«Якби ми забарилися на кілька хвилин, опинилися б в окупації»
Статтi | 29 липня, 2023 у 18:13 | 530 | Автор: Олександра Чуйко
Історії мирних мешканців, які постраждали від війни російської федерації проти України та українського народу, фіксує і зберігає Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. ЛИПЦІ Gromada Group продовжує серію публікацій на основі матеріалів, зібраних у Музеї.
Це історія Олексія зі Стрілечої, записана у Полтаві 2 березня 2023 року.
Пряма мова:
Я жив з родиною у селі Стрілеча Харківського району, на кордоні з Бєлгородською областю. У мене там був бізнес: я займався вивозом сміття з міста та лікарні. Ми добре жили, у нас був гарний приватний будинок. Все було налагоджено.
24 лютого мене розбудила дружина, почула вибухи. Потім відключили світло і ми швидко поїхали з села, тому що вже дуже бомбили. Там і досі бомблять. Ми виїхали до Харкова на своїй машині у чому стояли: без грошей, без речей. А вже за 15 хвилин на окружній дорозі були окупанти. Якби ми забарилися ще на кілька хвилин, опинилися б в окупації. Але ми встигли виїхати. У нас досі немає ніякої інформації про те, що відбувається вдома.
Ми не очікували, що війна розпочнеться так швидко, так жорстоко. Я зрозумів, що все, що було раніше, не повернути. Довелося розпочинати життя з чистого аркушу. З Харкова ми поїхали до Полтави. У нас тут є родичі, вони нам допомагають, наскільки можуть.
Наше село перебувало в окупації до вересня 2022 року. Але навіть після звільнення жити там неможливо. Село розташоване за пів кілометра до кордону з росією - воно постійно обстрілюється.
Людей звідти евакуювали. Там розташована велика психіатрична лікарня, пацієнтів звідти теж усіх вивезли. Думаю, що будинку нашого вже немає: його, скоріш за все, розбомбили.
Я сподіваюсь, що війна закінчиться вже цьогоріч. Я оптиміст, вважаю, що все буде добре і перемога буде за Україною.
Дуже хочу, щоб настав мир і спокій, щоб я знову міг займатися улюбленою справою. Ми все відбудуємо: все буде навіть краще, ніж раніше. Особливо — для молоді.
Джерело: «Якби ми забарилися на кілька хвилин, опинилися б в окупації»
Попередні публікації рубрики
..«Наш будинок розбитий, повернутися додому не можемо»
«Перші дні були найважчі» (відео)
«Найстрашніше було під обстрілами вивозити стареньких батьків»
«Окупанти розстрілювали всіх, хто намагався виїхати»
«Кожна хвилина життя могла стати останньою»
«Спочатку боялися, що стрілятимуть у спину. Потім – в обличчя» (відео)
«У перші хвилини війни ми потрапили під окупацію»
«Минуло багато часу, усе стало на свої місця»
«Обстрілювали Харків з позицій, які були неподалік від мого дому»
«Перебуваючи в окупації, ми могли виїхати тільки в Росію»
«Під’їжджали до нашого будинку і обстрілювали мирний Харків»
«Шок в тому, що можуть будь-яку людину забрати з вулиці»
«Сестрі на хату дві ракети впало»
Зміг вивезти лише 2 людей і 12 тварин. Мого пса застрелили
«Нас не випускали, ми були в окупації»
Довідково: Музей «Голоси Мирних» — найбільша у світі колекція історій мирних, постраждалих від війни Росії проти України.
Місія Музею: Збирати, організовувати та ділитися історіями мирних жителів України для кращого розуміння життя в умовах військових дій заради кращого майбутнього.
Завдання Музею:
- Бути найбільшим у світі архівом історій Мирних, постраждалих від воєнних дій в Україні
- Створити достовірне джерело інформації про життя Мирних в умовах війни, яку розповіли з перших уст
- Стати унікальним психотерапевтичним проєктом, який сприятиме психологічному благополуччю та ментальному здоров'ю українців, які пережили травму війни, розповідаючи свої історії
Читайте також: Циркуни залишаються в програмі відбудови «Краще, ніж було» (відео)
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook
Ще декілька актуальних новин на зараз