Статус жителя у проєкті Статуту Липецької громади: евакуйовані жителі ризикують залишитися поза участю в місцевому самоврядуванні

Проєкт Стратегії називає Липецьку громаду «громадою в екзилі», однак одночасно проєкт її Статуту й далі визначає громаду через постійне проживання на території.

Статут не дає чіткої відповіді, як зберігають статус жителя Липецької громади і право на участь у місцевому самоврядуванні люди, розпорошені Україною та світом. Для громади, на території якої залишилися десятки людей із майже 11,5 тисяч зареєстрованих, це засаднича проблема.

9 липня 2026 року Липецька сільська військова адміністрація оприлюднила на офіційному сайті проєкт Статуту громади й запросила мешканців до громадського обговорення, яке триває 20 днів — до 29 липня.

Це перша публікація ЛИПЦІ Gromada Group з критичним аналізом цього документа.

Чому статус жителя громади важливий

Статус жителя у Статуті не є суто символічною категорією, адже саме від його наявності залежить доступ до широкого переліку прав.

Стаття 6 Статуту, зокрема, гарантує жителям право:

• «брати участь у плануванні й розподілі коштів місцевого бюджету»;

• «бути присутніми на засіданнях Ради»;

• «брати участь у реалізації форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення».

Стаття 12 уточнює, що саме жителі можуть ініціювати розгляд питань радою, подавати проєкти рішень і використовувати загальні збори, місцеву ініціативу, громадські слухання, петиції, консультації та інші форми участі.

Отже, невизнання людини жителем громади може означати недопуск до механізмів впливу на відновлення, бюджет і майбутнє громади.

Хто є жителем Липецької громади згідно проєкту Статуту

Поняття «житель» проєкт Статуту визначає двічі. У частині першій статті 6 розділу II, присвяченого правам жителів, наведено таке формулювання:

«Житель – громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі».

У частині другій статті 11 розділу III це визначення повторене майже дослівно. Перед ним, у частині першій, міститься ще одне принципове положення:

«Липецька сільська територіальна громада — жителі, об’єднані постійним проживанням у межах території територіальної громади».

Це визначення розробники громади не створили самостійно. Його запровадив Закон № 3703-IX від 9 травня 2024 року, доповнивши ним статтю 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

Чинна стаття 1 починає визначення словами: «житель — громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання…».

Водночас громада могла докладніше визначити порядок підтвердження статусу, прямо гарантувати його збереження евакуйованим людям, розмежувати різні види зв’язку з територією та запобігти розширювальному застосуванню винятків.

У проєкті Статуту Липецької сільської територіальної громади нічого з переліченого не зробили.

«Постійне проживання» і тимчасове перебування одночасно:

визначення суперечить самому собі

Стаття 11 відкривається твердженням, що громада — це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах її території. Однак той самий абзац визнає жителем особу, чиє проживання чи перебування підтверджене лише довідкою ВПО, тобто документом, який за своєю природою засвідчує тимчасовий статус.

Ці критерії не тотожні. Постійне проживання передбачає сталий життєвий зв’язок із територією. Перебування може бути короткочасним, вимушеним або пов’язаним із лікуванням, роботою чи діяльністю певної установи.

Проте Статут не пояснює, яка ознака є визначальною — постійне життя на території, формальна реєстрація, фактичне проживання, тимчасове перебування чи адміністративний запис у довідці.

Для Липецької громади ця суперечність особливо помітна. У таблиці проєкту Стратегії розвитку Липецької громади до 2027 року зазначено близько 11 451 особи населення і приблизно 60 людей на території громади.

Читайте про це детальніше в публікації ЛИПЦІ Gromada Group: Липецька громада в екзилі: менше 30% мешканців у Харкові та області, про понад 70% у стратегії розвитку точних даних немає

Формула про громаду як людей, об’єднаних постійним проживанням на її території, фактично не описує реальність, у якій переважна більшість жителів вимушено живе поза межами території громади.

Ця ситуація може тривати невизначено тривалий термін, тож її варто врахувати і закласти на рівні чітких норм у документі довготривалої дії, яким є Статут. 

Наприклад, згадка про ВПО в Статуті є, а це вже важливе свідчення того, що його розробники намагалися врахувати наслідки війни та вимушеного переміщення населення.

Однак Статут, який формально визнає існування ВПО, не враховує при цьому головної особливості самої Липецької громади, абсолютна більшість жителів якої живе нині поза межами території громади.

Евакуйовані жителі існують, але в Статуті не визначені

Евакуйована людина, яка перебуває у Харкові та Харківській області, іншій області України або за кордоном, залишається жителем Липецької громади, доки зберігає зареєстроване чи задеклароване місце проживання на її території.

Однак Статут не говорить про це прямо. У документі немає норми, яка б гарантувала, що:

евакуація, вимушене переміщення, виїзд за кордон, отримання довідки ВПО в іншій громаді України або тимчасового захисту за кордоном не припиняють статусу жителя Липецької громади.

Для звичайної громади відсутність такої норми могла б видаватися другорядною. Але для Липецької громади відсутність такої норми є однією із головних прогалин документа.

Проєкт Стратегії прямо описує Липецьку громаду як «громаду в екзилі», у якій соціальна спільнота продовжує існувати, зберігаючи ідентичність, соціальні зв’язки та адміністративну належність, хоча фізично відірвана від власної території.

Проте наймасовіша для Липецької громади категорія, а саме люди, які походять із неї, але вимушено перебувають поза її межами, не отримала окремого правового визначення у Статуті.

ВПО з Липецької громади та жителі за кордоном

У проєкті Стратегії зазначено, що станом на 2026 рік статус ВПО отримали 3 279 мешканців громади. Із них близько 2 887 перебували у Харкові, ще приблизно 392 — в інших населених пунктах Харківської області.

Це менше 30% від наведеного у Стратегії загального показника населення. Місце перебування решти людей у проєкті Стратегії не уточнено.

Читайте про це детальніше в публікації ЛИПЦІ Gromada Group: Липецька громада в екзилі: менше 30% мешканців у Харкові та області, про понад 70% у стратегії розвитку точних даних немає

Саме тому Статут мав би відповідати не лише на питання, хто формально записаний у реєстрі, а й на питання, як громада підтримує членство, представництво та участь людей, які фізично розпорошені Україною і світом.

Можлива ситуація, коли людина одночасно зберігає зареєстроване місце проживання у Липецькій громаді і має довідку ВПО з фактичною адресою у Харкові, Харківській області або іншому регіоні України.

За буквальним поєднанням критеріїв вона може відповідати визначенню жителя і громади походження (Липецької), і приймаючої громади (від якої має довідку ВПО).

Це не обов’язково є помилкою. Подвійний зв’язок може давати ВПО змогу брати участь у житті громади, де вони фактично проживають, не розриваючи зв’язку з громадою, до якої планують повернутися.

Але Статут цього не пояснює. Тому незрозуміло:

• чи враховується людина у чисельності обох громад;

• як це впливає на кворуми під час участі в процедурах місцевого самоврядування;

• чи може вона підписувати місцеві ініціативи у двох громадах;

• чи може входити до дорадчих органів обох громад;

• як визначається її належність до конкретного старостинського округу або села.

Окремо не врегульовано статус людей, які отримали тимчасовий захист, притулок або статус біженця в інших державах.

Саме перебування за кордоном не припиняє української реєстрації, а отже, не позбавляє людину статусу жителя громади. Однак не визначено дистанційної процедури, за допомогою якої людина могла б:

• підтвердити свій статус;

• виправити помилку в реєстрі;

• подати додаткові документи;

• оскаржити невизнання її жителем;

• підтвердити належність до конкретного населеного пункту громади.

Проєкт Статуту описує прив’язку до території, але не спільноту

Визначення жителя в Статуті Липецької громади не описує реальну Липецьку громаду, яка є евакуйованою, розпорошеною і значною мірою розміщеною за кордоном, але таку, що зберігає соціальні зв’язки та спільну ідентичність.

Натомість Статут наводить формальний перелік ознак, які на практиці погано узгоджуються між собою і не покривають найхарактерніших на сьогодні для жителів Липецької громади життєвих ситуацій.

У нинішньому вигляді визначення описує адміністративні записи, а не реальну ситуацію, в якій перебувають люди Липецької громади.

Для «громади в екзилі» основою статусу мав би бути не лише запис у реєстрі чи довідці ВПО, а зрозуміло визначений сталий юридичний, соціальний і життєвий зв’язок із громадою.

Саме цей зв’язок, а не формальна прив’язка до реєстрації чи довідки ВПО, мав би бути основою визначення статусу жителя громади, значна частина якої нині перебуває в екзилі.

На жаль, проєкт Статуту створення чи визначення механізму такого зв’язку не пропонує.

Читати також:

Минулої доби окупанти продовжили атакувати у бік Тернової

«Скринінг 40+» у Липецькій і Циркунівській громадах: що відповів департамент охорони здоров’я Харківської ОВА

Ворог просунувся поблизу Малих Проходів — DeepState

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group