли про мене нічого дізнатись і навіть думали, що я вже загинула…

Були проблеми з нестачею продуктів харчування, із засобами гігієни. Люди збиралися групами, ділились, у кого що було. Також у нашому селі був м'ясокомбінат і перший час звідти людям роздавали продукти, поки не зіпсувалось. Але були випадки, коли люди забирали звідти і зіпсоване м'ясо, птицю, вимочували його в оцеті, спеціях та готували, бо їсти їм взагалі було нічого…

Життя у підвалі було, погіршилось здоров'я, а ліків не було. І кожного дня був великий страх за життя, коли ворог заходив до домівки, з обшуками, погрозами. Забирали людей до полону, є випадки знущання над жінками.

Війна нас ще більше об’єднала, зробила сильними. Зараз ми живемо разом з родиною, бо після такої страшної розлуки, не хочемо знову покидати один одного.

Найщасливішим моментом стало звільнення мого села від окупанта. Зі сльозами на очах ми зустрічали наших українських захисників.

Зараз роботи немає. За професією я юрист, але дуже хочу отримати професію психолога, щоб допомагати людям, які пройшли через такі страждання як я.

У сирому підвалі я спала у теплому светрі свого тата, він мене зігрівав. І мені здавалось, що це саме батько мне обіймає, що він поряд зі мною. Цей светр у мене залишився як оберіг.

Джерело: «Забирали людей до полону, є випадки знущання над жінками»

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation

Civilian Voices Museum

 

Попередні публікації рубрики

«Моя донечка їла звичайний хліб і плакала…»

«Складно було підтримати психічний стан дитини, бо війна дає знати...»

«Якби ми забарилися на кілька хвилин, опинилися б в окупації»

«Наш будинок розбитий, повернутися додому не можемо»

«Перші дні були найважчі» (відео)

«Найстрашніше було під обстрілами вивозити стареньких батьків»

«Окупанти розстрілювали всіх, хто намагався виїхати»

«Війна згуртувала весь народ»

«Кожна хвилина життя могла стати останньою»

«Спочатку боялися, що стрілятимуть у спину. Потім – в обличчя» (відео)

«У перші хвилини війни ми потрапили під окупацію»

«Минуло багато часу, усе стало на свої місця»

«Обстрілювали Харків з позицій, які були неподалік від мого дому»

«Перебуваючи в окупації, ми могли виїхати тільки в Росію»

«Під’їжджали до нашого будинку і обстрілювали мирний Харків»

«Шок в тому, що можуть будь-яку людину забрати з вулиці»

«Сестрі на хату дві ракети впало»

Зміг вивезти лише 2 людей і 12 тварин. Мого пса застрелили

«Нас не випускали, ми були в окупації»

Довідково: Музей «Голоси Мирних» — найбільша у світі колекція історій мирних, постраждалих від війни Росії проти України.

Місія Музею: Збирати, організовувати та ділитися історіями мирних жителів України для кращого розуміння життя в умовах військових дій заради кращого майбутнього.

Завдання Музею:

  • Бути найбільшим у світі архівом історій Мирних, постраждалих від воєнних дій в Україні
  • Створити достовірне джерело інформації про життя Мирних в умовах війни, яку розповіли з перших уст
  • Стати унікальним психотерапевтичним проєктом, який сприятиме психологічному благополуччю та ментальному здоров'ю українців, які пережили травму війни, розповідаючи свої історії

Читайте також: Вероніка з Липецької громади у сюжеті BBC News Україна

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту