«Швець, знай своє шевство»: чому місцем дії «Салдацького патрета» стали саме Липці

Адже саме Липці були одним із найкращих на Слобідській Україні містечок для того, щоб проілюструвати вислів: «Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся».

Про це ЛИПЦІ Gromada Group розповіла Валентина Сушко — кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Національної Академії Наук України.

Коли ми говоримо про Липці, то обов’язково згадуємо нашого видатного земляка Григорія Федоровича Квітку-Основ’яненка. Адже він — автор знаменитого оповідання «Салдацький патрет», дія якого відбувається саме у Липцях.

У нього була ідея записати популярні українські прислів’я та приказки, відомі вислови та проілюструвати кожен із них певним сюжетом, розповіддю, оповіданням.

«Салдацький патрет» — саме таке оповідання, яке ілюструє відомий вислів: «Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся».

За сюжетом художник, маляр, «богомаз» — «ось на умі мотається, та не згадаю, Кузьма Трохимович» — на замовлення змальовує парсуну солдата і думає, куди ж його виставити, як же перевірити, чи схожий він, чи не схожий.

І везе того «салдата» аж у Липці. Й ось там у Липцях на ярмарку — я так розумію, якраз на Піску — він виставляє портрет солдата на загальний огляд.

Портрет виявляється таким подібним до справжнього солдата, що його бояться місцеві дівчата. Лякаються кацапи, які виходять із кабака. Вдається навіть обдурити гурт липецьких хлопців, які йдуть вулицею.

Але серед тих хлопців трапляється швець — ремісник, який шив чоботи. Він і розкриває, що солдат несправжній, а то тільки малюнок, бо добачає, що чоботи у нього намальовані не зовсім правильно.

До речі, слід зауважити, що дійсно у Липцях було дуже розвинене шевство, чоботарство. Це було одне із головних липецьких ремесел й у першій третині ХІХ століття, коли писав Квітка-Основ’яненко, і перед тим у XVIII столітті, й упродовж першої половини ХХ століття аж до Другої світової війни.

Ще у 1930-ті роки у Липцях існувало об’єднання «Шкірошило», яке займалося насамперед пошиттям чобіт.

А там, де розвинене шевське ремесло, має бути і сировина, тобто обробка шкіри теж була розвинена.

А для шкіри потрібна була худоба — один із головних товарів, яким і торгували на Піску.

Повертаючись до оповідання «Салдацький патрет» Григорія Квітки-Основ’яненка, можна сказати, що письменник обрав Липці для того, щоб проілюструвати вислів «Швець знай своє шевство» зовсім не випадково, а саме тому, що добре знав, що в Липцях розвинене шевське ремесло й у селі живе багато вправних шевців-чоботарів.

Однак коли той швець, який помітив неправильно намальовані чоботи, починає повчати художника далі, то Кузьма Трохимович якраз і відповідає приказкою: «Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся».

Тобто вказує ремісникові на межі його знань і компетенції, якої для фахового судження про щось вище за халяви чобіт недостатньо.

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.

Читати також:

Там буде і про Липці: виставка про Григорія Квітку-Основ’яненка відкриється у Харкові

«Для нас агломерація — це шанс»: Анна Биченко дала інтерв’ю порталу «Децентралізація»

Лук’янцівський ліцей долучився до міжнародного проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти»

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group   WhatsApp-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group