Демократія на папері та переваги для тих, хто поруч: проєкт Статуту Липецької громади не гарантує дистанційної участі
Всi новини | | 354 | Автор: Андрій Домановський
Колаж ЛИПЦІ Gromada Group
Проєкт Статуту Липецької громади передбачає широкий набір механізмів участі: місцевий референдум, загальні збори або конференцію жителів, місцеву ініціативу, громадські слухання, публічні консультації, участь у консультативно-дорадчих і наглядових органах, участь у бюджетному процесі та громадське оцінювання діяльності влади.
Однак проєкт Статуту не передбачає гарантованого й універсального дистанційного механізму, який дозволяв би жителям на рівних умовах долучатися до зборів і слухань, проходити ідентифікацію, голосувати, збирати підписи, подавати документи та безпосередньо ставити запитання посадовцям.
Дистанційні механізми у проєкті Статуту є факультативними, фрагментарними або залежними від окремих організаційних і технічних рішень. Для майже повністю евакуйованої Липецької громади це критичний недолік, який доцільно усунути до затвердження Статуту.
9 липня 2026 року Липецька сільська військова адміністрація оприлюднила на офіційному сайті проєкт Статуту громади й запросила мешканців до громадського обговорення, яке триває 20 днів — до 29 липня.
Це п’ята публікація ЛИПЦІ Gromada Group з критичним аналізом цього документа.
Ілюстративне фото / джерело: «Липецька громада | Офіційно»
Історична довідка проєкту Статуту Липецької сільської територіальної громади фіксує, що після загострення бойових дій у травні 2024 року більшість цивільного населення була змушена залишити територію громади.
Також проєкт Стратегії розвитку Липецької СТГ зазначає, що станом на червень 2026 року всі населені пункти громади залишалися в зоні активних бойових дій.
Евакуйовані жителі здебільшого не втрачають формальної належності до громади лише через сам факт виїзду. Якщо людина зберегла задекларовану або зареєстровану адресу на її території, вона продовжує відповідати визначенню жителя незалежно від того, де фактично перебуває — у Харкові, в іншому регіоні України чи тимчасово за кордоном.
Проблема виникає на іншому рівні — у розриві між формальним статусом і гарантованою можливістю ним реально скористатися.
Питання статусу жителя Липецької громади медіа ЛИПЦІ Gromada Group уже аналізувало в таких публікаціях:
Формальний зв’язок із громадою зберігається, але не гарантує реальної участі
Частина перша статті 6 і частина друга статті 11 проєкту Статуту визначають жителя так:
«Житель — громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи…»
Це визначення практично дослівно відтворює норму Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Тобто йдеться не про цілком самостійне рішення укладачів Статуту, а про перенесення загальнонаціональної норми до місцевого документа.
Для більшості евакуйованих жителів це означає, що сам виїзд із громади не припиняє їхнього адміністративного зв’язку з нею. Людина, яка до евакуації задекларувала або зареєструвала місце проживання в одному з населених пунктів Липецької громади й не змінила цю адресу, формально продовжує залишатися її жителем.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи для збереження такого статусу їй не потрібна: реєстрація і довідка ВПО є альтернативними, а не сукупними підставами.
Отже, головна проблема проєкту Статуту полягає не в тому, що евакуйовані люди автоматично перестають бути жителями. Людина може залишатися жителем у реєстрі, але не мати гарантованого способу дистанційно долучитися до зборів чи слухань, пройти ідентифікацію, проголосувати, зібрати підписи, подати належно оформлений комплект документів або безпосередньо поставити запитання посадовцям.
Наскільки значним є цей розрив, показують дані Стратегії розвитку Липецької громади.
За різними розділами проєкту Стратегії у громаді обліковується близько 11,5 тисячі зареєстрованих жителів. Водночас на самій території громади залишається орієнтовно 60 людей, переважно літнього віку.
Офіційний статус ВПО у Харкові та Харківській області мають близько 3279 мешканців громади: 2887 — у Харкові та 392 — в інших населених пунктах області. Це менш ніж 30% від зареєстрованого населення.
Проєкт Стратегії не наводить систематизованих і взаємоузгоджених даних, які дозволяли б достовірно встановити місце перебування понад 70% зареєстрованих жителів громади.
Для опису ситуації проєкт Стратегії вживає термін «громада в екзилі».
Докладний розбір цих даних наведено у публікації ЛИПЦІ Gromada Group:
Тимчасове перебування за кордоном саме собою не тотожне оформленому виїзду на постійне проживання і не означає автоматичного припинення статусу ВПО. Для аналізованої проблеми вирішальним є інше: людина зі збереженою реєстрацією в Липецькій громаді залишається її жителем і без довідки ВПО.
Водночас саме визначення жителя має іншу двозначність. У частині про довідку ВПО прямо не уточнено, що підтверджене нею фактичне місце проживання або перебування має бути розташоване саме на території Липецької громади. Також не зазначено, що особа до переміщення повинна була мати попередній зв’язок саме з цією громадою.
Через цю неясність норма не пов’язує статус жителя, набутий на підставі довідки ВПО, ані з попереднім проживанням у Липецькій громаді, ані з фактичним перебуванням на її території.
Тому вона, з одного боку, не встановлює чіткого механізму підтвердження сталого зв’язку з громадою евакуйованою людиною, яка змінила зареєстроване місце проживання, а з другого — за буквального прочитання може поширювати статус жителя на особу, яка до переміщення не мала зв’язку з Липецькою громадою.
Ця двозначність походить із самого законодавчого визначення, але проєкт Статуту відтворює її без місцевого уточнення.
Детальніше про це читайте в публікації ЛИПЦІ Gromada Group:
Дистанційний формат участі в процедурах місцевого самоврядування допускається, але не гарантується
Частина третя статті 27 проєкту Статуту визначає:
«Участь жителів у вирішенні питань місцевого значення може здійснюватися безпосередньо й/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, якщо інше не передбачено законом».
Формулювання відповідає мінімальній нормі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Тому Статут у цій частині не суперечить закону. Проблема полягає в тому, що він не перетворює передбачену законом можливість на сильнішу місцеву гарантію, пристосовану до евакуйованої громади.
Загальні збори або конференція жителів, за частиною четвертою статті 29, можуть проводитися у змішаному форматі, який поєднує фізичну присутність і дистанційне підключення.
Положення про загальні збори, що є додатком № 1, додатково встановлює, що змішаний формат застосовується «за можливості». Дистанційний учасник отримує право голосувати лише «в разі технічної можливості ідентифікувати учасника».
Отже, право бачити й чути перебіг заходу, ставити запитання, виступати та потенційно голосувати виникає тільки тоді, коли організатори вже вирішили застосувати змішаний формат.
Власне бажання евакуйованого жителя долучитися дистанційно не створює для організаторів безумовного обов’язку забезпечити таку участь.
Громадські слухання, відповідно до статті 31, також можуть проводитися у змішаному форматі. Повністю цифрові слухання дозволені лише у разі неможливості провести відкриту зустріч і відповідно до окремого порядку, визначеного рішенням Ради.
У самому проєкті Статуту та його додатках такого окремого порядку немає. У перевірених відкритих матеріалах громади окремого чинного рішення, яке б установлювало процедуру повністю дистанційних слухань, знайти не вдалося.
Тому категорично стверджувати, що його юридично не існує взагалі, без окремої відповіді адміністрації не варто, але оприлюднений пакет документів його не містить.
Консультативно-дорадчі органи можуть утворюватися при Раді або її посадових особах, але сам факт їх створення не гарантується. Їхні засідання також лише «можуть проводитися в режимі відеоконференції».
Для громади, більшість населення якої проживає на власній території, факультативність дистанційного формату може створювати менше практичних перешкод.
У Липецькій громаді, майже все населення якої евакуйоване, така факультативність фактично визначає доступність місцевої демократії. Тому дистанційна участь має стати базовим способом, а фізична присутність — додатковою можливістю там, де вона безпечна й реально доступна.
У проєкті Статуту немає норм, які прямо надавали б працівникам адміністрації, комунальних установ або іншим особам більше юридичних прав. Проте побудова процедур може створювати практичну перевагу для тих, хто:
працюють в адміністрації чи комунальних установах;
постійно контактують із посадовцями;
перебувають неподалік релокованого приміщення адміністрації;
можуть особисто отримати пояснення;
мають доступ до принтера, сканера та паперового документообігу;
можуть оперативно передати документи відповідальному працівникові.
Йдеться не про доведену змову чи свідоме відсторонення решти жителів, а про нерівні стартові можливості. Людина, яка працює в адміністративній чи комунальній установі або регулярно взаємодіє з посадовцями, може мати менше організаційних перешкод, ніж евакуйований житель, який перебуває в іншій області або за кордоном.
Три приклади з практики Липецької громади
1. Як обговорювали бюджет Липецької громади на 2026 рік
Обговорення бюджету Липецької громади на 2026 рік відбувалося у двох різних форматах, які давали жителям неоднакові можливості впливати на процес. Для дистанційної участі адміністрація запропонувала Google-форму, тоді як безпосереднє спілкування з посадовцями відбулося під час окремого очного заходу.
15 грудня 2025 року адміністрація оголосила громадське обговорення проєкту бюджету й запропонувала жителям подавати пропозиції через Google-форму. Приймання відповідей завершилося 19 грудня о 09:00. Отже, форма була доступна трохи більш як три доби.
Такий формат давав можливість залишити відповідь тим жителям, які вчасно дізналися про опитування, мали доступ до інтернету та змогли сформулювати пропозицію без додаткових пояснень.
Однак Google-форма передбачала переважно одностороннє передавання інформації: житель надсилав свою думку адміністрації, але не міг у межах тієї самої процедури поставити уточнювальне запитання, одразу отримати відповідь або обговорити можливі наслідки своєї пропозиції.
Окремо адміністрація провела очний захід із презентацією бюджетних показників.
Про нього медіа ЛИПЦІ Gromada Group повідомило в публікації:
У матеріалі була передана позитивна оцінка інформаційного ресурсу «Липецька громада | Офіційно», відповідно до якої захід став «важливим кроком до відкритості та прозорості бюджетного процесу».
Водночас згодом Липецька сільська військова адміністрація у відповіді на інформаційний запит повідомила, що медіаресурси з назвою «Липецька громада | Офіційно» не є її офіційними вебресурсами.
Читайте про це матеріал медіа ЛИПЦІ Gromada Group:
Медіаресурси «Липецька громада | Офіційно» не є офіційними вебресурсами Липецької адміністрації
27 грудня медіа ЛИПЦІ Gromada Group опублікувало власне критичне підбиття підсумків бюджетного обговорення. Воно ґрунтувалося не на відповідях, поданих через офіційну Google-форму, а на окремій серії редакційних опитувань, присвячених доступності й повноцінності процедури.
Читайте про це матеріал медіа ЛИПЦІ Gromada Group:
Додаткові питання викликає доступ жителів до інформації, необхідної для підготовки змістовних пропозицій. Детальні бюджетні документи з’явилися на офіційному сайті вже після завершення приймання відповідей через Google-форму. У відкритому доступі адміністрація також не оприлюднила повного переліку отриманих пропозицій, результатів розгляду кожної з них та інформації про те, чи вплинули вони на конкретні статті видатків.
Через це дистанційний учасник мав подати пропозицію в короткий строк, не маючи повного доступу до деталізованого проєкту бюджету та не знаючи, як саме його відповідь буде розглянуто.
Окреме юридичне питання полягає в тому, що з 8 січня 2025 року Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає обов’язкове проведення громадських слухань щодо проєкту місцевого бюджету.
Онлайн-анкета сама собою не відповідає законодавчому визначенню громадських слухань. Слухання — це не лише збирання письмових відповідей, а зустріч жителів із депутатами та посадовими особами, під час якої учасники можуть заслуховувати представників влади, порушувати питання, висловлювати аргументи й подавати пропозиції.
Очний захід із презентацією бюджету міг виконувати функцію громадських слухань за умови дотримання встановленої процедури, зокрема завчасного повідомлення жителів, фіксації складу учасників, перебігу обговорення та внесених пропозицій, а також подальшого оприлюднення мотивованих результатів їх розгляду.
Наявні у відкритому доступі матеріали не дозволяють підтвердити, що весь комплекс цих процедурних умов було виконано.
Однак нерівноцінність можливостей, які забезпечували два формати, помітна навіть незалежно від юридичного оформлення заходу. Формально Google-форма була відкрита для жителів, які дізналися про неї та мали технічну можливість відповісти. Вони могли передати адміністрації свою пропозицію, але не отримували гарантованого зворотного зв’язку в режимі реального часу.
Натомість очний формат принаймні створював для присутніх можливість безпосередньо звернутися до посадовців, уточнити представлені показники, пояснити власну позицію та реагувати на перебіг обговорення. Дистанційним учасникам рівноцінного каналу спілкування в режимі реального часу не запропонували.
У відкритих повідомленнях не зафіксовано, що для евакуйованих жителів, які не могли фізично бути присутніми на заході, було організовано відеоконференцію, дистанційний виступ, онлайн-запитання чи інший рівноцінний канал живого спілкування.
Отже, формально дистанційна участь існувала, але вона була звужена до заповнення анкети. Повноцінна участь — із можливістю запитувати, відповідати, переконувати й реагувати на аргументи посадовців — була доступна насамперед тим, хто зміг особисто прийти на очний захід. Для решти жителів, більшість із яких перебуває в евакуації, аналогічної гарантованої можливості дистанційної участі не передбачили.
2. Вибір офіційної символіки Липецької громади
У 2026 році адміністрація проводила процедуру визначення офіційних символів Липецької громади.
Спочатку було оголошено конкурс на створення символіки:
Герб і прапор Липецької громади: сільрада оголосила конкурс на створення офіційної символіки
19 травня сплив строк процедури, яку в повідомленнях називали «громадським обговоренням (голосуванням)». Таке формулювання поєднувало два різні механізми: обговорення передбачає обмін аргументами та можливість реагувати на пропозиції інших, а голосування — вибір між уже підготовленими варіантами.
Оприлюднені адміністрацією матеріали не містили інформації про окремий етап змістовного обговорення, під час якого мешканці могли б обмінюватися аргументами до голосування.
Читайте про це в матеріалі ЛИПЦІ Gromada Group:
Вибір офіційної символіки Липецької громади: обговорення не організували
Цей приклад демонструє, що назва «обговорення» сама собою не гарантує діалогу. Процедура може бути відкритою для голосування, але не давати учасникам можливості обмінятися аргументами до моменту вибору.
3. Обговорення проєкту Статуту Липецької громади
9 липня 2026 року Липецька сільська військова адміністрація оприлюднила проєкт Статуту на офіційному сайті й запросила мешканців до громадського обговорення протягом 20 днів:
Проєкт Статуту Липецької громади оприлюднили на сайті та запрошують до обговорення
Раніше адміністрація також проводила опитування щодо майбутнього документа:
Опитування щодо Статуту Липецької територіальної громади оголосила сільська рада
Судячи з повідомлення від 9 липня, поточний етап організовано як приймання письмових пропозицій. Про дату окремої зустрічі, відеоконференції або громадських слухань у цьому повідомленні не йдеться.
Це має не лише практичне, а й юридичне значення. Стаття 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає обов’язкове проведення громадських слухань щодо прийняття статуту територіальної громади та внесення до нього змін.
Тому письмове приймання пропозицій може бути корисним попереднім етапом, але саме по собі не замінює обов’язкових громадських слухань перед остаточним затвердженням Статуту.
Водночас говорити про вже вчинене порушення передчасно, доки процедура обговорення і затвердження документа не завершена: адміністрація ще може організувати належні слухання.
Місцева ініціатива: формальне право, залежне від паперової інфраструктури
Місцева ініціатива дає жителям право самостійно внести на розгляд Ради конкретне питання або проєкт рішення. Закон передбачає письмову форму місцевої ініціативи, але дозволяє Статуту громади визначити порядок її внесення, кількість підписів і спосіб їх збирання. Отже, паперова процедура є законною, однак Статут може передбачити й належно засвідчені електронні способи подання документів та збирання підписів.
Положення про місцеві ініціативи, що є додатком № 2 до проєкту Статуту, вимагає оформлення підписних листів. Вони мають містити:
прізвище, ім’я та по батькові;
дату народження;
адресу задекларованого або зареєстрованого проживання;
адресу фактичного проживання чи перебування;
контактний телефон;
особистий підпис;
дату підписання;
згоду на обробку персональних даних.
