«Перебуваючи в окупації, ми могли виїхати тільки в Росію»

Сьогодні ЛИПЦІ Gromada Group опублікувала матеріали про відновлення електропостачання у Черкаських Тишках та про ініціативу Благодійного фонду «Woof Division», який допомагає тваринам на деокупованих територіях.Продовженням тематики обох публікацій є історія мешканки Черкаських Тишків і власниці чотирьох собак (та кішки) Тетяни, яка перебувала під окупацією і разом з чоловіком виїжджала спочатку до Тернової, а потім до Харкова.

Сьогодні ЛИПЦІ Gromada Group опублікувала матеріали про відновлення електропостачання у Черкаських Тишках та про ініціативу Благодійного фонду «Woof Division», який допомагає тваринам на деокупованих територіях.Продовженням тематики обох публікацій є історія мешканки Черкаських Тишків і власниці чотирьох собак (та кішки) Тетяни, яка перебувала під окупацією і разом з чоловіком виїжджала спочатку до Тернової, а потім до Харкова.

Історії мешканців Циркунівської громади, які постраждали від війни російської федерації проти України та українського народу, фіксує і зберігає Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. ЛИПЦІ Gromada Group продовжує серію публікацій на основі матеріалів, зібраних у Музеї.

Пряма мова:

Жили в Харьковской области, сейчас в Харькове. В мирной жизни заготовщикам я по обуви работала.

Жили в доме, разводили собак. Жили в свое удовольствие, работали.

В оккупации мы были с первых дней. Мы не могли выехать, мы могли выехать только в россию. Харьков для нас был закрыт с первых дней.

Переломный момент - когда нам в дом прилетело, повыбивало окна, поразбивало. И нам некак по зиме стало жить. (Тогда - ред.) мы переехали тоже в оккупацию - мы переехали в бабушкин домик в деревню под границу.

Мы загрузили всех животных и поехали. У нас полная машина была - четыре собаки, кошка, личные вещи и мы двумя машинами выезжали.

Блок-посты, естественно, все это много досматривали. На блок-постах забрали аккумулятор у нас. У нас бесперебойник был когда света не было - забрали его.

Мы застряли, это была зима, и перемёты. Мы застряли. В итоге я пошла в деревню за лопатами или за тракторами. Мужа там чуть не пристрелили, потому что они должны были проехать колонной, а мы стояли на дороге.

Дочка была в Харькове. Она потом уехала за границу.

Мы сначала эвакуировались в Терновую. Там по крайней мере был целый дома, дрова и печка. Потом, уже когда Терновую освободили, и мы выехали в Харьков. Сейчас мы в Харькове, снимаем жилье.

Те же продукты покупать (когда были в оккупации 0 ред.) мы ездили на оккупированную территорию в Волчанск. Это всё было довольно таки опасно - тоже опять же блок-посты и всё такое. (У нас в селе - ред.) не было, естественно, магазины не работали, ничего.

Собак у нас... Не хватало корма собакам. По селу пошли, попросили. Нам пшеницы дали, мы помололи. Ото на пшеничной каше сидели.

А так, я говорю - себе-то мы что-то покупали, когда выезжали. Собакам, конечно, тяжело было.

Семья какой была, такой и осталась. Мы вдвоем с мужем, все животные с нами. Кошку только потеряли мы - она выбежала с машины на дороге. А так как бы всё у нас как было, так и есть.

Я, опять-таки, вернулась в Харьков, работаю заготовщиком - точно так же, как и до войны.

Вообще планирую выехать за границу. Там (неразборчиво - ред.) крышу ремонтировать - где-то эти деньги (нужно - ред.) брать... Поэтому (неразборчиво - ред.) планирую там заработать эту копеечку.

Пока на сегодняшний момент мы лишились дома. Я надеюсь что мы всё-таки в скором будущем вернёмся. Наверное, когда наши войска отгонят их на свои границы. И потом уже как-то будут договариваться. Только тогда, когда вернутся все на свои границы. Очень хотелось бы, чтобы они договорились потом.

Будущее вижу свое у себя дома, в Тишках. Потому как ехать куда-то жить в другое место я не хочу.

Джерело: «Перебуваючи в окупації, ми могли виїхати тільки в Росію»

Попередні публікації рубрики

«Під’їжджали до нашого будинку і обстрілювали мирний Харків»

«Шок в тому, що можуть будь-яку людину забрати з вулиці»

«Сестрі на хату дві ракети впало»

Зміг вивезти лише 2 людей і 12 тварин. Мого пса застрелили

«Нас не випускали, ми були в окупації»

Довідково: Музей «Голоси Мирних» — найбільша у світі колекція історій мирних, постраждалих від війни Росії проти України.

Місія Музею: Збирати, організовувати та ділитися історіями мирних жителів України для кращого розуміння життя в умовах військових дій заради кращого майбутнього.

Завдання Музею:

  • Бути найбільшим у світі архівом історій Мирних, постраждалих від воєнних дій в Україні
  • Створити достовірне джерело інформації про життя Мирних в умовах війни, яку розповіли з перших уст
  • Стати унікальним психотерапевтичним проєктом, який сприятиме психологічному благополуччю та ментальному здоров'ю українців, які пережили травму війни, розповідаючи свої історії

Читайте також: Липецький напрямок — пріоритетний для «Woof Division»

Телеграм-канал "ЛИПЦІ Gromada Group"

Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Сторінка "ЛИПЦІ.Gromada.group" у соцмережі Facebook

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту