Історія з великими прогалинами: чому історичну довідку до Статуту Липецької громади необхідно переписати
Всi новини | | 151 | Автор: Андрій Домановський, Марина Домановська
колаж ЛИПЦІ Gromada Group (створено за допомогою ШІ за попереднім описом)
Опрацьовуючи проєкт Статуту Липецької громади, я приділив багато часу й уваги питанням громадянської участі в місцевому самоврядуванні: правам жителів, громадським слуханням, консультаціям та іншим механізмам впливу на рішення влади. Через це не звернув належної уваги на вступну «Історичну довідку». Тим часом вона також потребує ґрунтовного розгляду й кардинального переопрацювання.
У нинішньому вигляді «Історична довідка», яка відкриває проєкт Статуту Липецької сільської територіальної громади — це критично слабкий текст. Він містить певні корисні відомості, але не дає послідовної історії громади і не розкриває історії її населення, території, організації управління та спільного життя.
Важливі періоди й процеси пропущено, окремі твердження потребують уточнення, а випадковим подробицям відведено непропорційно багато місця. Масштаб необхідних змін такий, що довідку доцільніше написати заново, використавши, звісно, перевірені частини вже наявного матеріалу.
копія фрагменту "Історичної довідки" з проєкту Статуту Липецької громади
Показовий приклад — завершальний фрагмент про керівництво громади. Спочатку автори повідомляють про призначення Анни Биченко, а вже після цього зазначають, що до неї начальником військової адміністрації був Олексій Слабченко. Перший обраний голова новоствореної громади фактично постає лише як попередник нинішньої призначеної керівниці. Про його обрання 2020 року, роботу сільської ради та подальшу діяльність на чолі військової адміністрації читач належного уявлення не отримує.
Проблема тут ширша за порядок двох прізвищ. Із викладу випадає початковий період становлення самої громади. Історична довідка має пояснювати послідовність подій і зміст роботи органів управління, а також внесок жителів, працівників установ, військових і волонтерів. Її не можна будувати навколо чинної посади так, щоб попередні роки перетворювалися на примітку до останнього призначення.
Далі у тексті йдеться про історичну довідку на сторінках 6–14 наданого проєкту Статуту, доступного за посиланням на офіційному сайті Липецької сільської територіальної громади.
Нижче наводимо основні критичні зауваження та пропонуємо зміни, без яких цей вступ залишатиметься неповним і незбалансованим.
Енциклопедична довідка має пояснювати головне
Короткий історичний вступ до Статуту повинен мати характер енциклопедичної довідки: послідовно й стисло викладати встановлені факти, пояснювати основні зміни та охоплювати всі визначальні періоди. Його завданням є дати читачеві цілісне уявлення про походження й розвиток громади.
У нинішньому ж варіанті довідки помітні ознаки краєзнавчого дослідження, науково-популярного та презентаційного текстів, які мають принципово інші завдання. Натомість основне енциклопедичне завдання залишається невиконаним.
Розлогі біографії, загальні похвальні оцінки й випадкові виробничі показники не компенсують відсутності історії адміністративного устрою, господарства, війни та повоєнних десятиліть. Стислість довідки означає відбір найважливішого за однаковими критеріями для всього тексту.
Читайте також:
Історія громади — це історія її адміністративних попередників
Принципово важливо визначити предмет довідки. На наш погляд, вона має розповідати про історію Липецької громади, тому не може обмежуватися історією окремих населених пунктів або переліком їхніх визначних уродженців. Необхідно показати, як у різні часи організовували управління цією територією та які об’єднання поселень передували сучасній громаді.
До такого викладу мають увійти Липецька сотня, Липецьке комісарство, Липецька та Веселівська волості, Липецький район, історичні сільські ради й наступні адміністративні перетворення. Важливо пояснити час їхнього існування, територіальний склад, центри управління та основні зміни.
