Рішення без консультацій: коли проєкт Статуту Липецької громади дозволяє обійти громадське обговорення
Всi новини | | 187 | Автор: Редакція ЛИПЦІ Gromada Group

Колаж ЛИПЦІ Gromada Group (створено ШІ за попереднім описом)
8 вересня відбудуться громадські слухання щодо проєкту Статуту Липецької сільської територіальної громади. Перед слуханнями на офіційному сайті громади поряд із початковим документом розмістили оновлену редакцію, обсяг якої зріс зі 149 до 160 сторінок.
Порівняння двох версій показало: у новому проєкті вперше з’явилася пряма можливість підготувати та ухвалити рішення без попередньої публічної консультації. Для цього орган влади має послатися на невідкладність або виняткові обставини.
Юридично йдеться саме про публічні консультації, однією з форм яких є публічне обговорення. Ця норма не може скасувати громадські слухання чи спеціальну процедуру, якщо їх проведення прямо вимагає закон. Проте вона дозволяє не застосовувати загальний консультаційний механізм, передбачений самим Статутом.
Читайте також:
Проєкт Статуту Липецької громади зріс на 11 сторінок: що змінили в оновленій редакції
П’ять підстав для рішення без консультації
У початковій редакції проєкту окремої норми про ухвалення невідкладних рішень без попереднього обговорення не було.
В оновленій редакції таку можливість передбачили частиною 17 статті 33. Проєкт акта дозволяється підготувати та ухвалити без попередньої консультації, якщо невідкладне рішення необхідне через:
1. запобігання надзвичайній ситуації або ліквідацію її наслідків;
2. безпосередню загрозу життю чи здоров’ю людей;
3. потреби оборони, національної безпеки, цивільного захисту або роботи критичної інфраструктури;
4. термінове виконання судового рішення чи вимоги закону;
5. інші виняткові обставини, за яких дотримання строку консультації може завдати істотної шкоди публічним інтересам.
Перші чотири підстави описують порівняно конкретні ситуації. Наприклад, аварійне відновлення водопостачання, організацію евакуації, виділення коштів на цивільний захист після обстрілу або виконання судового рішення, яке не можна відкладати.
Найбільше запитань викликає п’ятий пункт.
Що означають «інші виняткові обставини»
У проєкті не визначено, які саме обставини слід вважати винятковими, що є «істотною шкодою» та за якими критеріями встановлюється загроза публічним інтересам.
Це не означає, що будь-яке посилання на терміновість автоматично буде законним. З формулювання норми випливають щонайменше три обов’язкові умови:
обставини мають бути справді винятковими, а не звичайною управлінською ситуацією;
саме очікування завершення консультації повинно створювати ризик шкоди;
можлива шкода має бути істотною і стосуватися публічних, а не лише адміністративних чи політичних інтересів органу влади.
Проте первинну оцінку всіх цих умов даватиме той самий орган, який готує та ухвалює рішення. Незалежного попереднього контролю або обов’язкового погодження застосування винятку проєкт не передбачає.
У тексті також немає прямої заборони визнавати невідкладністю ситуацію, що виникла через несвоєчасну підготовку документів самим органом влади. Тому запізнення з програмою, бюджетною зміною чи іншим управлінським рішенням теоретично може бути представлене як обставина, яка вже не залишає часу на консультацію.
Саме тут виникає ризик перетворення справді надзвичайного винятку на зручний спосіб пришвидшити політично чутливе рішення.
Читайте також:
Які запобіжники передбачили автори
Оновлений проєкт містить чотири основні запобіжники.
По-перше, рішення не проводити консультацію повинно містити конкретне обґрунтування невідкладності. Отже, загального посилання на складну ситуацію або потребу діяти оперативно має бути недостатньо.
По-друге, це рішення повинні оприлюднити разом з уже ухваленим актом. Виняток зроблено для інформації з обмеженим доступом.
По-третє, після ухвалення акта організатор може провести консультацію щодо його реалізації, наслідків або необхідності подальшого перегляду.
По-четверте, у проєкті прямо зазначено: сам факт дії воєнного стану не є достатньою підставою для відмови від консультації. Відмовитися від неї можна лише тоді, коли участь громадськості створює загрозу безпеці або реально перешкоджає невідкладному виконанню повноважень.
Останнє положення є важливим для громади, яка перебуває в умовах війни. Воно не дозволяє обґрунтовувати закритість будь-якого рішення лише загальною фразою про воєнний стан.
Чого ці запобіжники не гарантують
Головна слабкість запропонованого механізму полягає в тому, що більшість гарантій починають діяти вже після ухвалення рішення.
Обґрунтування оприлюднюється разом із готовим актом. На цьому етапі жителі вже не можуть вплинути на його початковий зміст — вони можуть лише публічно критикувати рішення, вимагати його перегляду або оскаржувати у встановленому законом порядку.
Післяконсультація також не є обов’язковою. У проєкті використано слово «може», не встановлено строку її проведення і не передбачено обов’язку переглянути, змінити чи скасувати акт за результатами отриманих пропозицій.
Крім того, орган влади не зобов’язаний окремо пояснювати:
чому неможливо було оперативно зібрати позиції жителів в електронній формі;
які докази підтверджують реальну загрозу істотної шкоди;
чому не можна було відкласти лише частину рішення;
коли рішення втратить актуальність або буде переглянуте;
хто перевірив обґрунтованість застосування винятку.
Проєкт не визначає і прямого наслідку для випадку, коли наведене обґрунтування виявиться формальним або недостатнім. Це не робить таке рішення автоматично законним, але переносить тягар контролю на громадськість, депутатів та, за потреби, суд.
Читайте також:
Права — мешканцям, процедури — владі: головний ризик нового проєкту Статуту Липецької громади
Які консультації все одно не можна скасувати Статутом
Статут громади є локальним актом і не може скасувати процедури, встановлені законами України. Якщо закон окремо вимагає громадського обговорення, слухань, стратегічної екологічної оцінки, консультацій у сфері містобудування або іншої спеціальної процедури, посилання лише на частину 17 Статуту не повинно звільняти орган влади від цих вимог.
Сам проєкт також передбачає, що після набрання чинності Законом України «Про публічні консультації» положення статті 33 застосовуватимуться лише в частині, яка йому не суперечить. У разі колізії пріоритет матиме закон.
Однак у межах власної загальної консультаційної процедури громади новий виняток залишає владі значний простір для оцінки невідкладності.
Де проходить межа
Відмова від консультації може бути виправданою, коли зволікання справді загрожує людям, безпеці громади, роботі критичної інфраструктури або виконанню обов’язкового судового рішення.
Натомість внутрішні дедлайни, несвоєчасна підготовка документів, бажання швидше завершити процедуру чи уникнути незручної публічної дискусії не повинні визнаватися винятковими обставинами.
Тому кожне рішення без консультації має давати відповіді на конкретні запитання: що саме сталося, якої шкоди очікують, чому її спричинить консультаційний строк, якими фактами це підтверджено і чому неможливо було забезпечити хоча б оперативне отримання позицій жителів.
Отже, оновлений Статут не надає органам влади безумовного права ухвалювати рішення без громадськості. Але невизначене поняття «інших виняткових обставин» створює зону широкого розсуду. А передбачені запобіжники переважно забезпечують пояснення вже після ухвалення акта, а не участь мешканців до того, як рішення набуде чинності.
Читайте також:
Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group
Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Threads ЛИПЦІ Gromada Group
Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group
Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Threads ЛИПЦІ Gromada Group
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз