«Моя донечка їла звичайний хліб і плакала…»
Попередні новини | 05 жовтня, 2023 у 12:33 | 450 | Автор: Олександра Чуйко
Фото ілюстративне
Історії мирних мешканців, які постраждали від війни російської федерації проти України та українського народу, фіксує і зберігає Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. ЛИПЦІ Gromada Group продовжує серію публікацій на основі матеріалів, зібраних у Музеї.
Це історія Ірини Арєшкіної з Липців, записана у Липцях 1 серпня 2023 року.
Пряма мова:
У перший день війни ми прокинулись від того, що почав здригатись наш дім. Ми мешкали у селі Липці, що на Харківщині. З вікон було видно вибухи. В квартирі було розбите скло, шматки заліза, побило машину. Ми дивом о 5 ранку встигли виїхати до Харкова. Там була наша донечка з бабусею.
Найстрашнішим стало те, що у перші дні ми не могли дістати дитині хліб, воду, молоко… Чоловік на наступний день повернувся до села по свою матір і потрапив в окупацію.
Моя мама була хвора і лягла до лікарні. Я більше місяця жила одна з маленькою донечкою у майже пустому багатоквартирному будинку.
Нам не вистачало їжі. Коли мені все-таки вдалось дістати воду та продукти, то моя донечка їла звичайний хліб і плакала… Казала, що він дуже смачний.
Потім ми зв'язалися з волонтерами з «Дії» і вони стали нам допомагати продуктами. А я ділилася цими харчами ще з двома під’їздами.
Донечка аж через 8 місяців змогла обійняти татка. Дуже плакала, коли нарешті зустрілись.
Зараз ми живемо разом з сім’єю. Цінуємо те, на що раніше навіть не звертали увагу.
Джерело: «Моя донечка їла звичайний хліб і плакала…»
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Попередні публікації рубрики
«Складно було підтримати психічний стан дитини, бо війна дає знати...»
«Якби ми забарилися на кілька хвилин, опинилися б в окупації»
«Наш будинок розбитий, повернутися додому не можемо»
«Перші дні були найважчі» (відео)
«Найстрашніше було під обстрілами вивозити стареньких батьків»
«Окупанти розстрілювали всіх, хто намагався виїхати»
«Кожна хвилина життя могла стати останньою»
«Спочатку боялися, що стрілятимуть у спину. Потім – в обличчя» (відео)
«У перші хвилини війни ми потрапили під окупацію»
«Минуло багато часу, усе стало на свої місця»
«Обстрілювали Харків з позицій, які були неподалік від мого дому»
«Перебуваючи в окупації, ми могли виїхати тільки в Росію»
«Під’їжджали до нашого будинку і обстрілювали мирний Харків»
«Шок в тому, що можуть будь-яку людину забрати з вулиці»
«Сестрі на хату дві ракети впало»
Зміг вивезти лише 2 людей і 12 тварин. Мого пса застрелили
«Нас не випускали, ми були в окупації»
Довідково: Музей «Голоси Мирних» — найбільша у світі колекція історій мирних, постраждалих від війни Росії проти України.
Місія Музею: Збирати, організовувати та ділитися історіями мирних жителів України для кращого розуміння життя в умовах військових дій заради кращого майбутнього.
Завдання Музею:
- Бути найбільшим у світі архівом історій Мирних, постраждалих від воєнних дій в Україні
- Створити достовірне джерело інформації про життя Мирних в умовах війни, яку розповіли з перших уст
- Стати унікальним психотерапевтичним проєктом, який сприятиме психологічному благополуччю та ментальному здоров'ю українців, які пережили травму війни, розповідаючи свої історії
Читайте також: Рятувальники з Липців гасили пожежу поблизу Глибокого
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook
Ще декілька актуальних новин на зараз