Ці утворення не були тотожними за межами, повноваженнями чи способом формування. Йдеться про історію організації території та її населення; твердження про безперервне юридичне правонаступництво потребувало б окремих підстав. Водночас без цього адміністративного минулого неможливо зрозуміти, як сформувалася сучасна громада.
Історії сіл мають доповнювати цей виклад: пояснювати походження поселень, перейменування, зміни підпорядкування та господарські й культурні зв’язки між ними.
Від першої згадки до сотні та комісарства
У проєкті зазначено, що перша достовірна письмова згадка про Липці датується 1660 роком, але не названо документа, який її містить. З наукових публікацій відомо, що йдеться про матеріали Харківського перепису 1660 року, проведеного Федором Пестриковим і опублікованого Віктором Юркевичем. Саме цю документальну основу слід коротко вказати.
При цьому необхідно розрізняти першу відому письмову згадку та точну дату заснування. Натомість великий абзац про помилкове датування 1655 роком, Філарета й «Пам’ять Григорію Спєшнєву» доцільно скоротити або винести у примітку. Якщо називати дослідників цього питання, не слід створювати враження, що ним займався лише Володимир Страшко.
Від другої половини XVII століття до 1765 року Липці були сотенним містечком Харківського слобідського козацького полку. Важливо пояснити значення Липецької сотні як військово-адміністративної одиниці, яка об’єднувала людей і територію. Самої згадки про сотенний статус містечка недостатньо: довідка має показати його місце в організації місцевого життя, місце та роль Липецької сотні у складі Харківського полку.
Після ліквідації слобідського полкового устрою Липці в 1765–1780 роках були центром Липецького комісарства. Це окремий етап адміністративної історії, який необхідно пов’язати з переходом від козацького устрою до імперської системи управління.
Потребує уточнення й підпис до кольорового герба, названого «Печаткою Липецької сотні». Наукові дослідження дозволяють говорити про історичну символіку, але використане зображення є сучасною реконструкцією.
Якщо його залишати, то у підписі слід зазначити Олега Однороженка як автора наукової реконструкції, а також зазначити автора художнього виконання саме цього рисунка та вказати походження зображення.
Читайте також:
У Липців оригінальна геральдична символіка — Олег Однороженко
Липецька й Веселівська волості: управління, торгівля та повсякденне життя
У 1780–1796 роках Липці належали до Харківського повіту Харківського намісництва, після його ліквідації — до відновленої Слобідсько-Української губернії, перейменованої 1835 року на Харківську. При цьому, як відомо з історичних та енциклопедичних публікацій, статус казенної слободи зберігався і в ХІХ столітті. Завершення існування намісництва не означало автоматичної зміни цього статусу, як можна зрозуміти з нинішнього варіанту тексту історичної довідки у проєкті Статуту.
Окремого викладу потребує історія обох волостей — Липецької та Веселівської. Липецька волость у другій половині ХІХ століття об’єднувала Липці, Колупаївку, Борщову, Великі та Малі Проходи. Веселівська волость також була адміністративно-територіальною одиницею Харківського повіту з центром у Веселому; серед її поселень у довідкових матеріалах названо Стрілечу.
У довідці необхідно показати територіальний склад цих волостей у відповідні періоди, роботу волосних установ і зв’язки між поселеннями. Особливе значення має те, що саме з Липецької та Веселівської волостей 1923 року утворили Липецький район. Без історії обох волостей цей перехід залишатиметься незрозумілим.
З наукових публікацій також відомо про помітну роль липецької торгівлі наприкінці XVIII — у ХІХ столітті. Про неї писав мандрівник Василь Зуєв, який відвідав ці місця 1781 року. Джерела першої половини ХІХ століття згадують чотири щорічні ярмарки, а описи середини століття — шість. Ці відомості слід прив’язувати до конкретного часу.
Ярмарки забезпечували збут сільськогосподарської продукції та ремісничих виробів, поєднували навколишні села з ширшим ринком. Землеробство доповнювали чоботарство, торгівля, візництво й заробітки у Харкові. Такі характеристики пояснюють господарське життя значно краще, ніж самі цифри чисельності населення.
Із липецьким ярмарком пов’язаний і сюжет загальноукраїнського культурного значення: тут відбувається дія «Салдацького патрета» Григорія Квітки-Основ’яненка, одного із засадничих творів нової української художньої прози. Цей зв’язок варто зафіксувати в історичній довідці принаймні кількома реченнями.
Читайте також:
Українська революція та уродженці громади
Історія початку ХХ століття не може обмежуватися статистикою населення й переходом до Голодомору. Потрібно стисло показати революційні події, боротьбу за українську державність, зміни влади та встановлення радянського режиму.
У цьому контексті обов’язково слід згадати видатного уродженця Липців Івана Трохимовича Піддубного — хорунжого Армії УНР, інженера-агронома, журналіста й мемуариста. Його участь в українському визвольному русі пов’язує місцеву історію з боротьбою за державну незалежність.
Особливе значення для історії громади має книга Івана Піддубного «Слідами життя», видана у Вінніпезі 1969 року. Розділ «Під батьківською стріхою» зберігає свідчення про працю, родинне життя, звичаї та громадські справи липчан кінця ХІХ — початку ХХ століття. Автор важливий і як учасник історичних подій, і як людина, яка залишила цінне джерело для їхнього дослідження.
Читайте також:
Хто такий Іван Піддубний з Липців
«Під батьківською стріхою»: Липці у спогадах Івана Піддубного
Поруч варто назвати Михайла Івановича Зімницького — уродженця Липців, хорунжого 4-ї Київської дивізії Армії УНР та інженера. Він навчався й працював у Липцях, долучився до боротьби за УНР, а на еміграції здобув освіту в Українській господарській академії в Подєбрадах і працював у сільському господарстві та освіті.
Обидві постаті мають бути включені в розповідь про Українську революцію та подальші долі її учасників. Розлогих біографій для цього не потрібно: достатньо основних фактів і пояснення їхнього значення.
Читайте також:
Липецький район, колективізація та Голодомор
Липецький район утворили 7 березня 1923 року з Липецької та Веселівської волостей із центром у Липцях. Він входив до Харківської округи. Після ліквідації губерній 1925 року округова ланка зберігалася, а 1930 року округи скасували, підпорядкувавши райони безпосередньо республіканському центру. Від 1932 року район належав до Харківської області.
12 серпня 1959 року Липецький район ліквідували, розподіливши його територію між Дергачівським і Старосалтівським районами. Подальший виклад необхідно довести до входження Липців до відновленого 1965 року Харківського району, простеживши адміністративну належність інших поселень сучасної громади.
Історія району важлива для розуміння місцевої мережі установ і послуг: тут працювали органи управління, освітні, медичні та культурні служби. У Липцях виходила районна газета «Колгоспник». Це окремий сюжет про місцеву пресу та інформаційне життя, який можна викласти стисло.
Читайте також:
Газета «Колгоспник» Липецького району Харківської області за 1933 рік:
Наявну згадку про щонайменше 250 встановлених жертв Голодомору в Липцях необхідно доповнити поясненням політики, яка спричинила масову загибель людей. Важливі також наслідки для інших поселень сучасної громади. Формула про «трагічну сторінку» не замінює пояснювальної розповіді про примус, вилучення продовольства та руйнування самостійного селянського господарства.
Саме в цьому контексті потрібно пояснити виникнення колгоспної системи й відмінність між колгоспами та державними господарствами — радгоспами. Переліки назв без пояснення змін у власності, праці й становищі селян залишатимуть виклад поверховим.
Друга світова війна та повоєнний розвиток
Згадки про військові поховання й пам’ятники, наявні в нинішньому варіанті історичної довідки, не можуть замінювати історію Другої світової війни на території громади. Необхідно стисло описати бойові дії, окупацію, зміни контролю над поселеннями, долю цивільних і руйнування.
З історичних досліджень відомо, що ця територія належала до зони німецького військового управління. Для розуміння окупаційного режиму важливі примусова праця, вилучення ресурсів, насильство щодо населення та вивезення людей. Основні події 1941–1943 років слід викласти за перевіреною хронологією, враховуючи переміщення фронту.
Повоєнна історія має показати відбудову господарства, житла, шкіл, медичних і культурних установ. З енциклопедичних публікацій відомо, що радгосп «Липці», створення якого датовано 1920 роком, був пов’язаний із Веселим і спеціалізувався на овочево-молочному виробництві. Його історію потрібно розглядати у зв’язку з усією територією господарства.
Радгосп «Новолипецький» необхідно висвітлити окремо. Енциклопедичні описи 1960-х років фіксують його відділки в Липцях і Жовтневому, нинішньому Слобожанському, та овочево-молочну спеціалізацію. У Мороховці згадано відділок радгоспу імені Кірова аналогічного профілю, у Терновій — радгосп «Перемога» птахівничого напряму.
Ці відомості дозволяють показати господарські зв’язки між селами, зайнятість населення й аграрну спеціалізацію території. Дати створення, об’єднання та реорганізацій підприємств потрібно звірити за документами. Межі збережених архівних справ не можна автоматично видавати за повний час існування господарств.
Читайте також:
В історії Липців варто залишити стислу характеристику швейної фабрики, її повоєнного розширення й ролі у зайнятості жителів. Натомість кількість платтячок, фасони, тканини та відсотки виконання плану за кілька місяців 1971 року слід прибрати.
До того ж наведений в нинішній редакції історичної довідки у проєкті Статуту Липецької громади абзац має очевидну хронологічну неузгодженість: результати «перших п’яти місяців» пов’язано з газетою від 16 лютого того самого року. Виконання плану на 101,5 % також не тотожне його перевиконанню на 101,5 %. Одинична замітка не доводить тривалого стабільного розвитку чи конкурентоспроможності підприємства.
Поряд із господарством необхідно показати розвиток освіти, медицини, бібліотек, клубів, транспорту й побутових послуг до 1991 року та основні зміни після відновлення незалежності. Відомості про окремі установи потрібно прив’язувати до часу, пояснюючи їхнє виникнення й подальшу долю.
Історії сільрад і поселень: що передувало об’єднанню 2020 року
Перелік шести сільрад, які об’єднали 2020 року, не вичерпує історії місцевого управління. З архівних описів та енциклопедичних публікацій відомо також про Мороховецьку, Борисівську, Стрілечанську й Нескучанську сільські ради. Отже, адміністративна мережа змінювалася, і ці зміни необхідно відобразити.
У довідці варто простежити створення та об’єднання сільрад, перенесення адміністративних центрів і зміну підпорядкування поселень. Для основного тексту достатньо короткої узагальненої хронології; подробиці можуть залишитися в окремому краєзнавчому дослідженні.
Без цього читач не зрозуміє, як сформувалися Липецька, Лук’янцівська, Глибоцька, Слобожанська, Тернівська та Веселівська сільради, території яких стали основою сучасної громади. Переліки підприємств і соціальних установ цих рад потрібно вписати в історію їхнього розвитку.
Культурні біографії також мають бути співмірними з викладом. Зв’язки Дмитра Яворницького з Борисівкою, Михайла Дерегуса з Веселим, родини Лансере — Бенуа — Серебрякових із Нескучним, Бориса Грінченка та Петра Щепкіна з місцевою освітою важливі. Проте достатньо пояснити основний внесок людини, її зв’язок із поселенням та місцеву спадщину. Довгі переліки творів і подробиці родинного життя доцільно скоротити.
Звільнене місце слід використати для історії самих сіл, їхніх назв, установ і зв’язків. Відомості про монастир у Стрілечій, храми, школи чи лікарні мають пояснювати роль цих осередків у житті населення. Вони не повинні залишатися ізольованими описами пам’яток.
Перші п’ять років Липецької громади: від створення до воєнних випробувань
Історія сучасної Липецької громади повинна починатися з її формування 2020 року та перших місцевих виборів. За результатами голосування 25 жовтня 2020 року першим головою новоствореної громади обрали Олексія Миколайовича Слабченка. Це базовий факт її становлення, який потрібно зафіксувати у правильному хронологічному місці.
Далі має йти стислий виклад початкового періоду: формування спільних органів управління, бюджету, системи управління комунальним майном та освітньою мережею. Важливо показати, як колишні території сільрад почали діяти в межах однієї громади, які установи й послуги вона успадкувала та як організовувала їхню роботу.
Російське повномасштабне вторгнення 2022 року докорінно змінило життя громади. Окупація, руйнування, вимушений виїзд населення та звільнення восени 2022 року мають бути описані як досвід її поселень і людей.
Читайте також:
Окупація у перші години, «підвали», катування, інформаційна ізоляція
та три дні визволення: хроніка окупації та звільнення Липецької громади
Наступний етап — відновлення управління, комунікацій і базових послуг після деокупації та перехід до роботи військової адміністрації. У цьому місці слід зазначити, що 4 жовтня 2022 року її начальником призначили Олексія Слабченка. Основний зміст викладу мають становити відновлення газо- й електропостачання, медичної допомоги, адміністративних послуг, підтримка жителів та робота установ громади.
Новий російський наступ у травні 2024 року, евакуація, подальші руйнування й вимушене переміщення жителів визначили наступний період. Важливо пояснити, як громада продовжувала існувати й підтримувати людей, коли значна частина населення перебувала поза її територією.
Читайте також:
Частиною цієї історії стали допомога переселенцям, збереження роботи освітніх і соціальних установ, розгляд питань пошкодженого та знищеного житла. У довідці потрібно показати основні напрями життя громади за підтвердженими фактами, врахувавши внесок жителів, військових, працівників установ, комунальних служб і волонтерів.
Читайте також:
Приватні садиби та багатоквартирні будинки:
як працюють комісії Липецької сільради за програмою ЄВідновлення
І лише після викладу цих подій логічно повідомити про призначення 21 травня 2025 року Анни Биченко начальницею Липецької сільської військової адміністрації.
Нинішня побудова, коли спочатку названо чинну начальницю, а вже після неї — її попередника, приховує значно суттєвішу прогалину: практично повністю не розкрито історію перших п’яти років історії громади. Виправлення має полягати у відновленні цього періоду як послідовної розповіді про становлення, випробування й збереження спільноти.
Довідка потребує цілісного редагування
Для історичного викладу достатньо імен, посад і дат; номери розпоряджень можна залишити у примітках. Розлогий переказ законодавства про воєнний стан і повноваження військових адміністрацій доцільно прибрати з історичного вступу.
Потребує виправлення й пояснення «поліетнічності» через наявність української та російської мов: мовна практика й етнічна належність є різними характеристиками. Так само цифри населення або виробничі показники не повинні супроводжуватися висновками, яких ці дані самі собою не доводять.
Історичну довідку необхідно повернути на фахове доопрацювання: визначити авторів і наукового редактора, вибудувати хронологію, перевірити джерела та ілюстрації, доповнити пропущені періоди й скоротити непропорційні подробиці.
У вступі до Статуту має бути коротка, збалансована й перевірена енциклопедична історія громади: її людей і поселень, адміністративних попередників, господарського та культурного життя. Саме цей принцип повинен визначати відбір і обсяг матеріалу.
Читайте також:
Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group
Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Threads ЛИПЦІ Gromada Group
Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group
Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Threads ЛИПЦІ Gromada Group
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз