Права — мешканцям, процедури — владі: головний ризик нового проєкту Статуту Липецької громади

Статут установлюватиме, як жителі можуть впливати на рішення влади: брати участь у консультаціях і громадських слуханнях, подавати місцеві ініціативи, входити до дорадчих органів та контролювати виконання ухвалених рішень. Для прифронтової громади, більшість мешканців якої були змушені виїхати, саме процедура визначатиме, чи зможуть люди реально скористатися задекларованими правами.

Головний ризик оновленого проєкту полягає не у відсутності прав — документ перелічує їх доволі широко. Проблема в іншому: ключові процедурні важелі залишаються в органу, рішення якого жителі намагаються обговорювати або контролювати.

Саме влада визначатиме формат консультацій і слухань, склад дорадчих органів, строки оприлюднення результатів, а в окремих випадках зможе обійти консультацію або визнати громадські слухання такими, що не відбулися.

Не всі ці положення з’явилися саме в оновленій редакції. Частину з них перенесли з початкового проєкту без істотних змін. Однак після затвердження саме вони разом утворюватимуть систему громадської участі.

Читайте також:

Проєкт Статуту Липецької громади зріс на 11 сторінок: що змінили в оновленій редакції

Гарантій стало більше, але розпоряджається ними організатор

Оновлена стаття 33 проєкту Статуту про публічні консультації містить низку важливих гарантій. Брати участь у них зможуть жителі від 14 років, а також фізичні та юридичні особи, якщо рішення стосується їхніх прав або законних інтересів.

У документі заборонено безпідставно відмовляти в участі та передбачено врахування потреб внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю й інших груп, доступ яких до консультацій може бути ускладнений.

Консультація має тривати щонайменше 15 робочих днів. Усі своєчасно подані пропозиції повинні зареєструвати, систематизувати та змістовно розглянути, а відхилення — мотивувати у звіті. Якщо після консультації проєкт істотно змінять, його за загальним правилом мають винести на повторне обговорення.

Це реальні позитивні зміни. Але одночасно стаття 33 передає організатору консультації майже всі процедурні рішення. Ним може бути рада, її виконком, виконавчий орган, сільський голова або інша посадова особа місцевого самоврядування.

Саме організатор:

• визначає предмет, форму і строки консультації;

• обирає відповідальну посадову особу;

• встановлює способи подання пропозицій;

• визначає основні заінтересовані сторони;

• аналізує отримані зауваження;

• готує звіт і формулює остаточну позицію.

Таким чином, орган, який готує проєкт рішення, одночасно виступає організатором його громадського обговорення, визначає процедуру та оцінює пропозиції до власного документа.

Від обов’язкової електронної консультації відмовилися

У початковому проєкті електронна консультація була обов’язковою для всіх проєктів нормативно-правових актів. Щодо стратегії розвитку, символіки громади, делегування повноважень та деяких інших питань додатково вимагалося проводити публічне обговорення.

В оновленій редакції публічні консультації можна проводити в одній або кількох формах: електронній, адресній, у формі публічного обговорення, опитування або в інший спосіб. Обов’язкової електронної складової для кожного нормативного акта більше немає.

Документ дозволяє подавати пропозиції електронно, письмово, усно під час обговорення або через анкету. Проте це не повертає попередньої гарантії, за якою кожен проєкт нормативного рішення мав обов’язково пройти відкриту електронну консультацію.

У результаті право на консультацію зберігається, але доступність конкретного формату залежатиме від рішення її організатора.

Читайте також:

Електронна консультація більше не обов’язкова: які гарантії участі вилучили зі Статуту Липецької громади

Дистанційна участь залишається можливістю, а не гарантією

Стаття 31 дозволяє проводити громадські слухання у змішаному форматі, поєднуючи фізичну присутність і відеоконференцію. Однак слово «можуть» означає, що дистанційне підключення не є обов’язковим.

Повністю онлайн слухання дозволено проводити лише за неможливості відкритої зустрічі та відповідно до окремого порядку, затвердженого радою. Водночас стаття 13 Положення про громадські слухання передбачає, що формат конкретного заходу визначається розпорядженням сільського голови.

Слухання 8 вересня оголошені саме в очному форматі: у Просторі громади на вулиці Гоголя, 2-А в Харкові. Можливості дистанційного підключення в інформаційному повідомленні не передбачено.

Для звичайної громади це могло б бути питанням організаційної зручності. Для Липецької громади, жителі якої перебувають у різних регіонах України та за кордоном, вибір формату фактично визначає коло людей, здатних долучитися до обговорення.

Читайте також:

Демократія на папері та переваги для тих, хто поруч: проєкт Статуту Липецької громади не гарантує дистанційної участі

Склад дорадчих органів визначатиме орган, при якому вони працюють

Стаття 34 дозволяє жителям та інститутам громадянського суспільства входити до консультативно-дорадчих органів. Засідання таких органів можна проводити через відеоконференцію, а за ініціативою жителів влада має створювати тематичні ради.

Проте завдання, склад та організацію роботи дорадчого органу визначатиме орган або посадова особа, при яких його утворено.

Проєкт не встановлює:

• обов’язкового відкритого конкурсу;

• гарантованої частки представників жителів;

• заборони більшості з посадових осіб;

• процедури оприлюднення кандидатур;

• чітких критеріїв відбору;

• механізму оскарження відмови у включенні до складу.

Це не означає, що дорадчі органи обов’язково формуватимуть непрозоро. Але сам Статут не містить достатніх запобіжників від такого сценарію. Влада може створити орган громадської участі й водночас самостійно визначити, хто саме представлятиме в ньому громадськість.

Сільський голова зможе визнати слухання такими, що не відбулися

Стаття 28 Положення про громадські слухання передбачає, що суд або сільський голова може визнати слухання такими, що не відбулися.

Для цього визначено дві підстави:

• оголошення про слухання поширили з порушенням установлених вимог;

• посадовці, представники виконавчих органів, комунальних установ або юридичних осіб, діяльність яких обговорюється, становили понад половину учасників із правом голосу.

Друга підстава має зрозумілу мету — не допустити, щоб представники самої влади або підконтрольних їй установ створили більшість на слуханнях.

Проблемною є загальна конструкція. За оприлюднення оголошення відповідає посадова особа ради, а визнати слухання такими, що не відбулися через порушення під час цього оприлюднення, зможе сільський голова. Отже, помилка або бездіяльність апарату влади потенційно може стати підставою для анулювання результатів участі жителів.

Положення не розмежовує істотні й суто технічні порушення, не вимагає спочатку усунути недоліки та не передбачає незалежного розгляду перед ухваленням такого рішення. Повторні слухання мають бути скликані, а рішення, прийняті на основі попередніх результатів, — переглянуті або скасовані. Проте це не усуває ризику затягування процесу.

Оскаржити порушення можна в суді. Але судовий процес не є повноцінною заміною чіткій і неупередженій внутрішній процедурі.

Строк відповіді може визначити сама влада

За статтею 33 звіт про консультацію та доопрацьований проєкт повинні оприлюднити не пізніше ніж через 30 робочих днів. Однак поруч передбачено виняток: інший строк може бути встановлений законом або самим консультаційним документом з урахуванням складності питання.

Консультаційний документ готує організатор. Отже, він може сам визначити довший строк для оприлюднення звіту. Граничної тривалості такого продовження Статут не встановлює.

Крім того, текст прямо не закріплює, що остаточне рішення можна ухвалити лише після оприлюднення звіту з відповідями на пропозиції. Через це зберігається ризик, що орган спочатку ухвалить рішення, а пояснення щодо врахування або відхилення зауважень оприлюднить пізніше.

Окреме питання — невідкладні рішення. Стаття 33 дозволяє приймати акт без попередньої консультації через надзвичайну ситуацію, загрозу життю, потреби оборони або «інші виняткові обставини», за яких очікування може завдати істотної шкоди публічним інтересам.

Проєкт містить два важливі запобіжники: невідкладність потрібно конкретно обґрунтувати, а сам факт воєнного стану не визнається достатньою причиною для відмови від консультації. Водночас обговорення вже після ухвалення рішення не є обов’язковим — організатор лише «може» його провести.

Стаття 76 також допускає винятки зі строків оприлюднення прийнятих актів у передбачених законом випадках, зокрема під час воєнного стану або за наявності загрози безпеці, обороні, життю чи здоров’ю людей. Ця норма була і в початковому проєкті.

Статут не може розширювати встановлені законом підстави для обмеження доступу до інформації. Але формулювання потребує уточнення, щоб воєнний стан не можна було трактувати як загальний дозвіл не публікувати документи. Варто також установити обов’язок оприлюднити акт після зникнення безпекової перешкоди.

За військової адміністрації всі ролі концентруються ще більше

Проєкт описує раду, її виконавчий комітет та сільського голову як окремих учасників місцевого самоврядування. Але в самій преамбулі зазначено, що начальниця Липецької сільської військової адміністрації здійснює повноваження ради, виконкому та сільського голови.

Заключні положення також прямо передбачають, що до обрання Липецької сільської ради начальниця військової адміністрації затверджує Статут і вносить до нього зміни.

Цю концентрацію повноважень установлює не Статут, а законодавство про воєнний стан і рішення Верховної Ради. Проте проєкт не компенсує її додатковими механізмами незалежного громадського контролю.

У нинішніх умовах одна посадова особа фактично може поєднувати ролі органу, який:

• готує і приймає рішення;

• визначає формат його обговорення;

• призначає відповідальних за слухання;

• формує дорадчі органи;

• оцінює пропозиції громадськості;

• оприлюднює результати;

• розглядає частину скарг;

• може визнати слухання такими, що не відбулися.

Проєкт у кількох місцях згадує «іншого суб’єкта», який відповідно до закону здійснює повноваження органів місцевого самоврядування. Проте це уточнення не проведено послідовно через усі процедури участі та оприлюднення. Через це частина положень формально звернена до ради й сільського голови, хоча зараз їхні повноваження виконує військова адміністрація.

Фраза про індивідуальне визначення статусу жителя — не головна проблема

В оновленій редакції статтю 11 доповнили положенням про те, що статус жителя визначається індивідуально щодо кожної фізичної особи відповідно до закону.

Сама ця фраза не надає владі права довільно вирішувати, кого визнавати жителем. Ключовими залишаються критерії, встановлені законом. Водночас у Статуті немає окремої процедури перевірки статусу, переліку достатніх документів, строку ухвалення рішення та способу його оперативного оскарження.

Для публічних консультацій ризик частково зменшує інша нова норма: відсутність статусу жителя не може бути підставою для відмови у прийнятті пропозиції, якщо рішення стосується прав або законних інтересів особи. Однак для громадських слухань, місцевих ініціатив та інших механізмів, доступних саме жителям, питання підтвердження статусу залишається важливим.

Отже, проблема не стільки у слові «індивідуально», скільки у відсутності прозорої процедури, яка не дозволяла б використовувати перевірку статусу як фільтр для участі.

Читайте також:

Статус жителя у проєкті Статуту Липецької громади: евакуйовані жителі ризикують залишитися поза участю в місцевому самоврядуванні

Консультація не є референдумом, але процедура має бути незалежною

Пропозиції громадськості за проєктом мають рекомендаційний характер. Орган влади не зобов’язаний погоджуватися з кожною з них, виділяти кошти чи приймати рішення в запропонованій редакції. Саме по собі це нормально: консультація не замінює компетентний орган і не перетворюється на референдум.

Але рекомендаційний характер пропозицій робить процедурні гарантії ще важливішими. Якщо влада має право не погодитися з жителями, вона принаймні повинна забезпечити рівний доступ до обговорення, своєчасно оприлюднити всі матеріали та публічно пояснити кожне рішення.

Попередній досвід підготовки Статуту показав, що самого оголошення недостатньо. В онлайн-опитуванні щодо документа взяли участь лише вісім осіб. За такої активності особливого значення набувають не тільки формальне відкриття консультації, а й доступний формат, належне інформування та реальна можливість долучитися дистанційно.

Читайте також:

Вісім людей на всю Липецьку громаду: скільки жителів взяли участь в опитуванні про Статут

Що варто змінити до затвердження Статуту

Щоб задекларовані права стали реальними механізмами участі, у проєкті доцільно:

• повернути обов’язковий електронний канал для консультацій щодо нормативних актів;

• гарантувати змішаний формат громадських слухань, якщо немає конкретних безпекових або технічних перешкод;

• установити відкритий порядок формування дорадчих органів і гарантоване представництво жителів;

• не дозволяти визнавати слухання такими, що не відбулися через порушення, допущені самою владою, без можливості попередньо усунути недоліки;

• зобов’язати оприлюднювати звіт про консультацію до ухвалення остаточного рішення;

• установити граничні строки для звітів і подальшого оприлюднення документів, тимчасово закритих із безпекових причин;

• зробити обов’язковою консультацію після невідкладного рішення, щойно зникнуть обставини, які перешкоджали її проведенню;

• прямо поширити всі гарантії участі та прозорості на військову адміністрацію і її начальника, коли вони здійснюють повноваження місцевого самоврядування.

Найбільша загроза проєкту Статуту полягає не в одній фразі чи одному винятку. Вона виникає з поєднання норм, за якого мешканцям декларують широкі права, але влада зберігає контроль над входом до процедури, її форматом, складом учасників, оцінюванням пропозицій, строками звітування та переглядом результатів.

З огляду на масштаб внесених змін громадські слухання 8 вересня не повинні завершувати обговорення документа. Зауваження жителів необхідно розглянути, оприлюднити на офіційному сайті разом із мотивованими відповідями та новою редакцією проєкту.

До затвердження Статуту варто провести щонайменше ще одні громадські слухання — уже з гарантованою можливістю дистанційної участі.

Читати також:

По 19 400 гривень на опалювальний сезон: хто з мешканців Харківщини може претендувати на зимову допомогу

Оптоволокно російського дрона перерізали пропелером: у 57-й бригаді показали повітряну дуель FPV

Начальниця Липецької СВА вдруге за місяць заявила про дистанційне обстеження зруйнованого житла дронами бригади «Хартія»

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group