Право вносити й підписувати ініціативу мають жителі від 14 років, які відповідають визначенню жителя у проєкті Статуту.
Повідомлення про внесення місцевої ініціативи можна подати особисто до загального відділу, надіслати рекомендованим листом або електронною поштою на адресу liptsykhrda@ukr.net. Але електронна пошта тут є лише каналом доставки документів. Положення не створює системи дистанційного накладення та перевірки електронних підписів.
Кількість необхідних підписів також фіксована:
100 — для всієї громади або адміністративного центру;
75 — для старостинського округу чи кількох сіл;
50 — для окремого села.
Розгляд ініціативи прив’язаний до «наступної чергової сесії Ради», хоча під час дії військової адміністрації повноваження Ради, її виконавчого комітету та сільського голови здійснює начальник Липецької сільської військової адміністрації.
Проєкт не визначає, у який строк начальник військової адміністрації має розглянути таку ініціативу та яким актом має бути оформлений результат замість рішення, ухваленого на пленарному засіданні Ради.
Ця модель створює практичну перевагу для людей, які перебувають поруч одне з одним або мають доступ до адміністративної та офісної інфраструктури. Працівник установи чи людина, яка регулярно взаємодіє з адміністрацією, потенційно може швидше отримати консультацію, перевірити оформлення документа, роздрукувати бланки та передати їх відповідальній особі.
Для мешканців, розпорошених між різними містами, областями й країнами, навіть збирання 50 особистих підписів жителів одного евакуйованого села може виявитися практично нездійсненним.
Проблема не в тому, що ці люди втратили юридичне право на ініціативу. За умови збереження реєстрації вони формально мають це право. Проте спосіб його реалізації побудований так, ніби підписанти й далі мешкають поруч і можуть фізично передавати один одному паперовий лист.
Відкритість, доступність і репрезентативність
Формальна відкритість означає, що жителю юридично не заборонено брати участь.
Фактична доступність означає, що людина своєчасно дізналася про процедуру, отримала матеріали, змогла підключитися, пройти ідентифікацію, поставити запитання, подати документи або проголосувати.
Репрезентативність показує, наскільки склад учасників відображає громаду загалом.
У Липецькій громаді ці три характеристики особливо легко сплутати. Людина зі збереженою реєстрацією може формально мати всі права жителя, але фактично не мати змоги їх реалізувати через відстань, незручні канали комунікації, потребу в паперових документах або відсутність гарантованого дистанційного голосування.
Поріг повноважності загальних зборів, передбачений статтею 19 додатка № 1, становить більше половини жителів із правом голосу, які проживають на території проведення зборів. Цей поріг відтворює законодавчу норму, тому Статут не може довільно його зменшити.
Для евакуйованого села практичне питання полягає в іншому: як установити актуальне коло жителів, забезпечити їх повідомлення та дати можливість більшості одночасно взяти участь, якщо люди розосереджені між різними регіонами й країнами.
Протилежна проблема міститься в критеріях неправомочності громадських слухань. Вони можуть бути визнані такими, що не відбулися, якщо порушено порядок оповіщення або якщо посадові особи становлять понад 50% учасників із правом голосу. Мінімальної кількості чи частки звичайних жителів Положення не встановлює.
Стаття 33 відкриває участь у публічних консультаціях широкому колу осіб, включно з тими, хто не є жителем громади. Але для оцінювання репрезентативності доцільно було б окремо показувати, скільки пропозицій надійшло саме від жителів Липецької громади, які населені пункти вони представляють і яка частина учасників перебуває в евакуації.
Показовим є опитування, проведене для Стратегії розвитку Липецької громади до 2027 року.
У ньому взяли участь 70 осіб — близько 0,61% від приблизно 11,5 тисячі зареєстрованих мешканців:
70 осіб, або 0,61% мешканців, взяли участь в опитуванні щодо Стратегії розвитку Липецької громади
Ці відповіді є важливим джерелом інформації, але без спеціального застереження не можуть подаватися як репрезентативна позиція всієї громади.
Саме тому після кожної консультації необхідно показувати не лише відсотки відповідей, а й фактичну кількість учасників, спосіб їх залучення та обмеження вибірки.
Що доцільно змінити у проєкті Статуту Липецької громади
1. Прямо роз’яснити в статтях 6 і 11, що вимушений виїзд із громади не припиняє статусу жителя, доки зберігається задеклароване або зареєстроване місце проживання на її території.
2. Не змінюючи законодавчого визначення жителя, запровадити додаткові гарантії для евакуйованих. А для процедур, у яких закон дозволяє участь не лише жителів, можна передбачити залучення осіб із документально підтвердженим сталим зв’язком із громадою: попереднім проживанням, житлом, майном, родинними зв’язками чи походженням із конкретного населеного пункту.
3. Гарантувати змішаний або дистанційний канал для всіх процедур, де це допускає закон, на період воєнного стану, активних бойових дій та масової евакуації. Відмова від такого формату має оформлюватися мотивованим рішенням із зазначенням конкретних технічних, безпекових або правових причин.
4. Забезпечити дистанційним учасникам не лише трансляцію, а й можливість пройти ідентифікацію, ставити запитання, виступати, подавати пропозиції та голосувати там, де голосування допускається законом.
5. Залишити офіційний сайт основним джерелом документів, строків і результатів, але передбачити обов’язкове паралельне сповіщення щонайменше через кілька додаткових каналів, доступних громаді: офіційні сторінки в соціальних мережах, месенджери, електронну пошту, SMS або телефонне інформування.
Опитування для Стратегії показало, що месенджери назвали зручними 58,6% учасників, а електронну пошту — лише 12,9%.
Окремим рішенням визначити вичерпний перелік офіційних цифрових ресурсів громади та військової адміністрації, осіб, відповідальних за їх адміністрування, порядок зберігання публікацій і статус розміщеної на них інформації. Сторінки з назвою «Липецька громада | Офіційно» мають бути або офіційно визначені як ресурси органу влади та адмініструватися уповноваженими ним особами, або однозначно позначені як неофіційні.
6. Передбачити електронне подання місцевої ініціативи та електронний збір підписів із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або іншого електронного підпису, юридична сила якого відповідає Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». BankID можна використовувати для ідентифікації, але сам собою він не є підписом.
7. Переглянути встановлені самим Статутом пороги у 100, 75 і 50 підписів, враховуючи фактичний стан евакуйованих населених пунктів. Водночас не замінювати законодавчо встановлений кворум загальних зборів довільним критерієм «доступних для зв’язку осіб».
8. Активніше використовувати конференції делегатів, які можуть зменшити кількість учасників підсумкового зібрання. Водночас передбачити дистанційний порядок проведення первинних зборів, на яких жителі окремих населених пунктів або частин громади обиратимуть делегатів, оскільки без цього конференція не усуне головної перешкоди, спричиненої розпорошенням населення.
9. Затвердити окремий порядок проведення повністю дистанційних громадських слухань, передбачений частиною сьомою статті 31, із правилами ідентифікації, виступів, подання пропозицій і голосування.
10. Після кожної загальногромадської процедури публікувати звіт про охоплення. Він має містити кількість учасників, їхню частку від відповідного кола осіб, які мають право брати участь у процедурі, а для загальногромадських опитувань — також частку від зареєстрованого населення громади. Персональні дані та точні адреси учасників при цьому не повинні оприлюднюватися.
Наприклад, у підсумках онлайн-опитування щодо проєкту Статуту, оприлюднених на офіційному сайті громади, наведено відсотки підтримки окремих відповідей, але не зазначено абсолютної кількості учасників. Через це неможливо встановити ані реальне охоплення опитування, ані частку його учасників від загальної кількості зареєстрованих жителів громади.
11. Установити перехідні правила на період військової адміністрації: хто приймає місцеві ініціативи, що замінює «наступну чергову сесію Ради», у який строк начальник адміністрації має розглянути питання і яким актом оформлюється результат.
12. Перед остаточним затвердженням Статуту провести громадські слухання у значенні статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», забезпечивши одночасну очну й дистанційну участь. Приймання письмових пропозицій є одним із можливих етапів, але не замінює обов’язкових слухань щодо прийняття Статуту.
Читати також:
Фронт поруч Липецької громади: противник атакував у бік Козачої Лопані й Ізбицького
Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group
Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Threads ЛИПЦІ Gromada Group
Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group
Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Threads ЛИПЦІ Gromada Group
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз