Окупація у перші години, «підвали», катування, інформаційна ізоляція та три дні визволення: хроніка окупації та звільнення Липецької громади

Звідси російська артилерія обстрілювала Харків, а навколо Борщової, Веселого, Перемоги й Тернової місяцями тривали бої.

У Липецькій громаді День визволення відзначають 11 вересня. Однак офіційні дати показують складнішу картину: Перемогу визволили з-під окупації ще 6 травня, Тернову — 11 вересня, ще п’ять сіл — 12 вересня, решту десять населених пунктів — 13 вересня.

ЛИПЦІ Gromada Group відтворила ці майже сім місяців за 103 щоденними зведеннями, іншими публікаціями сайту і Telegram-каналу медіа, офіційними документами та свідченнями, записаними після деокупації.

Це перша спроба узагальнити інформацію про окупацію та визволення Липецької громади. Вона неминуче має обмежений характер з огляду на обсяг однієї публікації, неможливість охопити й оприлюднити весь масив джерел, а також недоступність, обмежений доступ чи обмежені можливості щодо оприлюднення всієї наявної у ЛИПЦІ Gromada Group інформації.

11 вересня — пам’ятна дата, але не однакова дата для всіх сіл

До Липецької громади належать 17 населених пунктів: Борисівка, Борщова, Веселе, Глибоке, Зелене, Красне, Липці, Лук’янці, Мале Веселе, Мороховець, Нескучне, Олійникове, Перемога, Пильна, Слобожанське, Стрілеча та Тернова.

У місцевій пам’яті визволення пов’язане з 11 вересня 2022 року — 200-м днем широкомасштабної війни.

Через рік ЛИПЦІ Gromada Group нагадувала, що саме цього дня захисники почали зривати російську символіку й піднімати перші українські прапори, а в наступні дні прапорів ставало більше.

У 2026 році 11 вересня запропонували закріпити у Статуті як День громади — саме як дату визволення від російської окупації. На час підготовки цього матеріалу ця пропозиція ще не стала остаточним рішенням.

Водночас державний Перелік територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані Російською Федерацією містить окремі дати для кожного села.

Початком окупації всіх 17 населених пунктів у ньому назване 24 лютого, а завершенням — дні від 6 травня до 13 вересня.

Отже, 11 вересня є пам’ятною датою початку завершальної фази визволення та Днем визволення громади в меморіальному сенсі. Точна хронологія охоплює щонайменше чотири дати.

Адміністративно зафіксована дата не завжди відтворює точну годину чи навіть день входу конкретного підрозділу, зачистки села чи першої появи прапора. Але цей Перелік дає найповнішу офіційну картину для всіх 17 населених пунктів і не дозволяє механічно приписати їм одну символічну дату.

24 лютого. Окупація у перші години

Близько п’ятої ранку Росія атакувала українські прикордонні пункти. Однією з цілей стала «Гоптівка» на півночі Харківщини. Перше повідомлення Gromada Group про початок великої війни з’явилося вже о 06:58 і спиралося на інформацію про удари вздовж державного кордону.

Липецька громада лежить на шляху від російського кордону в напрямку на Харків. За словами тодішнього голови громади Олексія Слабченка, російські колони вже першого дня рухалися через Липці на південь. Державний Перелік згодом зафіксував 24 лютого як дату початку окупації кожного з 17 сіл.

Перший день визначив долю Липецької громади та її мешканців на наступні місяці. За словами голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, у Липцях розмістився російський штаб. Російські сили використовували північний напрямок для наступу й обстрілів Харкова та Дергачів.

У квітні Синєгубов пояснював, що визволення Липців було одним із ключових завдань: дальність ствольної та реактивної артилерії дозволяла бити звідси по обласному центру.

Для мешканців окупація одразу означала не лише присутність озброєних військових російської загарбницько-окупаційної армії.

У селах зникло електропостачання, майже перестав працювати мобільний зв’язок. Окупанти глушили сигнал засобами радіоелектронної боротьби, забороняли користуватися телефонами, в окремих випадках забирали апарати й SIM-картки.

Так почалася інформаційна ізоляція, яка ускладнювала порятунок людей і перевірку будь-якого повідомлення з окупованої території.

Читайте також:

Олег Синєгубов розповів про ситуацію у Липцях та Циркунах

Березень. Коридор, якого не сталося

7 березня влада планувала відкрити маршрут Стрілеча — Липці — Циркуни — окружна дорога — Мерефа. Він мав вивести людей з окупованого прикордоння на підконтрольну Україні територію.

Однак системного гуманітарного коридору в бік Харкова не з’явилося. Наприкінці березня Олег Синєгубов повідомив, що російська сторона не погоджує «зелених коридорів».

Допомогу довозили до найближчих вільних сіл, а далі місцеві волонтери намагалися переправити її полями. Частину вантажу на російських блокпостах відбирали.

Зв’язок із людьми підтримували приховано: відкритий контакт з українською владою міг закінчитися затриманням, викраденням або тиском на родину.

До середини березня належить одна з найтяжчих підтверджених цивільних втрат. У жовтні правоохоронці повідомили, що внаслідок обстрілу Липців 15 березня загинув п’ятирічний хлопчик.

Паралельно російській загарбники шукала місцевих, готових стати колаборантами та співпрацювати з окупаційною владою.

За словами Олега Синєгубова, переважна більшість законних представників місцевого самоврядування, попри погрози й затримання, співпрацювати з росіянами відмовилися.

У квітні прокуратура повідомила про підозру депутату Липецької сільради Вадиму Кудікову. За версією слідства, він погодився очолити окупаційну «адміністрацію», відкривав доступ до адміністративних будівель і передавав інформацію про місцевих учасників АТО/ООС.

Яким є поточний статус цієї підозри та стан розслідування, з відкритих джерел невідомо. Згідно чинного законодавства, наведені дії — версія слідства, а оголошена підозра не є вироком суду.

У цьому тексті слід згадати також двох колишніх депутатів Липецької сільської ради Олександра Федоренка й Олексія Подорожного.

За даними слідства, колишній Липецький сільський голова й тодішній депутат сільради Олександр Федоренко добровільно погодився працювати в окупаційній адміністрації. Його обвинувачують у тому, що він агітував місцевих жителів підтримати загарбників і майбутній «референдум», розпоряджався майном громади, організовував видачу пального та сприяв сільськогосподарським роботам і вивезенню врожаю до росії. Олександра Федоренка затримали й повідомили про підозру в колабораційній діяльності; судовий розгляд триває, а обвинувального вироку, що набрав законної сили, на момент підготовки матеріалу немає.

Інший тодішній депутат Липецької сільради Олексій Подорожний, за даними правоохоронців, став заступником керівника окупаційної адміністрації громади. Слідство вважає, що він разом із Олександром Федоренком організовував сільськогосподарські роботи, вилучення техніки у мешканців і підприємств та вивезення продукції до росії; підозру Олексію Подорожному оголосили заочно. Після відступу російських військ він залишився на боці окупантів: у жовтні 2022 року його призначили так званим головою окупаційної адміністрації Харківського району, а згодом він з’являвся у російських пропагандистських відео.

Квітень. Інформаційна блокада і ворожа пропаганда

15 квітня ЛИПЦІ Gromada Group описувала вже сформовану модель окупаційного контролю над територією Липецької громади. Евакуація на підконтрольну українській владі територію лишалася заблокованою, натомість людей підштовхували виїжджати через Росію.

Роздавання російської «гуманітарної допомоги» супроводжували пропагандистськими зніманнями й агітацією. Мешканцям розповідали, що Харків та інші міста нібито вже повністю або майже захоплені, українська влада відмовилася від людей на підконтрольних російським військам територіях, а виїзд на українську територію смертельно небезпечний.

У відповідь місцеві створювали власні ланцюги взаємодопомоги: шукали тих, хто давно не виходив на зв’язок, ділилися їжею та ліками, передавали інформацію назовні.

16 квітня редакція звернулася до читачів із проханням надсилати відомості анонімно. Вона прямо визнавала катастрофічний дефіцит інформації та обіцяла перевіряти й узагальнювати отримане. Локальні повідомлення часто були єдиним вікном з окупації, проте не кожне з них можна було підтвердити незалежно.

Одночасно тривала боротьба за пояснення обстрілів. У соцмережах поширювали твердження, що українські сили навмисно стріляють по Липцях. Редакція розібрала історію про нібито удар по лікарні 18–19 квітня: опитані місцеві відносили вибух біля танцювальної студії «Юла» до 20 березня.

Водночас редакція не приписувала той епізод певній стороні без належної перевірки. Це принципова межа між установленим фактом пошкодження й неперевіреною атрибуцією удару.

Особистий вимір інформаційної темряви передає опублікований 25 квітня «Лист до мами у Липці». Це не офіційний документ, а авторське свідчення про дні без зв’язку, озброєних людей, загиблих, забиті дошками вікна, обмежені запаси води та їжі.

Його цінність — у досвіді родини, але воно не може замінити слідчо встановлену картину кожного описаного епізоду.

Травень. Перша визволена точка і передчасна звістка про Липці

6 травня Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що Сили оборони відновили контроль над кількома населеними пунктами Харківщини, серед яких була Перемога.

ЛИПЦІ Gromada Group опублікувала це повідомлення, а державний Перелік згодом підтвердив для села Перемога дату завершення окупації — 6 травня 2022 року. Отже, процес визволення громади розпочався більш ніж за чотири місяці до початку Слобожанської наступальної операції Сил оборони України у вересні 2022 року.

Наступного дня з’явився відеоматеріал про удари української артилерії. Військові повідомили журналістам, що російський штаб був змушений залишити Липці та відійти за кордон. Це була ознака ослаблення російської присутності, але не визволення самого села.

Саме тоді інформаційний простір заповнили повідомлення про нібито повний відхід росіян аж до Глибокого й Лук’янців. 8 травня редакція застерігла від передчасних висновків про втечу російських окупантів, оскільки її джерела на окупованій території цього не підтверджували.

ЛИПЦІ Gromada Group закликала чекати офіційної інформації й не поширювати повідомлення з російських пропагандистських ресурсів.

Цей епізод став репетицією вересня: що швидше змінювався фронт, то більшим був попит на миттєву новину — і тим вищим ризик видати бажане за підтверджене.

31 травня — 10 вересня. Щоденник під окупацією

Від кінця травня ЛИПЦІ Gromada Group перейшла до системного щоденного формату — зведення на 21:00. У доступному архіві є 103 послідовні випуски без календарних пропусків: від 31 травня до 10 вересня включно.

У кожному редакція подавала офіційну картину Харківського напрямку, а потім короткі рядки про окремі села. Регулярно відстежували Борисівку, Борщову, Веселе, Глибоке, Липці, Лук’янці, Перемогу, Слобожанське, Стрілечу й Тернову. Пильна, Зелене, Красне, Мале Веселе, Мороховець, Нескучне та Олійникове згадувалися нерегулярно або не мали власного щоденного рядка.

Тому цей архів докладно показує життя частини громади, але не є рівномірним літописом усіх 17 сіл.

Червень: убивство, грабунки, вилучені документи

11 червня редакція з посиланням на місцеві джерела повідомила, що російські окупанти забили насмерть мешканця Липців. Ім’я загиблого та окремий офіційний підсумок розслідування у відкритих матеріалах не встановлені. Тому цей епізод подається саме як тогочасне повідомлення редакції, а не як остаточно доведений у суді факт.

12 червня у зведенні йшлося про пограбування десятків гаражів біля липецьких чотириповерхівок. 15 червня редакція повідомила з власних джерел, що відразу після вторгнення росіяни вилучили документацію сільради.

За оцінкою медіа, ці відомості допомогли організувати переслідування місцевих. Попри численні анонімні свідчення джерел про це, верифікованого незалежного підтвердження або судового висновку щодо саме такого причинно-наслідкового зв’язку у відкритих матеріалах немає.

Утім, пізніші кримінальні провадження підтвердили існування системи пошуку, затримань і катувань проукраїнських мешканців, що опосередковано попередньо підтверджує анонімні повідомлення до редакції.

Липень: паспортні дані за «гуманітарку» і 1186 людей у Липцях

1 липня місцеві джерела повідомляли, що під час роздавання допомоги окупанти збирали паспортні дані. Паралельно ширилися чутки про російські паспорти, пенсії та відкриття магазину.

Статус чуток важливий: доступні матеріали не дають підстав стверджувати, що всі ці плани були реалізовані. Того ж дня редакція назвала двох загиблих цивільних із Веселого та повідомила про пораненого у Слобожанському.

2 липня жінка, яка щойно виїхала, переказала редакції таку волонтерську оцінку: у Липцях залишалися 1186 людей. Це не офіційний облік, але найконкретніша доступна тогочасна оцінка.

У тому ж зведенні йшлося про людей, яких раніше вивезли до Росії, а потім вони поверталися через Стрілечу й обхідними шляхами діставалися Лук’янців.

23 липня мешканці Стрілечої повідомили, що окупаційна влада збирається відкрити школу 1 вересня. Водночас існували повідомлення, що в будівлі могли перебувати російські військові або незаконно утримувані люди.

Читайте також:

Оперативна інформація ЛИПЦІ Gromada Group за 23 липня

Серпень: загиблі й удари по цивільних об’єктах

18 серпня ЛИПЦІ Gromada Group повідомила про загибель мешканця Стрілечої під час обстрілу. 23 серпня — про вогневе ураження в районі так званої Червоної школи у Липцях.

У цей період рядки про Борщову, Веселе, Перемогу й Тернову майже щодня містили слова «бої», «обстріли», «прильоти» або «інформація відсутня».

Повторюваність коротких формулювань може здаватися одноманітною, але саме вона показує характер окупації. Для одних сіл це були щоденні бої, для інших — відсутність будь-якого зв’язку. Фраза «інформація від місцевих мешканців відсутня» в архіві щоденних зведень ЛИПЦІ Gromada Group є свідченням ізоляції.

7–10 вересня. «Дуже гучно» майже в кожному рядку

6 вересня на іншій частині Харківщини розпочався стрімкий український контрнаступ. Офіційні повідомлення спочатку були стриманими, бо фронт змінювався швидше, ніж це можна було безпечно публікувати.

У зведеннях за 7, 8 і 9 вересня картина північніше Харкова ще не свідчить про завершену деокупацію.

У Борщовій фіксували удари й пожежі, у Веселому — бої, у Глибокому, Липцях і Стрілечій було «дуже гучно», у Слобожанському — обстріли. Про Тернову та Борисівку часто не було жодної інформації.

9 вересня редакція навела аналітичну оцінку: згадка Малого Веселого серед обстрілюваних росіянами сіл могла свідчити, що українські сили вже повернули населений пункт. Це було припущенням, а не офіційним повідомленням про визволення.

Останнє повне зведення про окуповану громаду стосувалося 10 вересня й було оприлюднене вранці 11 вересня 2022 року. Генштаб тоді повідомляв про російські обстріли в районах Липців, Перемоги, Борщової та Нескучного.

Місцевий блок усе ще називав ситуацію в Липцях і Слобожанському надзвичайно складною, у Веселому — бойовою, у Глибокому та Стрілечій — гучною.

У цей момент читачі безупинно оновлювали стрічки, намагаючись зрозуміти, де вже українські військові. 10 вересня 2022 року о 21:13 у Telegram-дописі ЛИПЦІ Gromada Group з’явилася навмисно буденна порада:

«Займіться чимось корисним. Наприклад, лягайте спати. Якщо ви не берете у процесі безпосередню участь, а просто спостерігаєте, то те, що відбувається, відбудеться незалежно від того, скільки разів ви оновите стрічку».

Тоді операція тривала, перевірених деталей, які можна було оприлюднювати, було мало, а передчасне поширення наявних у редакції даних могло зашкодити Силам оборони України.

11–13 вересня. Визволення як триденний процес

11 вересня: Тернова і перші видимі символи повернення

За державним Переліком, 11 вересня завершилася окупація Тернової. Того самого дня до відкритого інформаційного простору вийшов один із перших візуальних доказів повернення українських сил у Липці: на відео військовий знімав червоне полотнище російської «переможної» символіки з братської могили в центрі села. 

ЛИПЦІ Gromada Group опублікувала цей матеріал 11 вересня, посилаючись на відео Суспільне Харків і власний Telegram-допис №2488.

Сам факт присутності українського військового в центрі Липців був зафіксований. Однак він не тотожний офіційній даті завершення окупації всього села, якою для Липців у Переліку є наступний день. Пізніша місцева традиція закріпила саме 11 вересня як День визволення громади: це був момент, коли завершення окупації стало видимим для людей — російські символи зникали, українські поверталися.

12 вересня: Липці, Борщова, Веселе, Мале Веселе, Слобожанське

Державний Перелік називає 12 вересня датою завершення окупації п’яти населених пунктів: адміністративного центру Липці, а також Борщової, Веселого, Малого Веселого та Слобожанського.

Ця дата узгоджується з характером останніх локальних повідомлень. Ще 10 вересня в Борщовій фіксували пожежі, у Веселому — бої, у Липцях та Слобожанському — надзвичайно складну ситуацію. Отже, між першим публічним відео з Липців і завершенням окупації сусідніх сіл ішлося не про одномоментну урочисту церемонію, а про рух фронту, вихід російських підрозділів, зайняття території та перевірку контролю.

13 вересня: до державного кордону

Для Борисівки, Глибокого, Зеленого, Красного, Лук’янців, Мороховця, Нескучного, Олійникового, Пильної та Стрілечої у державному Переліку вказане 13 вересня.

Того дня бійці 247-го окремого батальйону 127-ї окремої бригади територіальної оборони оприлюднили кадри з Липців, Глибокого та Стрілечої. У Стрілечій український прапор установили біля самого кордону; в Липцях виправили російськомовний напис на дорожньому вказівнику та повернули синьо-жовтий стяг. 

Ці матеріали документують участь 247-го батальйону в завершальній фазі операції й зайнятті трьох сіл. Водночас відкриті джерела не дають вичерпного переліку всіх підрозділів, які діяли на різних ділянках громади, забезпечували артилерійську підтримку, розвідку, зачистку та вихід до кордону.

Перші дні свободи: їжа, ліки, міни й обстріли з-за кордону

14 вересня до громади приїхали представники Харківської районної військової адміністрації. Вони доправили харчі та ліки й описали становище як близьке до гуманітарної катастрофи. Після місяців окупації людям бракувало найнеобхіднішого, не працювали звичні служби, а дороги й поля були заміновані.

Визволення не означало безпеки. Уже 18 вересня російська армія обстріляла Стрілечу з-за кордону: були загиблі й поранені медики, пошкоджена психіатрична лікарня. Надалі Стрілеча, Глибоке, Пильна та інші прикордонні села залишалися під постійним вогнем.

Читайте також:

Деокупована Стрілеча під постійним вогнем російських військ

Енергетики почали повертати електроенергію, але працювали під загрозою мін та обстрілів. ЛИПЦІ Gromada Group показала стан будівель Липецького району електромереж після визволення. 27 жовтня редакція повідомила про відновлення роботи аптеки.

Поряд із відновленням з’являлися історії зустрічей. 22 вересня редакція опублікувала відео, як син після тривалої розлуки зустрівся з матір’ю у визволених Липцях, а також сюжет BBC News Україна про село в перші дні свободи.

«Підвали» й катування мешканців громади

23 вересня прокурори, поліція та СБУ оглянули підвал Липецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату в центрі села. Там діяв пункт так званої «народної міліції» окупаційного утворення (псевдодержавної колабораційної структури) «ЛНР» («Луганская Народная Республика» (рос.)).

За повідомленням правоохоронців і свідченнями місцевих, у приміщенні незаконно утримували проукраїнських мешканців, катували їх, а частину людей могли вивезти до Росії. Провадження відкрили за статтею про порушення законів та звичаїв війни.

У жовтні 2023 року СБУ заочно повідомила про підозру Володимиру Самойлову, якого слідство називає виконувачем обов’язків керівника окупаційної «народної поліції Липецької громади».

У матеріалах підозри йдеться про щонайменше три епізоди катувань. Двох мешканців Стрілечої у березні близько десяти днів утримували в підвалі пункту пропуску «Гоптівка» й били, вимагаючи дані про українські позиції та учасників АТО. Третього чоловіка, викраденого в Липцях у серпні, приблизно місяць тримали у підвалі багатоповерхівки в Стрілечій.

Після деокупації правоохоронці також повідомляли про підозри людям*, які, за даними слідства, обіймали посади в окупаційній адміністрації та незаконній «міліції», допомагали російським військовим орієнтуватися в Липцях, знаходити автомобілі місцевих і вивозити сільськогосподарську продукцію.

