Засуджених, які перебувають у місцях позбавлення волі, виключають із числа жителів Липецької громади: ще одна проблема проєкту Статуту

Засуджених, які перебувають у місцях позбавлення волі, виключають із числа жителів Липецької громади: ще одна проблема проєкту Статуту на порталі Gromada Group
Колаж ЛИПЦІ Gromada Group

Проєкт Статуту Липецької громади не визнає жителем громадянина України, який за вироком суду фактично перебуває у місці позбавлення волі, незалежно від строку покарання, тяжкості злочину та збережених зв’язків із громадою.

Таке автоматичне та неіндивідуалізоване обмеження ставить питання про його відповідність Конституції України.

 

9 липня 2026 року Липецька сільська військова адміністрація оприлюднила на офіційному сайті проєкт Статуту громади й запросила мешканців до громадського обговорення, яке триває 20 днів — до 29 липня.

 

Це третя публікація ЛИПЦІ Gromada Group з критичним аналізом цього документа.

 

 Ілюстративний колаж: АрміяInform

 

Згідно з проєктом Статуту Липецької сільської територіальної громади людина, яка народилася, жила і має зареєстроване місце проживання у Липецькій громаді, на час відбування покарання у місці позбавлення волі перестає вважатися її жителем.

 

Цей наслідок не фіксується окремо у вироку, не залежить від тяжкості злочину чи строку покарання, але може обмежити участь людини в місцевому самоврядуванні.

 

Норма проєкту Статуту виключає з числа жителів Липецької громади осіб, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі

 

Частина перша статті 6 Розділу II проєкту Статуту Липецької сільської територіальної громади визначає:

 

«Житель – громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі».

 

Майже ідентичне визначення повторене в частині другій статті 11 Розділу III, яка визначає територіальну громаду:

 

«Житель (-ка) Липецької сільської територіальної громади – це громадянин (-ка) України, який (-а) задекларував (-ла) або зареєстрував (-ла) місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання / перебування якого (-ї) підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває в місці позбавлення волі».

 

У попередній публікації ЛИПЦІ Gromada Group йшлося про аналогічний виняток для військовослужбовців строкової служби.

 

Військовослужбовців строкової служби виключає зі складу жителів Липецької громади проєкт Статуту: укладачі відтворили законодавчу норму

 

Цього разу розглянемо виключення зі статусу жителя Липецької громади громадян України, які за вироком суду фактично перебувають у місцях позбавлення волі.

 

Стосовно них виняток у проєкті Статуту діє однозначно й автоматично — він застосовується не через сам факт призначення покарання у виді позбавлення волі, а тоді, коли особа за вироком суду фактично перебуває у місці позбавлення волі.

 

Жив у Липецькій громаді, але жителем більше не є

 

Житель громади може народитися і вирости в ній, мати зареєстроване місце проживання, будинок або землю, родину в громаді, сплачувати пов’язані з майном місцеві податки та планувати повернення після звільнення.

 

Після направлення особи до місця позбавлення волі її зв’язки з громадою — зареєстроване місце проживання, родина, житло, земельна ділянка чи інше майно — можуть зберігатися.

 

Однак спеціальний виняток у проєкті Статуту призводить до того, що людина не визнається жителем через перебування у місці позбавлення волі, хоча відповідає основному критерію — має зареєстроване місце проживання в Липецькій громаді.

 

При цьому не має значення, де розташована установа, на який строк людину засуджено, який злочин вона вчинила, чи стосується цей злочин громади, чи заборонив суд людині певні форми громадської діяльності та наскільки міцним залишається зв’язок ув’язненого з Липецькою громадою.

 

Після звільнення людина, яка зберегла реєстрацію, знову відповідатиме визначенню жителя. Отже, на період фактичного перебування у місці позбавлення волі особа перестає відповідати законодавчому визначенню жителя, навіть якщо зберігає зареєстроване місце проживання у громаді.

 

Звідки взялася ця норма

 

Липецька сільська військова адміністрація не створила цього винятку самостійно. Його внесено до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Законом № 3703-IX від 9 травня 2024 року — «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування».

 

Закон набрав чинності 8 січня 2025 року і вперше закріпив у Законі «Про місцеве самоврядування» окреме визначення жителя з винятком для осіб у місцях позбавлення волі.

 

Чинна стаття 1 Закону визначає:

 

«Житель — громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади […] крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі».

 

Схожа конструкція містилася, зокрема, у частині сьомій статті 3 колишнього Закону «Про місцеві вибори», а нині зберігається у частині сьомій статті 7 Виборчого кодексу України. Вона визначає осіб, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, такими, що не належать до жодної територіальної громади та не мають права голосу на місцевих виборах.

 

Нове загальне визначення жителя могло успадкувати цю виборчу логіку. Однак виборче право — лише одна з форм участі, а Законом № 3703-IX аналогічний виняток було закріплено в базовому визначенні жителя, від якого тепер залежить доступ і до інших механізмів місцевої демократії.

 

Які права може втратити людина, позбавлена статусу жителя громади

 

Статус жителя у проєкті Статуту має практичне значення: документ надає жителям право брати участь у розподілі місцевого бюджету, контролі за роботою місцевої влади, загальних зборах, громадських слуханнях, місцевих ініціативах та інших формах участі.

 

Положення про місцеві ініціативи дозволяє їх вносити та підписувати лише жителям від 14 років. У громадських слуханнях право голосувати також надається жителям громади від 14 років. Ініціювати загальні збори, брати в них участь і голосувати можуть жителі від 18 років.

 

Особі, яка до ув’язнення була жителем Липецької громади, можуть відмовити у праві:

 

  • підписати місцеву ініціативу;

  • проголосувати на громадських слуханнях;

  • брати участь у загальних зборах;

  • претендувати на включення до консультативно-дорадчих органів саме як житель громади, хоча можливість участі за іншою передбаченою Статутом підставою може зберігатися;

  • використовувати інші процедури, зарезервовані Статутом для жителів.

 

Це має значення під час обговорення відновлення зруйнованого житла, земельних питань, соціальної підтримки родини засудженого або повернення людини до громади після звільнення.

 

Виключення з числа жителів не є кримінальним покаранням, але становить окремий негативний правовий наслідок ув’язнення

 

У формально-юридичному розумінні позбавлення статусу жителя не є окремим видом кримінального покарання. Стаття 51 Кримінального кодексу містить перелік покарань: штраф, громадські та виправні роботи, обмеження волі, позбавлення волі та інші.

 

Позбавлення статусу жителя територіальної громади в цьому переліку немає. Тому юридично точніше говорити не про нове кримінальне покарання, а про додатковий автоматичний негативний наслідок фактичного відбування покарання у місці позбавлення волі.

 

Окрім прямо зазначеного у вироку покарання у виді позбавлення волі, для людини автоматично настає визначений законом наслідок: її виключають із числа жителів громади, а проєкт Статуту пов’язує зі статусом жителя доступ до окремих механізмів місцевого самоврядування.

 

Цей наслідок не індивідуалізується судом. Суд не оцінює, чи має конкретна людина бути виключена з визначення жителя і втратити доступ до залежних від цього статусу процедур. Не враховуються вид злочину, поведінка засудженого, строк покарання або характер його зв’язку з громадою.

 

Йдеться не про додаткове кримінальне покарання, а про окремий автоматичний негативний правовий наслідок фактичного перебування людини у місці позбавлення волі.

 

Наскільки це відповідає Конституції України

 

Частина третя статті 63 Конституції України встановлює:

 

«Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду».

 

Схоже правило містить частина друга статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу:

 

«Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина […] за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду».

 

У випадку зі статусом жителя обмеження справді визначене законом. Але в індивідуальному вироку суду зазвичай не встановлюється, що людина перестає бути жителем конкретної територіальної громади.

 

Оскільки виняток прямо визначений законом, із частини третьої статті 63 Конституції не випливає однозначний висновок про його неконституційність. Водночас автоматичність і недиференційованість такого виключення дають підстави ставити питання про його домірність, відповідність принципу рівності та загальним конституційним гарантіям участі громадян у місцевому самоврядуванні.

 

Додаткове обмеження виникає автоматично внаслідок самого факту перебування у місці позбавлення волі, а не через окрему оцінку судом його потреби та пропорційності.

 

Стаття 38 Конституції України встановлює:

 

«Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

 

Стаття 24 проголошує рівність громадян перед законом, а Конституційний Суд України у рішенні від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 наголосив, що обмеження принципу рівності допускається за наявності правомірної, об’єктивно обґрунтованої мети, способи досягнення якої є належними та потрібними.

 

Отже, автоматичне виключення не передбачає індивідуальної оцінки й обмежує доступ до тих механізмів місцевої демократії, які проєкт Статуту резервує виключно для жителів, навіть коли участь у них технічно можлива дистанційно.

 

Це дає підстави ставити питання про пропорційність такого обмеження і його відповідність статтям 24, 38 та 63 Конституції.

 

Остаточно визнати законодавчу норму неконституційною може лише Конституційний Суд. Відсутність такого рішення не означає, що громада має некритично поширювати виняток на всі можливі права людини.

 

Права, які залишаються

 

Навіть після виключення зі складу жителів людина не втрачає права звертатися до Липецької сільської військової адміністрації. Стаття 8 Кримінально-виконавчого кодексу прямо дозволяє засудженим звертатися із пропозиціями, заявами і скаргами до органів місцевого самоврядування.

 

Відповідна кореспонденція має бути направлена адресатові протягом трьох діб, а у випадках, встановлених законодавством, — протягом однієї доби з часу видачі засудженому талона-підтвердження.

 

Так само залишаються:

 

  • право на доступ до публічної інформації;

  • право оскаржувати рішення, дії та бездіяльність влади;

  • право захищати майнові та сімейні інтереси;

  • право звертатися до суду;

  • право звертатися щодо отримання передбачених законодавством соціальних послуг і заходів із підготовки до звільнення та повернення в суспільство.

 

Європейський суд з прав людини також виходить із того, що під час ув’язнення людина не втрачає фундаментальних прав, крім права на свободу, а інші обмеження потребують окремого обґрунтування.

 

Виключення з визначення жителя не повинно тлумачитися як загальна заборона будь-якої комунікації чи участі у справах громади.

 

Кого норма мала на увазі, і кого виключає насправді

 

Імовірно, норма мала не допустити, щоб людина з іншої територіальної громади ставала жителем громади лише через розташування на її території установи виконання покарань.

 

Особа не обирає місця відбування покарання і не повинна автоматично ставати жителем приймаючої громади лише через адресу установи виконання покарань.

 

Однак у Законі та проєкті Статуту написано не це. Норма не розрізняє засудженого з іншої громади, направленого до місцевої установи, і жителя Липецької громади, направленого до установи в іншій області.

 

У першому випадку людина справді може не мати жодного зв’язку з Липецькою громадою. У другому — вона може зберігати родину, житло, майно, реєстрацію та намір повернутися.

 

Але обох закон однаково виводить зі складу будь-якої територіальної громади.

 

Що може зробити Липецька сільська військова адміністрація

 

Липецька сільська військова адміністрація не може самостійно скасувати законодавчий виняток. Якщо Статут визначатиме жителя всупереч статті 1 Закону «Про місцеве самоврядування», його положення не матиме переваги над законом.

 

Але адміністрація може передбачити запобіжники від поширення винятку на права, яких він безпосередньо не стосується.

 

По-перше, зафіксувати в Статуті, що виключення особи з визначення жителя не обмежує її загальних прав на звернення, доступ до публічної інформації, судове оскарження та подання пропозицій, якщо інше прямо не встановлено Конституцією і законами України. Окремо слід зазначити, що така особа може брати участь у публічних консультаціях як заінтересована сторона.

 

По-друге, у процедурах публічних консультацій, обговорення відновлення, соціальних програм і реінтеграції варто передбачити можливість подавати письмові та електронні пропозиції людям, які до ув’язнення мали зареєстроване місце проживання у Липецькій громаді.

 

Проєкт Статуту вже дозволяє брати участь у публічних консультаціях не лише жителям, а й іншим заінтересованим сторонам, зокрема громадянам України. Під час доопрацювання документа варто прямо уточнити, що до таких сторін можуть належати й особи, які до початку фактичного відбування покарання у місці позбавлення волі мали задеклароване або зареєстроване місце проживання у Липецькій громаді.

 

Поки закон містить цей виняток, Статут не може визнавати таких осіб жителями громади, однак може передбачити їхню участь як заінтересованих осіб, чиї права, майно, родини та майбутнє повернення залежать від рішень громади.

 

По-третє, не дублювати проблемне визначення двічі. Наразі однаковий виняток повторений у статтях 6 і 11 проєкту Статуту Липецької громади.

 

Доцільніше один раз послатися на значення терміна, визначене законом, а далі чітко розмежувати спеціальні права жителя, права громадянина, права кожної фізичної особи та можливості заінтересованих осіб брати участь у консультаціях.

 

По-четверте, звернутися щодо зміни закону. Справжнє виправлення можливе лише на рівні Верховної Ради. Липецькій сільській військовій адміністрації доцільно звернутися до профільного парламентського комітету, народних депутатів, Міністерства розвитку громад та територій України і Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з пропозицією змінити статтю 1 Закону «Про місцеве самоврядування» за принципом:

 

перебування особи за вироком суду у місці позбавлення волі не є підставою для набуття нею статусу жителя громади, на території якої розташована установа виконання покарань, і не припиняє її статусу жителя громади, на території якої особа мала задеклароване або зареєстроване місце проживання до початку фактичного відбування покарання.

 

Таке уточнення вирішило б обидві проблеми: засуджений не ставав би жителем іншої громади лише через розташування на її території установи виконання покарань, а житель Липецької громади не втрачав би статусу жителя своєї громади через відбування покарання в іншому місці.

 

Позбавлення волі обмежує фізичне пересування людини і може унеможливити особисту присутність на зборах чи засіданнях. Проте саме собою воно не скасовує минулого людини, родинних зв’язків, права власності, реєстрації, відповідальності перед громадою та наміру повернутися.

 

Проєкт Статуту відтворив законодавчу норму без власної оцінки її наслідків. Під час доопрацювання документа Липецькій сільській військовій адміністрації доцільно оцінити ці наслідки й передбачити запобіжники від поширення винятку на права, яких він безпосередньо не стосується.

 

Читати також:

 

Вже вдруге цього року мешканцям Липецької громади відправили спецвипуск «Слобідського краю»: читачам передали 1000 примірників газети

 

Керівницю Центру первинної медичної допомоги Липецької громади відзначили подякою: медиків привітали з нагоди Дня медичного працівника

 

Військовослужбовців строкової служби виключає зі складу жителів Липецької громади проєкт Статуту: укладачі відтворили законодавчу норму

 

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

 

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

 

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

 

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

 

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group

 

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

 

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

 

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

 

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

 

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту