Без окремих правил отримання коментарів і взаємодії з військовою адміністрацією: що проєкт Статуту Липецької громади пропонує медіа

Водночас у документі немає цілісного порядку взаємодії влади з медіа. Не визначено, як журналіст має отримувати оперативний коментар, хто відповідає за зв’язок із редакціями, як забезпечується рівний доступ до інформації та яким чином відповідні правила діятимуть під час роботи військової адміністрації.

Норми, які стосуються медіа, розпорошені між розділами про громадську участь, звітування, відкритість засідань і співпрацю з інститутами громадянського суспільства.

Липецька сільська військова адміністрація оприлюднила на офіційному сайті проєкт Статуту громади й запросила мешканців до громадського обговорення. 

Опитування та збір пропозицій до проєкту Статуту вже було проведено, тепер документ має пройти процедуру обговорення.

Це сьома публікація медіа ЛИПЦІ Gromada Group із критичним аналізом цього документа.

Ілюстративне фото

У двох попередніх матеріалах редакція вже звертала увагу на непослідовність проєкту Статуту в питаннях дистанційної взаємодії з евакуйованими жителями. Документ передбачає можливість застосування електронних та дистанційних форматів участі, однак не завжди робить їх обов’язковими, залишаючи використання таких механізмів залежним від окремих організаційних і технічних рішень.

Подібний підхід закладено й у положеннях про звітування посадовців: проєкт допускає дистанційну участь жителів, але не гарантує відкритої онлайн-трансляції звітів, створення загальнодоступного відеоархіву та надання письмових відповідей на запитання, які не були розглянуті під час зустрічі.

Читайте попередній аналіз:

 

Демократія на папері та переваги для тих, хто поруч: проєкт Статуту Липецької громади не гарантує дистанційної участі

 

Без обов’язкової трансляції та відеоархіву: як проєкт Статуту пропонує звітувати перед евакуйованою громадою

Така сама відсутність системного підходу помітна й у положеннях про взаємодію з медіа. В окремих нормах права журналістів описані досить докладно, однак проєкт не формує єдиного механізму отримання інформації, доступу до посадовців та висвітлення діяльності органу, який в умовах воєнного стану фактично управляє громадою.

Медіа згадані як частина громадянського суспільства

Основна норма про взаємодію влади з медіа міститься у статті 43 проєкту Статуту. Вона присвячена відносинам органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян та іншими суб’єктами.

До відповідного переліку включено громадські, релігійні та благодійні організації, творчі й професійні спілки, органи самоорганізації населення, а також:

«недержавні медіа, що легалізовані відповідно до законодавства».

Їх пропонують залучати до публічних консультацій, консультативно-дорадчих органів, розроблення проєктів рішень і підготовки бюджету. Проєкт також передбачає:

«неупереджену й однакову підтримку законної діяльності об’єднань громадян та інших суб’єктів, що зареєстровані й/або діють у межах територіальної громади».

Серед можливих форм співпраці названо підтримку проєктів інститутів громадянського суспільства і надання їм пільг щодо оренди комунального майна.

Включення недержавних медіа до цього переліку саме собою не є головною проблемою. Проблема полягає в тому, що стаття 43 розглядає медіа передусім у межах загальної моделі співпраці влади з інститутами громадянського суспільства і не створює окремого порядку професійної взаємодії з редакціями та журналістами.

Медіа можуть співпрацювати з органами громади, брати участь у проєктах або входити до дорадчих органів. Водночас їхня основна функція полягає в незалежному збиранні інформації, перевірці офіційних тверджень, постановці критичних запитань і контролі за діями влади.

Для цього потрібні інші правила: своєчасний доступ до документів, рівні умови отримання інформації, можливість оперативно звернутися по коментар і гарантії від вибіркового ставлення до критичних редакцій. Стаття 43 таких механізмів не встановлює.

Що означає «легалізоване» медіа

Формулювання про «недержавні медіа, що легалізовані відповідно до законодавства» потребує уточнення.

Чинний Закон України «Про медіа» оперує поняттями суб’єкта у сфері медіа, друкованого медіа, онлайн-медіа, аудіовізуального медіа та іншими визначеними категоріями.

Реєстрація онлайн-медіа є добровільною. Водночас для друкованих медіа під час дії воєнного стану реєстрація є обов’язковою. У мирний час вона має добровільний характер.

Отже, онлайн-медіа може законно працювати, не маючи добровільної реєстрації в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа.

Проєкт Статуту не пояснює, чи вважатиметься таке онлайн-медіа «легалізованим» і чи зможе воно користуватися всіма передбаченими статтею 43 формами співпраці, зокрема брати участь у дорадчих органах, розробленні проєктів рішень або програмах підтримки.

Відсутність добровільної реєстрації онлайн-медіа не обмежує загального права будь-якої особи на доступ до публічної інформації та присутність на заходах, відкритих для всіх.

Водночас для реалізації спеціальних професійних прав журналіста його статус має бути підтверджений документом, який відповідає вимогам закону.

Тому замість формули «легалізовані медіа» доцільно використовувати термінологію Закону України «Про медіа» й окремо визначити, які саме форми співпраці доступні різним суб’єктам у сфері медіа.

Посвідчення передбачене, але вимогу варто сформулювати точніше

Додатки до проєкту Статуту передбачають участь представників медіа в загальних зборах і громадських слуханнях.

На загальних зборах представники медіа можуть бути учасниками без права голосу. Перед початком заходу проводиться реєстрація, для якої представник медіа має пред’явити:

«посвідчення».

У спеціальному списку зазначаються прізвище, ім’я та по батькові учасника, а також назва й контакти медіа, яке він представляє. Незареєстровані як учасники особи, за текстом Положення, не можуть брати участі у зборах.

Майже таку саму процедуру встановлено для громадських слухань. Представник медіа також бере участь без права голосу, пред’являє посвідчення та вноситься до окремого реєстраційного списку.

Саме слово «посвідчення» не є юридично беззмістовним. Законодавство визначає, що статус журналіста підтверджується документом, виданим суб’єктом у сфері медіа або професійною чи творчою спілкою журналістів.

Такий документ має містити найменування та вид медіа і його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа або найменування професійної чи творчої спілки. Також у ньому мають бути фотографія журналіста, його ім’я, номер документа, дата видачі, строк дії та підпис особи, яка видала документ.

Якщо онлайн-медіа не зареєстроване, статус його журналіста може підтверджуватися належним документом професійної або творчої спілки журналістів, який відповідає законодавчим вимогам.

У проєкті Статуту доцільно використати точне формулювання:

«документ, що підтверджує статус журналіста відповідно до закону».

Це зменшить ризик того, що організатори самостійно визначатимуть, які саме посвідчення або інші документи вважати належними.

Окремо потрібно розмежувати реєстрацію учасника та акредитацію журналіста

Закон України «Про інформацію» встановлює, що відсутність акредитації не може бути підставою для відмови журналісту в допуску на відкритий захід, який проводить суб’єкт владних повноважень. Акредитація має ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності та справедливості.

Реєстрацію представника медіа потрібно розглядати як спосіб його обліку та надання процедурних прав учасника, а не як акредитацію чи попередній дозвіл на висвітлення відкритого заходу.

Відсутність акредитації не може бути підставою для недопуску журналіста. Водночас проєкт має окремо пояснити, як журналіст, який прибув після початку заходу, може зареєструватися й отримати право виступати або ставити запитання як учасник.

Доцільно передбачити, що відмова в реєстрації представника медіа має бути мотивованою та зафіксованою.

Ставити запитання журналісти зможуть

Не всі зауваження до статусу медіа, які можна висунути після першого прочитання документа, підтверджуються повним текстом проєкту Статуту.

Зокрема, не можна стверджувати, що представники медіа не мають права ставити запитання на загальних зборах або громадських слуханнях.

Проєкт визнає їх учасниками відповідних заходів, хоча й без права голосу. Регламент зборів має передбачати час для запитань доповідачам, відповідей і виступів учасників.

Частина п’ята статті 21 Положення про загальні збори прямо встановлює:

«Кожен учасник загальних зборів (конференції) жителів має право подати пропозиції, висловити зауваження, поставити запитання усно чи письмово».

Аналогічна норма передбачена для кожного учасника громадських слухань. Усі запитання, пропозиції та зауваження мають бути внесені до протоколу.

Отже, представник медіа, зареєстрований як учасник зборів або слухань без права голосу, може ставити запитання, подавати пропозиції та висловлювати зауваження.

Натомість не врегульовано інше: чи може журналіст після завершення заходу оперативно отримати короткий коментар посадовця, поставити уточнювальне запитання поза загальним регламентом або домовитися про окреме інтерв’ю.

Зйомку й підготовку репортажів проєкт передбачає

Проєкт містить конкретні позитивні норми щодо висвітлення загальних зборів та громадських слухань.

Кожен учасник загальних зборів має право робити фото, аудіо- й відеозапис або вести відеотрансляцію в інтернеті.

Організатори, своєю чергою:

«сприяють медіа у веденні прямої відео- чи радіотрансляції, підготовці репортажів, висвітленні перебігу й результатів загальних зборів».

Однак відеозапис загальних зборів розміщується на сайті лише:

«якщо такий буде».

Для громадських слухань вимога сильніша. Проєкт передбачає відеотрансляцію через відеоконференцію, а запис слухань має бути розміщений на офіційному сайті громади. Запис відеоконференції також додається до протоколу та оприлюднюється не пізніше ніж через п’ять робочих днів після отримання документів відповідальною особою Ради.

Стаття 73 основної частини Статуту додатково дозволяє всім присутнім на пленарних засіданнях Ради, засіданнях постійних комісій і виконавчого комітету здійснювати звукозапис, фото- й відеозйомку, якщо це не заважає проведенню засідання.

За текстом проєкту відкриті засідання мають транслюватися в інтернеті, відеофіксуватися, а записи — оприлюднюватися не пізніше наступного дня.

Отже, говорити про цілковиту відсутність гарантій зйомки або відеодоступу було б неправильно.

Формулювання «у спосіб, що не заважає проведенню засідання» саме собою є виправданим. Однак проєкт не встановлює процедури, за якою посадова особа може вимагати змінити місце зйомки або припинити конкретну дію. Це створює ризик різного й вибіркового застосування норми.

Статут не повинен самостійно встановлювати кримінальну відповідальність за незаконне перешкоджання роботі журналіста. Таку відповідальність уже передбачає стаття 171 Кримінального кодексу України. Вона охоплює незаконне вилучення матеріалів і технічних засобів, незаконну відмову журналісту в доступі до інформації, незаконну заборону висвітлення окремих тем та інше умисне перешкоджання законній професійній діяльності.

До Статуту доцільно додати місцеву процедуру реагування: кому журналіст може оперативно повідомити про недопуск або вимогу припинити зйомку, хто розглядає таке повідомлення і як фіксується рішення посадової особи.

«Сприяти медіа» — що саме має зробити організатор

У положеннях про збори та слухання кілька разів використано формулу про сприяння медіа. Але її практичний зміст не розкритий.

Невідомо, чи означає це обов’язок організатора:

• завчасно надати журналістам порядок денний і відкриті матеріали;

• забезпечити місце для камери та штатива;

• надати доступ до електроживлення;

• забезпечити стабільне підключення до інтернету, якщо для цього є технічна можливість;

• передати аудіосигнал із мікрофонів;

• надати офіційний відеозапис у придатній для перегляду або завантаження якості;

• організувати коротке спілкування з посадовцями після заходу;

• оперативно повідомити про зміну часу або формату проведення.

Частина таких гарантій уже передбачена законом у межах акредитаційної взаємодії.

Суб’єкт владних повноважень, який акредитував журналістів або інших працівників медіа, повинен завчасно повідомляти їх про сесії, засідання, наради, брифінги та інші публічні заходи, надавати призначену для медіа інформацію, а також сприяти проведенню запису, інтерв’ю й отриманню коментарів посадових осіб.

Проєкт Статуту міг би перенести ці загальні положення в конкретний місцевий порядок: визначити контактну особу, спосіб підписки на анонси та мінімальний перелік відкритих матеріалів, які надсилаються редакціям перед публічним заходом.

Посилання на офіційний сайт стосується повідомлень влади

Інформація про діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, за проєктом, оприлюднюється на офіційному сайті, а через медіа поширюється:

«за можливості».

Оголошення про громадські слухання також розміщується на офіційному сайті, а через медіа поширюється «за можливості». При цьому в інформаційному повідомленні має бути наведене посилання на відповідний розділ офіційного сайту.

Пріоритет офіційного сайту є обґрунтованим: саме там повинні зберігатися документи, проєкти рішень, протоколи та інша офіційна інформація.

Із контексту статті 74 випливає, що вимога додавати посилання стосується публічної інформації, яку сам орган влади поширює через медіа, соціальні мережі або інші канали.

Проте це доцільно зазначити прямо, щоб норму не можна було помилково тлумачити як вимогу до самостійних редакційних матеріалів.

Окремою проблемою залишається те, що Статут не передбачає постійного списку розсилки для редакцій. Немає відкритої форми підписки на анонси, повідомлення про перенесення заходів, проєкти актів або термінові повідомлення.

Для громади, переважна більшість населення якої фактично перебуває поза її територією, така розсилка була б практичнішою, ніж сподівання, що журналісти щодня самостійно перевірятимуть усі розділи офіційного сайту.

Офіційні сторінки та незалежні медіа потрібно розмежувати

Проєкт прямо визначає офіційний вебсайт Ради, однак не встановлює вичерпного переліку офіційних сторінок у соціальних мережах, каналів у месенджерах, ресурсів військової адміністрації та відповідальних за їх адміністрування осіб.

Це має практичне значення для Липецької громади. Липецька сільська військова адміністрація у відповіді на інформаційний запит повідомила, що ресурси з назвою «Липецька громада | Офіційно» не є її офіційними вебресурсами.

Читайте про це:

Медіаресурси «Липецька громада | Офіційно» не є офіційними вебресурсами Липецької адміністрації

Статуту доцільно вимагати, щоб вичерпний перелік офіційних цифрових ресурсів, відповідальних за них осіб і резервних каналів зв’язку затверджувався окремим рішенням та постійно був доступний на офіційному сайті.

Водночас офіційний інформаційний ресурс органу влади не слід називати незалежним медіа. Його функція полягає у передаванні офіційної позиції, рішень і повідомлень адміністрації, тоді як незалежне медіа самостійно визначає редакційну політику й перевіряє діяльність влади.

Запит на інформацію — не те саме, що прохання про коментар

Проєкт Статуту докладно регулює доступ до публічної інформації. Однак звернення редакції часто стосується не готового документа, а позиції посадовця.

Редакції можуть просити:

• пояснити мотиви ухваленого рішення;

• прокоментувати суперечливі цифри;

• відреагувати на критику;

• уточнити наслідки розпорядження;

• повідомити позицію щодо події, яка сталася кілька годин тому;

• надати короткий коментар до визначеного часу виходу матеріалу.

Публічною є вже відображена та задокументована інформація, створена, отримана або наявна у розпорядника. Тому запит на публічну інформацію не зобов’язує розпорядника створювати нову інформацію, формулювати оцінку або організовувати інтерв’ю. Порядок розгляду інформаційних запитів не замінює механізму роботи зі зверненнями редакцій по коментар.

Закон України «Про інформацію» зобов’язує суб’єкта владних повноважень, який акредитував журналістів або інших працівників медіа, сприяти проведенню запису, інтерв’ю та отриманню коментарів посадових осіб.

Водночас закон не встановлює загального порядку та єдиного строку надання коментаря на кожне звернення редакції. Саме тому місцевий порядок взаємодії міг би визначити контактну особу, спосіб підтвердження отримання звернення та повідомлення про можливість або неможливість надати відповідь.

Проєкт Статуту не визначає, хто саме в Липецькій громаді:

• приймає звернення редакцій по коментар;

• визначає посадовця, компетентного відповісти;

• повідомляє про відмову або неможливість відповісти;

• надає офіційну позицію в разі відсутності керівника;

• реагує на термінові звернення;

• координує інтерв’ю та брифінги.

Статут не зобов’язаний установлювати однаковий строк для кожного журналістського коментаря. Але він може передбачити постійний медіаконтакт і обов’язок оперативно підтвердити отримання звернення та повідомити, чи буде надано відповідь.

Не визначено відповідального за зв’язок із медіа

У проєкті немає окремої норми про пресслужбу, медіакоординатора чи іншу відповідальну за зв’язок із редакціями особу.

Для прифронтової громади це особливо важливо. Офіційні повідомлення можуть стосуватися:

• евакуації;

• безпекової ситуації;

• обстрілів і руйнувань;

• гуманітарної допомоги;

• виплат і компенсацій;

• відновлення документів;

• роботи медичних та освітніх установ;

• можливості повернення до населених пунктів;

• мінної небезпеки.

Відсутність постійного контакту може призвести до ситуації, коли різні посадові особи надають редакціям різні дані, а журналіст не знає, до кого звертатися по остаточне роз’яснення.

Статут не має визначати конкретне прізвище відповідальної особи. Проте він може вимагати її призначення, оприлюднення контактів і створення резервного каналу для кризових повідомлень.

Найбільша прогалина — військова адміністрація

Найсуттєвіша проблема полягає в тому, що більшість медійних гарантій проєкту побудована навколо органів місцевого самоврядування, які зараз не здійснюють свої повноваження у звичайному порядку.

Документ описує:

• пленарні засідання сільської ради;

• роботу її постійних комісій;

• засідання виконавчого комітету;

• звітування сільського голови;

• діяльність депутатів;

• роботу виконавчих органів;

• звітування старост.

Водночас сам проєкт фіксує, що начальник Липецької сільської військової адміністрації здійснює повноваження сільської ради, її виконавчого комітету та сільського голови.

Проєкт не визначає, які засідання, комісії, координаційні зустрічі та інші заходи військової адміністрації є відкритими, як редакції повідомляють про їх проведення і в якому порядку журналісти можуть бути присутніми або отримувати матеріали після них.

Це не означає, що всі внутрішні наради військової адміністрації мають бути відкритими. Однак документ не встановлює критеріїв розмежування відкритих заходів та внутрішньої роботи адміністрації.

Стаття 76 регулює оприлюднення рішень Ради, рішень виконавчого комітету та розпоряджень сільського голови. Акти начальника військової адміністрації в ній окремо не названі.

Це не означає, що такі акти можна приховувати. Закон України «Про доступ до публічної інформації» вимагає оприлюднювати прийняті нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії, крім внутрішньоорганізаційних.

Якщо акт містить інформацію з обмеженим доступом, оприлюдненню має підлягати його відкрита частина. Обмеженню підлягає інформація, а не документ у цілому.Воєнний стан сам собою не створює загальної підстави приховувати всі остаточні акти військової адміністрації.

Неоприлюднення документа або вилучення з нього окремих відомостей має спиратися на конкретну норму закону. Кожне обмеження має відповідати вимогам частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»: переслідувати законну мету, запобігати істотній шкоді відповідному інтересу, а можлива шкода від оприлюднення має переважати суспільний інтерес в отриманні інформації.

У Статуті або окремому акті начальника військової адміністрації доцільно визначити, як правила оприлюднення, звітування та взаємодії з медіа застосовуються під час здійснення начальником СВА повноважень Ради, виконавчого комітету та сільського голови.

Безпекові обмеження мають бути конкретними

Стаття 73 дозволяє обмежити доступ до розгляду окремого питання порядку денного, якщо воно містить таємну, конфіденційну або службову інформацію.

Стаття 76 також передбачає винятки з обов’язку оприлюднення, якщо розголошення інформації може створити загрозу безпеці, обороні, життю чи здоров’ю людей.

Для прифронтової громади такі застереження необхідні. Відкрита трансляція не повинна розкривати:

• точне місце проведення заходу, якщо його розголошення створює безпекову загрозу;

• актуальне місцеперебування посадових осіб, військовослужбовців або військової техніки;

• непублічні оперативні маршрути й час евакуації, передчасне розголошення яких може створити загрозу людям;

• схеми та вразливі елементи критичної інфраструктури;

• персональні дані військовослужбовців і членів їхніх родин;

• персональні дані або відомості, які дають змогу ідентифікувати поранених без належної правової підстави;

• непублічні відомості про сили, засоби, маршрути, графіки та конкретні операції з розмінування, розголошення яких може створити загрозу.

Водночас це не повинно перешкоджати поширенню офіційних попереджень про мінну небезпеку, безпечних маршрутів евакуації та узагальненої інформації про наслідки обстрілів.

Проєкт уже дозволяє не закривати засідання повністю, якщо інформацію з обмеженим доступом можна не озвучувати, не показувати або іншим способом уникнути її розголошення.

Водночас документ не деталізує інших технічних способів поєднання відкритості й безпеки, зокрема:

• трансляції із затримкою;

• приховування точного місця проведення;

• тимчасового вимкнення зображення;

• редагування відеозапису перед оприлюдненням;

• публікації стенограми замість небезпечного відеофрагмента;

• оприлюднення запису після безпекової перевірки.

Сам Статут не може встановлювати порядок допуску журналістів до районів бойових дій замість військового командування. Але він може визначити контактну особу адміністрації, яка координує звернення редакцій, пояснює чинні обмеження та допомагає отримати безпечну для оприлюднення частину інформації.

Підтримка медіа потребує прозорих правил

Стаття 43 обіцяє «неупереджену й однакову підтримку» інститутів громадянського суспільства, зокрема недержавних медіа. Серед форм взаємодії названо підтримку проєктів і пільги щодо оренди комунального майна.

Однак проєкт не розмежовує:

• підтримку суспільно корисного медійного проєкту;

• закупівлю послуг із висвітлення діяльності влади;

• розміщення офіційних повідомлень;

• рекламу;

• створення місцевого публічного аудіовізуального медіа;

• надання приміщення незалежній редакції.

Закон дозволяє розпорядникам інформації оприлюднювати інформацію в медіа на підставі договорів про висвітлення діяльності. Однак за наявності офіційного сайту інформація, яка підлягає оприлюдненню, має також розміщуватися на ньому.

Якщо громада фінансуватиме інформаційні послуги або медійні проєкти, необхідно забезпечити:

• відкриті критерії відбору;

• оприлюднення договорів, технічних завдань і сум фінансування в обсязі, передбаченому законом;

• чітке маркування матеріалів, створених як реклама, спонсорський, партнерський або інший оплачений контент;

• зазначення замовника та джерела фінансування;

• відсутність вимог щодо позитивного висвітлення;

• заборону впливу фінансування на редакційну політику;

• рівні умови для критичних і лояльних до влади редакцій.

Нинішня загальна формула про «однакову підтримку» цих питань не розв’язує.

Що доцільно змінити в проєкті Статуту

1. Додати окрему статтю про взаємодію з медіа. У ній варто зібрати правила доступу до відкритих заходів, зйомки, отримання документів, коментарів, анонсів і матеріалів після події.

2. Замінити поняття «легалізовані недержавні медіа». Слід використати термінологію Закону України «Про медіа» й окремо визначити, які форми співпраці доступні різним суб’єктам у сфері медіа. Відсутність добровільної реєстрації онлайн-медіа не повинна обмежувати загальні права на доступ до публічної інформації та присутність на заходах, відкритих для всіх.

3. Уточнити вимогу щодо посвідчення. Для реєстрації має прийматися документ, що підтверджує статус журналіста відповідно до закону.

4. Не перетворювати реєстрацію на дозвільну процедуру. Доцільно передбачити можливість реєстрації представника медіа після початку відкритого заходу, якщо це не перешкоджає його проведенню. Будь-яка відмова має бути мотивованою та зафіксованою.

5. Створити відкриту медіарозсилку. Редакції повинні мати можливість підписатися на анонси засідань, слухань, звітів, брифінгів, публікацію проєктів рішень і термінові зміни.

6. Визначити постійний медіаконтакт. На офіційному сайті мають бути оприлюднені електронна адреса й телефон особи або підрозділу, відповідального за звернення журналістів.

7. Установити порядок отримання коментарів. Після звернення редакція має оперативно отримати підтвердження, інформацію про відповідального посадовця та повідомлення, чи буде надано відповідь.

8. Урегулювати взаємодію медіа з військовою адміністрацією. У Статуті або окремому акті начальника військової адміністрації доцільно визначити, як застосовуються правила оприлюднення актів, звітування, проведення відкритих заходів, трансляцій та роботи з журналістами під час здійснення начальником СВА повноважень Ради, виконавчого комітету та сільського голови.

9. Розвинути передбачені проєктом проміжні безпекові формати. Крім можливості не озвучувати й не показувати інформацію з обмеженим доступом, варто передбачити трансляцію із затримкою, приховування локації, редагування небезпечних фрагментів, публікацію стенограми або запису після безпекової перевірки.

10. Урегулювати підтримку й закупівлю послуг у медіа. Договори, технічні завдання, критерії відбору та суми фінансування мають оприлюднюватися в обсязі, передбаченому законом. Матеріали, створені як реклама, спонсорський, партнерський або інший оплачений контент, мають бути чітко й зрозуміло марковані із зазначенням замовника та джерела фінансування.

11. Установити процедуру виправлення офіційної інформації. У разі зміни повідомлення на сайті повинні зберігатися дата, первинна редакція або опис змін і причина виправлення. Редакції, яким надсилали початкову версію, мають отримувати повідомлення про уточнення.

12. Розмежувати офіційні ресурси та незалежні медіа. Статут або окреме рішення має містити вичерпний перелік офіційних сайтів, сторінок і каналів органу влади, а також відповідальних за них осіб.

Проєкт Статуту не ігнорує медіа. Він передбачає участь представників медіа, зареєстрованих як учасники зборів або слухань, без права голосу, дозволяє їм ставити запитання і проводити зйомку, а також передбачає сприяння медіа у підготовці репортажів і проведенні трансляцій.

Для засідань Ради, постійних комісій і виконавчого комітету передбачено обов’язкову відеофіксацію та оприлюднення записів.

Однак ці гарантії не складаються в цілісну систему. Документ не пояснює, як редакції отримуватимуть оперативні коментарі, хто відповідатиме за зв’язок із журналістами, як забезпечуватиметься рівний доступ різних медіа та як відповідні правила працюватимуть під час здійснення повноважень військовою адміністрацією.

Для Липецької громади це не другорядне питання. Переважна більшість населення фактично перебуває поза її територією, а значна частина зв’язку між владою і жителями відбувається через цифрові ресурси та медіа.

Тому Статут має бачити в журналістах не лише учасників громадських заходів або канал для поширення офіційних повідомлень. Медіа повинні отримати зрозумілі й однакові правила доступу до інформації, посадовців і рішень влади — незалежно від редакційної позиції, місця перебування та форми роботи.

Читати також:

140 родин з дітьми Липецької громади отримали продуктові сумки від благодійного фонду

Адміністрація Липецької громади відмовилась від облаштування соціального житла на Волині: Анна Биченко пояснила причину

Фронт поруч Липецької громади: ворожі атаки відбили в районах Стариці, Лимана й Ізбицького

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group