* Примітка редакції: У кожному випадку йдеться про кримінальне провадження або підозру, а не автоматично про обвинувальний вирок суду. В майбутньому ЛИПЦІ Gromada Group планує оприлюднити рамкову публікацію про офіційно зафіксовані випадки колаборації у Липецькій громаді.

Читайте також:

У Липцях виявили катівню, облаштовану представниками окупаційної «міліції»

Що залишилося після семи місяців

Наприкінці жовтня 2022 року тодішній голова громади Олексій Слабченко наводив такі дані: до вторгнення у громаді жили 13 446 людей, після деокупації — близько 1960. Зелене, Мале Веселе й Тернова залишилися без мешканців; у Перемозі жили двоє. Мале Веселе, за його словами, було зруйноване повністю, у Терновій уціліли лише кілька будинків, дуже постраждали Борщова, Слобожанське та Веселе.

У Веселому було повністю зруйноване адміністративне приміщення колишньої сільради, значно пошкоджені школа, клуб та амбулаторія. 15 жовтня жителі провели толоку, намагаючись урятувати шкільне майно.

За повідомленням Олексія Слабченка, російські загарбники забрали комунальну техніку — автомобілі, трактори й вісім шкільних автобусів. Значних втрат зазнали агропідприємства.

Понад дві тисячі гектарів озимини одного лише господарства не змогли зібрати, поля були забруднені мінами та боєприпасами. За дев’ять місяців бюджет громади виконали лише на 40% плану.

Це попередні оцінки на кінець жовтня 2022 року, а не остаточний аудит завданої шкоди.

Читайте також:

Село Веселе Липецької громади після визволення — фоторепортаж

Що ще належить встановити

Відкрита хроніка про Липецьку громаду від початку окупації до визволення залишається неповною та нерівномірною. Найбільше відомостей є про Липці, Борщову, Веселе, Глибоке, Перемогу, Слобожанське, Стрілечу й Тернову; значно менше — про Зелене, Красне, Мале Веселе, Мороховець, Нескучне, Олійникове та Пильну.

У відкритому доступі немає відкритої погодинної військової хронології 11–13 вересня для кожного села і вичерпного офіційного переліку всіх підрозділів, залучених до визволення різних частин громади, а наявні у ЛИПЦІ Gromada Group неофіційні свідчення не можуть бути оприлюднені.

Подальшого документування потребують повні списки загиблих цивільних, зниклих безвісти й вивезених до Росії, точний масштаб грабунків, доля людей, яких утримували в різних «підвалах», а також судовий рух проваджень щодо катувань і колабораціонізму.

Частина тогочасних повідомлень походила від місцевих джерел з окупації та не могла бути незалежно перевірена.

Післямова. Визволення 2022 року не стало для Липецької громади кінцем війни

З осені 2022 року Липецька громада залишалася прифронтовою та перебувала під ворожими обстрілами. У травні 2024 року російська армія почала новий наступ на півночі Харківщини. Частину території громади окупували повторно, Липці знову стали одним із ключових напрямків оборони Харкова, а з населених пунктів відбулася масштабна евакуація.

Наступ російських військ на Липці Сили оборони України зупинили. Але частина прикордонної території громади й надалі залишалася окупованою, а інша — зоною активних бойових дій.

Станом на вересень 2026 року ця післямова залишається відкритою. Начальник Харківської районної військової адміністрації називав безпекову ситуацію у Липецькій та Дергачівській громадах найскладнішою в районі й говорив про щоденні удари із застосуванням РСЗВ, керованих авіабомб і дронів.

ЛИПЦІ Gromada Group фіксує повідомлення про обстріли Липців у російських пропагандистських ресурсах та оприлюднює ті з них, які можна поширювати з урахуванням міркувань безпеки.

Матеріал підготовлено у вересні 2026 року

Читайте також:

Переселенці з Липецької громади обирають Харківщину для соцжитла і сертифікатів, стверджує начальниця СВА Анна Биченко

Вигоріло до шасі: російську РСЗВ БМ-21 «Град» у кіл-зоні на Білгородщині знищили пілоти 57 бригади.

Близько 80 педагогів працюють у Липецькій громаді: приблизно половина з них навчає дітей із-за кордону

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group