Довідка ВПО з будь-якої громади може зробити людину жителем Липецької: ще одна двозначність проєкту Статуту

За буквальним прочитанням це може означати, що громадянину України достатньо мати довідку ВПО з адресою в будь-якій громаді, щоб формально відповідати визначенню жителя Липецької громади.

Попри те, що системне тлумачення документа підказує інший зміст, нормативний акт не повинен змушувати читача самостійно виправляти його граматичні й логічні прогалини.

9 липня 2026 року Липецька сільська військова адміністрація оприлюднила на офіційному сайті проєкт Статуту громади й запросила мешканців до громадського обговорення, яке триває 20 днів — до 29 липня.

Це четверта публікація ЛИПЦІ Gromada Group з критичним аналізом цього документа.

Ілюстративне фото

/ джерело: Суспільне Черкаси; Департамент соціальної політики Черкаської міської ради

У частині першій статті 6 проєкту Статуту Липецької сільської територіальної громади записано:

«Житель – громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі».

Граматично речення містить дві самостійні альтернативи.

Перша:

громадянин задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади.

Друга:

фактичне місце проживання або перебування громадянина підтверджується довідкою ВПО.

Слова «на території територіальної громади» розташовані всередині першої частини речення. Після сполучника «або» починається нова граматична конструкція, в якій уже немає вимоги, щоб фактичне місце проживання чи перебування, зазначене в довідці ВПО, знаходилося саме на території Липецької громади.

Майже таке саме положення повторене у частині другій статті 11:

«Житель (-ка) Липецької сільської територіальної громади – це громадянин (-ка) України, який (-а) задекларував (-ла) або зареєстрував (-ла) місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання / перебування якого (-ї) підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває в місці позбавлення волі».

Додавання на початку слів «Липецької сільської територіальної громади» допомагає зрозуміти загальний задум норми, але не усуває граматичної проблеми.

Назва громади вказує, яке поняття визначають, проте безпосередньо у другій умові все одно не сказано, що довідка повинна підтверджувати проживання чи перебування саме і виключно на території Липецької громади.

Таким чином, обидва положення можна буквально розкласти за однаковою схемою:

1. людина має реєстрацію в цій громаді;

 

або

 

2. людина має довідку ВПО, що підтверджує її фактичне проживання чи перебування — без прямо зазначеної території.

Чи справді будь-який власник довідки ВПО може стати жителем Липецької громади

Проєкт Статуту вимагає, щоб особа була громадянином України, а також не належала до двох прямо названих винятків:

1. військовослужбовець строкової служби;

2. фізична особа, яка за вироком суду перебуває в місці позбавлення волі.

Однак за ізольованим буквальним прочитанням положення це може бути будь-який громадянин України з чинною довідкою ВПО, незалежно від того, яка адреса в ній зазначена.

Наприклад, людина:

• до повномасштабної війни була зареєстрована в іншій області;

• ніколи не проживала у Липцях;

• не має в Липецькій громаді житла, родини або іншого сталого зв’язку;

• після переміщення отримала довідку ВПО з фактичним місцем проживання у Львові, Полтаві чи іншому місті.

Така людина не відповідає першій умові, оскільки не має зареєстрованого або задекларованого місця проживання в Липецькій громаді.

Проте вона відповідає буквальному тексту другої умови: є громадянином України, а її фактичне місце проживання підтверджується довідкою ВПО.

А вимоги, щоб указане в довідці місце розташовувалося саме в Липецькій громаді, у реченні немає.

Довідка ВПО пов’язана з конкретним фактичним місцем проживання або перебування. У разі його зміни людина повинна повідомити про нову адресу та оновити відповідні відомості.

Але наявність у довідці адреси сама по собі не виправляє Статут: документ не вимагає, щоб це була адреса в Липецькій громаді.

Системне прочитання статуту Липецької громади дає інший результат, але це вже тлумачення, а не буквальне розуміння тексту

Водночас було б перебільшенням стверджувати, що Липецька СВА неодмінно повинна визнавати жителем громади кожного громадянина з довідкою ВПО.

Таке буквальне тлумачення суперечить загальній логіці самого Статуту.

У частині першій статті 11 зазначено:

«Липецька сільська територіальна громада — жителі, об’єднані постійним проживанням у межах території територіальної громади».

Отже, спочатку громада визначається через проживання в межах її території. Однак у наступному пункті фактичне проживання або перебування, підтверджене довідкою ВПО, раптом не отримує виразної територіальної прив’язки.

Подібний контекст містить і Закон «Про місцеве самоврядування в Україні». Місцеве самоврядування пов’язане з жителями конкретного села, селища, міста або об’єднаної громади, а громадяни реалізують право на участь за належністю до відповідних територіальних громад.

В інших положеннях цього Закону йдеться про жителів саме тієї території, на якій проводяться загальні збори або інший захід. Під час реєстрації учасників перевіряють їхнє зареєстроване місце проживання або фактичне місце проживання чи перебування, підтверджене довідкою ВПО.

Тому найбільш логічне системне тлумачення таке:

довідка ВПО повинна підтверджувати фактичне проживання або перебування саме на території тієї громади, жителем якої особа претендує бути.

Інакше один громадянин із довідкою ВПО міг би за однаковими формулюваннями статутів одночасно заявляти про свій статус жителя десятків або всіх територіальних громад України.

Однак це вже результат логічного й цільового тлумачення, а не буквальний зміст речення.

Чому це не просто невдала редактура

Статус жителя в проєкті Статуту відкриває доступ до конкретних механізмів участі.

Жителі мають право брати участь у громадських слуханнях, місцевих ініціативах, загальних зборах, плануванні та розподілі місцевого бюджету, роботі консультативно-дорадчих органів і контролі за місцевою владою.

Місцеву ініціативу можуть вносити та підписувати жителі, які досягли 14 років. Для ініціативи від усієї громади необхідно зібрати не менше ніж 100 підписів.

Ініціювати громадські слухання на території всієї громади також можуть жителі після збирання не менше ніж 100 підписів.

Тому нечіткість визначення може впливати на практичні питання у Липецькій сільській територіальній громаді:

• чи має людина право підписувати місцеву ініціативу;

• чи враховується її підпис у встановленій кількості;

• чи має вона право голосувати на громадських слуханнях;

• чи може входити до ініціативної групи;

• чи повинна влада допустити її до процедур, призначених саме для жителів.

Один посадовець може застосувати системне тлумачення та вимагати адресу в Липецькій громаді.

Натомість інший може виходити з буквального тексту й визнати достатньою будь-яку довідку ВПО.

Це створює ризик неоднакового застосування Статуту. Особливо небезпечно, що рішення про допуск або недопуск людини до механізму участі залежатиме не від однозначної норми, а від того, яке тлумачення обере посадова особа.

Помилка у проєкті Статуту Липецької громади повторена двічі

Проблему посилює дублювання визначення.

Стаття 6 встановлює, хто є жителем для реалізації прав у вирішенні питань місцевого значення. Стаття 11 повторно визначає жителя вже у розділі про засади місцевого самоврядування.

Обидва положення мають однакову територіальну прогалину. Якщо під час доопрацювання виправити лише одне з них, у Статуті з’являться два різні визначення одного поняття.

Саме тому доцільно не лише додати кілька слів, а й відмовитися від подвійного визначення. Основне поняття має бути сформульоване один раз, а інші статті повинні посилатися на нього.

Норма прийшла з національного законодавства

Укладачі проєкту не створили цю конструкцію самостійно. Визначення жителя з’явилося у статті 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» після ухвалення Закону №3703-IX від 9 травня 2024 року. Він набрав чинності 8 січня 2025 року.

Національний закон використовує формулу:

«…місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою…»

Територіальне уточнення там також прямо не повторене у частині про довідку ВПО.

Проєкт Статуту Липецької громади майже дослівно відтворив цю норму. У ньому лише немає законодавчого уточнення в дужках «далі — житель, який проживає», яке саме по собі територіальної проблеми не вирішує.

Отже, йдеться про два рівні відповідальності:

національний закон містить початково двозначне формулювання;

укладачі проєкту Статуту Липецької громади скопіювали його, не усунувши двозначності для конкретної громади.

Навіть уже передбачена на 22 жовтня 2026 року редакція статті 1 замінює згадку про «довідку» на ширше поняття документа про взяття ВПО на облік, але так само не додає прямої вимоги про проживання на території відповідної громади.

Що може зробити Липецька сільська військова адміністрація

Липецька СВА не може змінити Закон України або встановити для всієї держави обов’язкове тлумачення поняття «житель». Проте вона може не переносити законодавчу недосконалість до місцевого Статуту без жодного уточнення.

До затвердження документа доцільно зробити такі кроки.

1. Прямо додати територіальну прив’язку. Обидві частини визначення повинні містити назву або однозначне позначення відповідної громади.

Можлива редакція:

«Житель Липецької сільської територіальної громади — громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території Липецької сільської територіальної громади або фактичне місце проживання чи перебування якого на території Липецької сільської територіальної громади підтверджується довідкою чи іншим передбаченим законом документом про взяття внутрішньо переміщеної особи на облік…»

Таке уточнення не створює нового критерію, а фіксує системний зміст, який інакше доводиться відновлювати шляхом тлумачення.

2. Залишити одне визначення у тексті Статуту Липецької громади. Доцільно повністю викласти поняття у статті 6, а в статті 11 написати:

«Жителями Липецької сільської територіальної громади є особи, визначені частиною першою статті 6 цього Статуту».

Це унеможливить появу двох редакцій одного поняття після наступних змін.

3. Уточнити порядок перевірки статусу жителя Липецької громади. У положеннях про загальні збори, місцеві ініціативи та громадські слухання потрібно прямо зазначити:

довідка або інший документ ВПО підтверджує статус жителя Липецької громади лише тоді, коли в ньому зазначене фактичне місце проживання чи перебування на території Липецької громади.

Водночас отримання жителем Липецької громади довідки ВПО в Харкові, Полтаві чи іншому місці не повинно позбавляти його зв’язку з Липецькою громадою, якщо він зберіг задеклароване або зареєстроване місце проживання на території Липецької громади.

У такому випадку людина відповідає першій, а не другій частині визначення.

4. Звернутися щодо зміни закону. Липецька СВА може підготувати звернення до профільного комітету Верховної Ради, народних депутатів, Міністерства розвитку громад та територій і Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

У зверненні варто порушити не лише проблему військовослужбовців строкової служби та засуджених, про яку йшлося у попередніх публікаціях, а й територіальну двозначність частини про ВПО.

Що має бути змінено на рівні держави

Остаточне усунення проблеми можливе лише через зміну статті 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

Визначення доцільно побудувати як перелік двох рівнозначних і територіально прив’язаних підстав:

Житель відповідної територіальної громади — громадянин України, який:

1) задекларував або зареєстрував місце проживання на території відповідної територіальної громади; 

 

або

 

2) фактично проживає чи перебуває на території відповідної територіальної громади, що підтверджується документом про взяття внутрішньо переміщеної особи на облік.

Також законодавець має окремо відповісти на складніше питання: чи може людина одночасно бути жителем громади походження за зареєстрованою адресою та громади фактичного перебування за документом ВПО.

За чинною конструкцією це можливо. Наприклад, евакуйований житель Липецької громади, який зберіг тут реєстрацію та отримав довідку ВПО у Харкові, формально може відповідати критеріям жителя обох громад.

Такий підхід може бути виправданий потребою людини впливати і на майбутнє громади походження, і на рішення громади, де вона фактично живе. Але закон повинен прямо визначити:

• чи допускається одночасна належність до двох громад;

• у яких формах участі вона діє;

• як перевіряються та рахуються підписи;

• чи може людина голосувати на загальних зборах обох громад;

• як запобігати маніпуляціям.

Липецька СВА може врегулювати лише застосування власного Статуту. Встановити єдині правила для всіх громад може лише Верховна Рада.

Статут не повинен покладатися на «зрозуміло, що мали на увазі»

Найімовірніше, ні законодавець, ні укладачі проєкту Статуту не мали наміру зробити кожного громадянина з довідкою ВПО жителем Липецької громади.

Але нормативний текст оцінюють не лише за наміром авторів. Значення мають точні формулювання, які вони використали.

У двох статтях проєкту територіальна вимога чітко стоїть біля реєстрації та не повторюється біля довідки ВПО. Через це буквальний текст допускає надмірно широке тлумачення, системний контекст вимагає його звужувати, а посадовцям залишається самостійно вирішувати, яке прочитання застосувати.

Липецька СВА може виправити місцеву частину проблеми до затвердження Статуту: додати пряму територіальну прив’язку, залишити одне визначення та встановити прозорий порядок підтвердження статусу.

Але джерело двозначності міститься у Законі України. Тому для повного виправлення потрібна зміна національного визначення жителя — так само, як і у випадках із військовослужбовцями строкової служби та людьми, які перебувають у місцях позбавлення волі.

* * *

Раніше ЛИПЦІ Gromada Group звертала увагу на інші наслідки визначення жителя громади у проєкті Статуту Липецької сільської територіальної громади у публікаціях:

Військовослужбовців строкової служби виключає зі складу жителів Липецької громади проєкт Статуту: укладачі відтворили законодавчу норму

Засуджених, які перебувають у місцях позбавлення волі, виключають із числа жителів Липецької громади: ще одна проблема проєкту Статуту

Читати також:

Фронт поруч Липецької громади: противник атакував у бік Козачої Лопані й Ізбицького

Засуджених, які перебувають у місцях позбавлення волі, виключають із числа жителів Липецької громади: ще одна проблема проєкту Статуту

Вже вдруге цього року мешканцям Липецької громади відправили спецвипуск «Слобідського краю»: читачам передали 1000 примірників газети

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group