У Липців оригінальна геральдична символіка — Олег Однороженко

— Пане Олеже, Ви знаний фахівець зі сфрагістики, з геральдики. Нещодавно Ви завершили книгу з історії гербів Слобожанщини. Розкажіть, будь ласка, про неї.

— Я збирав матеріал про геральдику Слобожанщини вже давно. В одній з моїх попередніх книг коротко описано геральдичну традицію на Слобожанщині козацького періоду. Вона, здається ще 2002 року опублікована. Збирати інформацію я продовжив і надалі, й зрештою виявилося, що геральдична традиція на Слобожанщині надзвичайно потужна.

Дотепер вважалось, що слобожанська козацька старшина не була такого рівня, як у Гетьманщині. Відтак і геральдична традиція на Слобожанщині перебувала у певному затінку козацької традиції Війська Запорозького (Гетьманщині).

Однак виявилося, що насправді пам’яток дуже багато. І тут, звичайно, була проблема в тому, що дотепер геральдику Слобідської України вивчали в основному імперського періоду, часу російської імперії. Або навіть якщо козацького періоду, то це тільки якісь територіальні, адміністративні герби — сотенні печатки, міські печатки тощо.

Олег Однороженко

— Направду в загальному уявленні герб — це щось пов’язане з державою, містом, областю — тобто якоюсь адміністративно-територіальною структурою. Ви ж, вочевидь, маєте на увазі поширення родових гербів та гербів корпорацій?

— Насправді, це все треба розглядати в комплексі, тому що геральдика — це така комунікаційна річ, яка пронизувала все суспільство. Гербами користувалася і козацька старшина, і прості козаки, і міщани. І зрозуміло, що також герби мали міста, полки і сотні як територіально-адміністративні одиниці, самоврядні громади, цехи тощо. Тому все це потребує комплексного збору інформації й осмислення.

Липці
Печатка від 3.ІІІ.1740–1.V.1740:
В полі печатки овальний щит, на якому перехрещено два меча вістрями додолу;
над щитом забороло під шоломовою короною, навколо щита намет;
згори літери: ПЛ. овальна, розмір 17х15 мм.

— Про це, власне, і йдеться у Вашій книзі?

— Напередодні широкомасштабного нападу росії, до 30-ліття незалежності, я підготував книгу про геральдику Слобідської України. Вона достатньо велика за обсягом, там більше 600 сторінок. У ній, власне, розібрано традицію слобожанської геральдики, її становлення, витоки; історію про те, як геральдична традиція прийшла на Слобожанщину, які вона особливості тут мала.

Головна увага, звичайно, приділена основному комплексу — родовим гербам. Їх найбільше і вони найбільш різноманітні за формою та змістом. Але також, звичайно, приділена увага і міським, і територіальним гербам як козацького періоду, так і вже періоду російської імперії.

Герб містечка Липці (прорис)

— У межах цих студій Ви торкнулись також геральдики Харківського полку…

— Я знайшов дуже багато гербів як містечок, так і сотень, і полків Слобідської України, причому особливо багато саме Харківського полку. Документальна спадщина Харківського полку зберіглася чи не найкраще з інших слобідських полків, бо, наприклад, в Острогозькому полку матеріалів мало, це сучасна Луганська область і частина Воронезької. Документів по Острогозькому полку мало, і матеріалів мало, хоча вони також є.

А найбільше матеріалів — це, власне, Охтирський полк і Харківський полк. Охтирський полк, крім самої Охтирки, це також північно-західна частина сучасної Харківської області.

По цих двох полках майже для всіх цих міст і містечок знайдена оригінальна козацька символіка, і вона показує, наскільки була багата геральдична традиція Слобідської України.

Герб містечка Липці (реконструкція)

— Серед сотенних печаток і печаток містечок Вам вдалося віднайти також герби Липців та Липецької сотні.

— Саме так, мною було знайдено як печатку містечка Липці як міської громади, так і печатку Липецької сотні. Я, до речі, про це згадував і навіть писав, бо наш дивізіон артилерійський, де я заступник командира, навесні стояв поблизу Липців, і ми весь час через Липці проїжджали. Тому я згадував, що у Липців оригінальна геральдична символіка.

Зокрема, на печатці Липців зображений герб з двома перехрещеними мечами. Це така достатньо оригінальна козацька символіка, яка характерна саме для козацької геральдики. А на печатці Липецької сотні зображена фігура коня. Зображення тварин теж характерні для геральдики в цілому і для козацької зокрема.

Липецька сотня
Печатка від 28.ІІI.1740–17.VІ.1742:
В полі печатки овальний щит, на якому кінь, згори літери: АТ, здолу літера: П;
над щитом корона, над якою дві п’ятипроменеві зірки,
здолу перехрещено дві пальмові галузки; згори літера: С, обабіч корони літери: АП.
овальна, розмір 21х19 мм.

— Це дуже цікавий момент, бо про те, що на гербі Липецької сотні було зображено коня, багато кому відомо, однак справжні відбитки печаток з гербом мало хто бачив. Тепер же на основі Ваших реконструкцій можна подумати над створенням сучасного герба Липецької громади.

— Як на мене, для Липців можна створити чудовий герб на основі або міської печатки герба, або на основі сотенного герба, або якось їх поєднавши. Мабуть, поєднавши було б цікавіше, бо насправді, якщо говорити зараз про територіальні громади, то вони ближчі до сотень, а не до міста. Тому що територіальні громади включають кілька населених пунктів, достоту так само, як колись сотні.

Сотні, як правило, не були дуже великими. Зазвичай це було одне сотенне містечко і кілька навколишніх сіл. По території вони більш-менш співпадають з сучасними територіальними громадами.

Для Харківської області, для дуже багатьох населених пунктів є своя оригінальна козацька символіка. Козацька геральдика в геральдичному сенсі була досконала, вона була вишукана і по композиції фігури, і по оздобленню герба, його орнаментації, там використовувалося дуже широке зображення щитів, зображення корони, позащитових елементів, щитотримачів — все це було присутнє в козацьких гербах.

І, звичайно, все це можна зараз використати, створюючи нові герби сучасних адміністративно-територіальних одиниць. Якщо задатися метою відновити геральдичну традицію Слобідської України, то вона буде достатньо яскравою на загальноєвропейському геральдичному тлі. Тому що в нас справді достатньо багата геральдична традиція.

— Скажіть кілька слів, де саме вдалося відшукати ці герби?

— Основна маса гербів з козацького періоду відома за печатками. Річ у тім, що в інших європейських країнах теж більшість геральдичної інформації походить з печаток, тому що найчастіше герби розміщували саме на печатках. Звичайно, не тільки на печатках, бо, наприклад, всі козацькі сотні мали знамена. І ці знамена мали якраз зображення гербів. Але знамена були на тканині, такому нестійкому матеріалі, який легко псується. До нашого часу збереглися буквально одиниці таких знамен.

Натомість печаток, які були при документах, зберіглося дуже багато. У своїй книзі я зробив окремий каталог, в якому навів опис всіх цих печаток козацького періоду по Слобідській Україні, і їх там сотні. І це тільки самих печаток, бо відтисків ще більше, зрозуміло, бо є багато відтисків однієї й тої самої печатки, наприклад, міста Валки чи Мерефа, чи Золочева, чи Богодухова — їх дуже багато цих відтисків, мабуть тисячі. Вони доволі непогано збереглися при документах.

Герб Липецької сотні (прорис)

— І де ці документи переважно зберігаються?

— В основному всі комплекси документів, пов’язані зі Слобідською Україною, зберігаються в Центральному державному історичному архіві в Києві. У Державному архіві Харківської області теж є певні документи, але вони більше ХІХ століття. Є також невеликі збірки документів, які стосуються Слобідської України, в Інституті рукописів Національної бібліотеки імені Вернадського у Києві.

— А яким часом датуються ці печатки? Це суто XVIII століття чи є ще раніші, від другої половини XVII століття?

— Справа в тому, що документів по Слобідській Україні другої половини XVII століття дуже мало. І ті, що є, це в основному столбці. Столбці не засвідчувалися печатками, тому там по другій половині XVII століття дуже скупі відомості. Хоча насправді деякі є і печатки, і зображення гербів саме другої половини XVII століття.

Однак найбільша частина — це перша половина XVIIІ століття. До скасування слобідських полків, перетворення їх на провінції, до 1765 року за приблизно 50 попередніх років утвердилась традиція масової писемної документації. Приблизно з десятих-двадцятих років XVIIІ століття починається поява масових документів, принаймні тих, які зберіглись в архівах.
Ось за ці, грубо кажучи, приблизно пів століття, з 1715 року по 1765 рік ми маємо тисячі відбитків сотень різних печаток. Це і козацько-старшинські, і простих козаків, і містечок, і сотень, і полків.

Герб Липецької сотні (реконструкція)

— Крім печаток й уже згаданих знамен є ще якісь джерела, з яких можна дізнатися про герби Слобідської України?

— Це також гравюри з зображенням козацької старшини або гербів козацької старшини, наприклад Донців-Захаржевських чи Перехрестових-Осипових. Є описи гербів в різних рукописних збірках. Тому джерела інформації достатньо різноманітні.
Я намагався їх максимально повно показати, максимально повно відтворити взагалі європейські традиції у геральдиці Слобідської України. Окремий розділ, наприклад, присвячено слобідським родинам молдавського і грецького походження, які сюди потрапили на початку XVIII століття разом з князем Кантеміром. Зрозуміло, що є екскурси в польську геральдику, екскурси в українську середньовічну геральдику тощо.

Тобто моя праця показує геральдичну традицію Слобідської України в контексті і загальноукраїнської, і загальноєвропейської геральдичної традиції. Це дозволяє зрозуміти, що Слобідська Україна була органічною частиною європейського геральдичного простору з відповідною традицією. Однак водночас вона доволі самобутня й оригінальна.

— Маю ще таке питання: на підставі чого здійснюється реконструкція кольорів герба? Бо печатка і відтиск вони ж не кольорові.

— Якщо ми говоримо про кольори гербів, то це дуже часто реконструкція, яка виходить із певних загальних принципів. Спостереження за тими гербами, щодо яких точно відомі їхні кольори, дає підстави зробити певні доволі обґрунтовані припущення щодо кольорової гами тих гербів, кольори яких нам достеменно невідомі.

Наприклад, якщо на гербі зображується зброя, то, як правило, поле щита буде червоним, тому що зброя пов’язана з символікою крові і тому, відповідно, червоне забарвлення. А якщо, наприклад, на гербі зображена зірка, півмісяць і так далі, то поле буде, очевидно, блакитним, тому що це небесні світила.

Там, де ми можемо простежити використання кольорів, це правило спрацьовує. Тому навіть якщо ми не знаємо з печатки якогось кольору, то ми його можемо відтворити з високим ступенем достовірності. І це, звичайно, буде реконструкція, але це буде реконструкція, базована на певних спостереженнях щодо правил уживання кольорів в геральдиці.

Крім того, ми часто можемо зустріти і описи гербів, у яких зазначено, якого кольору був той чи інший елемент, і на якихось інших носіях побачити кольорові зображення.

— Неймовірно цікава розповідь, після якої хочеться почитати книгу. Які шанси на її появу? Коли вона може побачити світ?

— Книга, в принципі, готова, просто через війну довелось відкласти її друк. Вона об’ємна, у ній кольорові ілюстрації, тому це дещо складніше, ніж видати звичайну книгу. Я сподіваюся, що за якийсь час вона зможе з’явитися другом.

— І наостанок ще одне питання: якщо громада ініціює створення герба, то з чого слід почати? До кого звернутися? Які документи прийняти?

— По-перше, згідно українського законодавства громада сама вирішує, яким бути гербу того чи іншого населеного пункту чи територіальної громади. Тобто депутати виносить на сесію, на розгляд це питання й або звертаються до когось, або доручають комусь розробити герби, або проводять конкурс проєктів гербів.

Якщо буде зацікавлення, я готовий надати весь цей необхідний матеріал і посприяти створенню проєктів, звернувшись до когось з геральдичних художників, наприклад, до Олексія Руденка, який зараз розробив більшість нарукавних знаків і символіки, емблематики для Збройних Сил України.

Також він бере участь у розробці сучасної муніципальної та регіональної геральдики. Тобто можна до нього звернутися і він на основі тих матеріалів, які є, створив би сучасний проєкт для Липецької громади.

Читайте також: Захопивши Липецьку базу метрології, окупанти порушили ядерну безпеку

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook