Зміг вивезти лише 2 людей і 12 тварин. Мого пса застрелили

"Доброго дня, Ольга. Бачу ваші портрети дуже давно, як тільки нам вдалося вибратись з окупації. Пишу та сльози по обличчю.

До повномасштабного вторгнення у нас був самий кращий притулок для безхатніх тваринок, називався «Пушистая общага». Жили ми в селі Липці, що дуже близько до кордону в росією. Дім знаходився на горі, тому ми перші побачили спалахи у небі 24.02. Цей день назавжди залишиться у моїй пам‘яті.

Ми провели в окупації 21 день. На 7-й день до нас прийшли вояки рф с обшуком та запропонували бартер, ми їм віддаємо генератор, а вони нас не виганяють разом зі всіма тваринами (їх було більше 40) на вулиці у холод -20. Ми віддали генератор, а нас залишили в нашому домі. Коти на першому поверсі почали хворіти. У домі було дуже холодно. Ми пару раз брали старий генератор у сусіда, але тільки щоб посуд помити та речі для тварин спинальників випрати. Бензин було дуже мало, його не можливо були придбати.

Евакуюватися не було ніякої можливості, що взагалі відбувається у центрі села нам розповідали сусіди.

Ранок 21-го дня окупації розпочався з вибуху десь поруч. Я бачив з вікна тільки дим десь неподалік від нас. До обіду ми просиділи у підвали, було дуже гучно. А вже в обід наш будинок оточили вояки рф, було 2 обшуки у домі, шукали бандер.

На другому обшуку вони в приказному тоні погрожуючи зброєю заставили нас покинути наш дім в тому, в чому ми були. На руках 6 спинальніків, собаки захищають нас, а це тільки псує настрій «асвабадітелям». Я думав шо це кінець. Застрілять за будинок, за машину, за те шо ми краще ніж вони живуть. Але нам приказали забиратися і за 10 хвилин покинути дім на машині. Все це було ніби ми заручники у своєму ж домі.

В нас був час тільки відкрити вікна та розсипати корм для котів на першому поверсі, на другий нас вже не пустили. Та відкрили вольери з собаками…

Я зміг вивести лише 12 тварин та 2 людини. Мого коханого пса застрелили… Барон, вибач шо я не зміг тебе спасти.

Півдому нема. Вояки рф спеціально два рази розстріляли дім, щоб дім на горі не дістався ЗСУ котрі в травні місяці наступали на Липці. Збирали на цей притулок усім світом.

Я перший раз висловився на письмі. Мені полегшало".

Джерело: "Я зміг вивести лише 12 тварин та 2 людини. Мого коханого пса застрелили…"

Довідково: Музей «Голоси Мирних» — найбільша у світі колекція історій мирних, постраждалих від війни Росії проти України.

Місія Музею: Збирати, організовувати та ділитися історіями мирних жителів України для кращого розуміння життя в умовах військових дій заради кращого майбутнього.

Завдання Музею

• Бути найбільшим у світі архівом історій Мирних, постраждалих від воєнних дій в Україні
• Створити достовірне джерело інформації про життя Мирних в умовах війни, яку розповіли з перших уст
• Стати унікальним психотерапевтичним проєктом, який сприятиме психологічному благополуччю та ментальному здоров'ю українців, які пережили травму війни, розповідаючи свої історії