Без обов’язкової трансляції та відеоархіву: як проєкт Статуту пропонує звітувати перед евакуйованою громадою

Для громади, майже все населення якої фактично перебуває поза її територією, різниця між загальною можливістю підключитися до відеоконференції та докладно прописаною процедурою дистанційної участі має принципове значення.

9 липня 2026 року Липецька сільська військова адміністрація оприлюднила на офіційному сайті проєкт Статуту громади й запросила мешканців до громадського обговорення, яке триває 20 днів — до 29 липня.

Це шоста публікація медіа ЛИПЦІ Gromada Group із критичним аналізом документа.

Ілюстративне зображення

У попередньому матеріалі редакція звернула увагу на те, що дистанційні механізми участі переважно залежать у проєкті Статуту від технічної можливості та рішення організаторів, тоді як обов’язкової й універсальної дистанційної процедури документ не встановлює.

Читайте попередній аналіз:

Демократія на папері та переваги для тих, хто поруч: проєкт Статуту Липецької громади не гарантує дистанційної участі 

Ця сама проблема помітна і в розділах, присвячених доступу до публічної інформації та звітуванню посадовців. Онлайн-можливості в них передбачені, але прописані нерівномірно: в одних випадках проєкт установлює чіткий обов’язок транслювати й записувати засідання, в інших — лише загальне право жителя долучитися через відеоконференцію.

Громада існує переважно поза своєю територією

Оцінювати передбачені проєктом механізми доступу до інформації потрібно з урахуванням фактичного стану Липецької громади.

За проєктом Стратегії розвитку Липецької громади, станом на 1 березня 2026 року в ній було зареєстровано близько 11,5 тисячі жителів. Водночас на території громади залишалося орієнтовно 60 людей, переважно літнього віку.

У Харкові офіційно обліковувалися як ВПО близько 2 887 мешканців Липецької громади, ще 392 — в інших населених пунктах Харківської області.

Сам проєкт Стратегії описує цю ситуацію як «громаду в екзилі»:

«Територіальна Громада як соціальна спільнота продовжує існувати, зберігаючи ідентичність, соціальні зв’язки та адміністративну належність, однак фізично відірвана від власної території проживання».

Документ визнає, що така модель створює «складний розрив між територією, управлінськими механізмами та реальним місцем життя людей».

Докладніше про це:

Липецька громада в екзилі: менше 30% мешканців у Харкові та області, про понад 70% у Стратегії розвитку точних даних немає

Проєкт Стратегії не містить систематизованих і взаємоузгоджених даних, які дозволяли б достовірно встановити поточне місце перебування понад 70% зареєстрованих жителів. Тому не можна категорично стверджувати, що саме 70% мешканців фізично не здатні приїхати до адміністрації.

Однак наведені в документі цифри підтверджують головне: постійно на території громади перебуває лише незначна частина зареєстрованого населення. Отже, доступ до інформації та звітів посадовців має бути розрахований передусім на людей, які живуть у Харкові, інших областях України або за кордоном.

Формальний статус жителя при цьому здебільшого зберігається, якщо людина не змінила задеклароване або зареєстроване місце проживання. Проблема полягає не у втраті статусу, а в можливості реально користуватися пов’язаними з ним правами.

Про це медіа писало окремо:

Статус жителя у проєкті Статуту Липецької громади: евакуйовані жителі ризикують залишитися поза участю в місцевому самоврядуванні

Запит можна подати онлайн — але не всі гарантії однакові

Стаття 72 проєкту Статуту закріплює загальний принцип відкритості:

«Відображена або задокументована на будь-яких носіях інформація, що перебуває у володінні органів і посадових осіб місцевого самоврядування, є відкритою, крім випадків, встановлених законом».

Із цього принципу випливають конкретні обов’язки органів місцевого самоврядування. Вони повинні:

• «надавати за запитами й оприлюднювати інформацію, крім випадків, встановлених законом»;

• «визначати спеціальні структурні підрозділи або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації»;

• «максимально спростити процедуру подання запиту й отримання інформації».

Стаття також передбачає спеціальні місця для роботи запитувачів із документами та їхніми копіями. Там людина має право робити виписки, фотографувати, копіювати, сканувати документи та записувати їх на носії інформації.

Ця фізична форма доступу важлива, але для евакуйованої громади вона не може бути основною. Людина, яка перебуває за сотні кілометрів від адміністрації, не повинна приїжджати лише для того, щоб сфотографувати або відсканувати документ.

Водночас було б неправильно стверджувати, що проєкт Статуту взагалі не передбачає електронного запиту.

Частина четверта статті 74 прямо встановлює:

«Офіційний вебсайт Ради надає жителям можливість брати участь у публічних консультаціях, звертатися з електронними петиціями або ставити під ними підпис, подавати електронні звернення, запити на інформацію, голосувати за проєкти, подані в межах громадського бюджету тощо».

На сайті також повинні розміщуватися контактні дані у придатному для копіювання форматі:

«Номери телефонів, адреси електронних пошт та інша контактна інформація розміщується у форматі, що дозволяє її копіювання для подальшого вставляння в текстові поля».

Стаття 75 конкретизує, що на офіційному сайті обов’язково оприлюднюються місцезнаходження органів влади, поштова адреса, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти та розклад роботи.

Там само має бути розміщено:

«порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності».

Отже, право на електронне подання запиту не залежить від майбутнього рішення Ради й не виникне лише після його ухвалення. Воно вже передбачене Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Закон дозволяє будь-якій особі, а не лише жителю громади, подавати запит усно, письмово, поштою, факсом, телефоном або електронною поштою — на власний вибір. Письмовий запит подається в довільній формі.

Тому проблема проєкту Статуту не в тому, що людина нібито не має адреси або права надіслати електронний запит. Проблема в різному рівні деталізації процедур.

Для звичайного запиту проєкт не встановлює безпосередньо в тексті Статуту:

• спеціальної електронної адреси для доступу до публічної інформації;

• автоматичного підтвердження отримання;

• надсилання реєстраційного номера запиту;

• резервного каналу на випадок недоступності сайту або основної електронної скриньки;

• строку відновлення електронного сервісу після технічного збою.

Частину цієї інформації має бути оприлюднено на офіційному сайті. Однак для евакуйованого жителя важливо не лише те, що адресу можна десь знайти, а й те, що електронний канал офіційно визначений, стабільний і дозволяє перевірити реєстрацію звернення.

Для громадського оцінювання адреса й підтвердження вже є

Показово, що в іншій частині проєкту необхідна конкретика вже передбачена.

Додаток № 4 регулює громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Ініціаторами такого оцінювання можуть бути громадські об’єднання, професійні та творчі спілки, організації роботодавців, благодійні організації й органи самоорганізації населення.

Стаття 6 цього Положення визначає три способи подання повідомлення: особисто, рекомендованим листом або електронною поштою.

Електронний канал указано безпосередньо:

«за електронною адресою liptsykhrda@ukr.net, з якої автоматично приходить підтвердження про отримання».

Тобто автори проєкту передбачили конкретну адресу й технічне підтвердження доставки. Однак ця гарантія стосується повідомлення про проведення громадського оцінювання, а не кожного запиту на публічну інформацію.

Стаття 8 того самого Положення встановлює ще одну важливу гарантію. Орган місцевого самоврядування повинен надати ініціатору можливість:

«ознайомитися з оригіналом чи копією в спеціальному місці для роботи запитувачів з документами або отримати копію цього документа в будь-якій доступній формі чи форматі за їхнім вибором».

Отже, фізичне ознайомлення та отримання копії у вибраному форматі подані як рівноправні способи доступу.

Подібну норму доцільно закріпити для всіх запитувачів. Якщо людина просить електронну копію і документ існує в цифровому вигляді, відповідь не повинна зводитися до пропозиції особисто приїхати й ознайомитися з паперовим примірником.

Окреме значення має визначення офіційних цифрових каналів. Як уже повідомляло медіа, ресурси з назвою «Липецька громада | Офіційно» адміністрація не визнала своїми офіційними вебресурсами.

Читайте про це:

Медіаресурси «Липецька громада | Офіційно» не є офіційними вебресурсами Липецької адміністрації

Тому залежність проєкту Статуту від одного офіційного сайту потребує резервного рішення. У документі варто визначити, де житель шукатиме офіційну інформацію та куди подаватиме запит, якщо сайт тимчасово не працює.

Відеоконференція передбачена, але її порядок не визначений

Твердження, що проєкт Статуту передбачає звітування виключно під час фізичної зустрічі, також було б неточним.

Частина третя статті 66 справді виходить із традиційної моделі відкритої зустрічі:

«Звітування проводиться в неробочий день або неробочий час у достатньому за кількістю місць приміщенні, обладнаному для потреб маломобільних груп населення, розташованому на території відповідної частини територіальної громади з урахуванням можливості доїзду жителів».

Для Липецької громади формулювання про приміщення «на території відповідної частини територіальної громади» та можливість доїзду виглядає відірваним від актуальних умов. Усі населені пункти громади перебувають у зоні активних бойових дій, а на її території залишається близько 60 людей.

Проте частина шоста тієї самої статті встановлює дистанційну складову:

«Для забезпечення участі якомога більшої кількості жителів, зокрема й маломобільних груп населення, звітування організовується з використанням інформаційно-комунікаційних технологій».

Далі зазначено:

«Жителі можуть взяти участь у звітуванні дистанційно у форматі відеоконференції на вебдоступній платформі».

Проєкт також передбачає, що учасникам має бути забезпечена можливість:

«бачити / чути / читати / сприймати слова посадової особи місцевого самоврядування чи депутата Ради, який звітує на відкритій зустрічі, а також усно чи письмово поставити їм запитання».

Це важлива гарантія. Вона поширюється не лише на людей з інвалідністю або інших маломобільних жителів. У тексті йдеться про участь якомога більшої кількості мешканців, а маломобільні групи згадані як категорія, потреби якої потрібно враховувати додатково.

Отже, проєкт не просто дозволяє організаторам за бажанням увімкнути трансляцію. Він установлює, що звітування організовується з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, і прямо передбачає дистанційну участь у форматі відеоконференції.

Водночас порядок реалізації цієї норми не визначений.

У проєкті немає відповіді на практичні питання:

• на якій саме платформі відбуватиметься відеоконференція;

• у який строк і в якому розділі сайту має бути оприлюднене посилання на відеоконференцію;

• чи буде воно доступне безпосередньо на офіційному сайті;

• чи потрібна попередня реєстрація;

• чи має організатор право відмовити в підключенні;

• як підтверджуватиметься належність учасника до громади;

• у якій черговості розглядатимуть усні й письмові онлайн-запитання;

• що відбудеться, якщо зв’язок перерветься;

• чи буде забезпечено альтернативний спосіб підключення;

• чи отримають відповіді люди, чиї запитання не встигнуть розглянути.

Відеоконференція також не тотожна відкритій трансляції.

Для участі у відеоконференції може знадобитися окреме посилання, реєстрація, обліковий запис або допуск організатора. Відкрита трансляція дозволяє дивитися звіт необмеженому колу людей, але сама собою не дає можливості виступати й ставити запитання.

Для евакуйованої громади потрібні обидва механізми: інтерактивне підключення для тих, хто хоче взяти участь у розмові, та відкрита трансляція з подальшим доступом до відеозапису.

Звіти оприлюднять письмово, але відеоархіву не вимагають

Статті 67–70 проєкту окремо регулюють звітування сільського голови, депутатів, виконавчих органів Ради та старости.

Наприклад, стаття 67 установлює:

«Інформація про місце, час і спосіб організації звітування сільського голови перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, поширюється в медіа й іншими способами не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі».

Письмовий звіт сільського голови також має бути оприлюднений не пізніше ніж за сім календарних днів.

Сама зустріч проводиться:

«у спосіб, що дає жителям змогу поставити запитання, висловити зауваження і внести пропозиції».

Майже аналогічні правила передбачено для депутатів, виконавчих органів і старости. Інформація про місце, час і спосіб звітування має бути оприлюднена за сім днів, письмовий звіт — заздалегідь розміщений на сайті, а відкрита зустріч — давати можливість ставити запитання та подавати пропозиції.

Однак у цих статтях немає вимоги:

• проводити відкриту трансляцію звіту;

• здійснювати обов’язкову відеофіксацію;

• оприлюднювати запис наступного дня;

• зберігати записи у відкритому архіві;

• публікувати стенограму;

• оприлюднювати перелік поставлених запитань;

• надавати письмові відповіді на запитання, які не розглянули під час зустрічі.

Загальна стаття 66 дає можливість дистанційно підключитися та поставити запитання. Але якщо житель працює під час зустрічі, перебуває в іншому часовому поясі, не має стабільного зв’язку або дізнався про звіт пізніше, проєкт не гарантує йому доступу до повного відеозапису.

Для засідань Ради правила значно чіткіші

У статті 73 автори проєкту показали, що можуть сформулювати докладну й обов’язкову онлайн-процедуру.

Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій і виконавчого комітету, під час яких не розглядається інформація з обмеженим доступом:

«транслюються в мережі “Інтернет” у режимі реального часу, і ця трансляція розміщується на офіційному вебсайті Ради».

Проєкт окремо уточнює:

«Зокрема, забезпечується можливість бачити й чути перебіг засідання — транслюється відео- й аудіоряд».

Крім того:

«Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій чи виконавчого комітету Ради підлягають відеофіксації з подальшим зберіганням відеозапису засідання».

Запис має бути оприлюднений:

«невідкладно після закінчення засідання, але не пізніше наступного дня після проведення засідання».

Тобто для засідань передбачено весь ланцюг:

• трансляція в режимі реального часу;

• відео- й аудіоряд;

• обов’язкова відеофіксація;

• зберігання запису;

• оприлюднення не пізніше наступного дня;

• посилання на запис на офіційному сайті.

Для особистих звітів сільського голови, депутатів, керівників виконавчих органів і старости такого ланцюга немає.

Проєкт гарантує письмовий звіт та участь у відеоконференції, але не гарантує відкритої трансляції й відеоархіву.

Чинний Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» уже вимагає відеофіксувати пленарні засідання місцевих рад і засідання їхніх постійних комісій, зберігати та оприлюднювати відеозаписи. Водночас законодавча вимога щодо трансляцій таких засідань у режимі реального часу набере чинності через 30 днів після припинення або скасування воєнного стану.

Проєкт Статуту пропонує для Липецької громади сильніший стандарт — вести трансляції вже за чинного воєнного стану. Аналогічний підхід можна застосувати й до звітів посадовців, передбачивши винятки лише для інформації з обмеженим доступом та конкретних безпекових ризиків.

Проєкт не містить прямого порядку звітування військової адміністрації

Є ще одна принципова прогалина. Проєкт Статуту детально описує звітування:

• сільського голови;

• депутатів Ради;

• виконавчих органів;

• старости;

• керівників окремих комунальних юридичних осіб.

Але зараз у Липецькій громаді діє сільська військова адміністрація.

Нині начальник Липецької сільської військової адміністрації здійснює повноваження Липецької сільської ради, її виконавчого комітету та сільського голови. Це передбачено частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Постановою Верховної Ради України від 16 листопада 2022 року №2777-IX.

Проєкт Статуту не визначає:

• чи поширюються правила статті 67 про звітування сільського голови на начальника військової адміністрації;

• чи повинен начальник звітувати двічі на рік;

• хто затверджує графік звітування;

• як звітують структурні підрозділи адміністрації;

• хто проводить відкриту зустріч;

• чи має зустріч обов’язково відбуватися у форматі відеоконференції;

• де оприлюднюються запитання та відповіді;

• які саме безпекові підстави можуть обмежити трансляцію;

• яким актом оформлюється рішення про таке обмеження.

Це не означає, що військова адміністрація звільнена від обов’язків щодо доступу до публічної інформації, оприлюднення документів або інформування населення.

Проблема полягає в іншому: Статут, який розробляють і планують затверджувати під час роботи військової адміністрації, не пристосовує власні правила звітування до чинної системи управління громадою.

Що доцільно додати до проєкту Статуту

1. Визначити постійний електронний канал для запитів. На офіційному сайті мають бути чітко позначені спеціальна електронна адреса або форма для подання запиту, поштовий канал і номер телефону. Після надсилання запиту людина повинна автоматично отримувати підтвердження та реєстраційний номер.

2. Передбачити резервний цифровий канал. Якщо офіційний сайт або основна електронна скринька тимчасово недоступні, запити мають прийматися через іншу заздалегідь визначену адресу. Інформацію про резервний канал потрібно поширювати через усі офіційні ресурси громади.

3. Закріпити право на електронну копію. Якщо запитувач обрав електронну форму й документ існує в цифровому вигляді, відповідь має надаватися електронно, якщо цьому не перешкоджають законні обмеження або об’єктивна технічна неможливість.

4. Докладно врегулювати відеоконференції. Стаття 66 має визначати строк оприлюднення посилання, правила реєстрації, порядок допуску, черговість запитань, альтернативний спосіб підключення та дії організаторів у разі технічного збою.

5. Запровадити обов’язкову відкриту трансляцію звітів. Звіти сільського голови, депутатів, виконавчих органів і старости, а на період військової адміністрації — начальника СВА та керівників структурних підрозділів, які виконують відповідні повноваження, мають транслюватися у відкритому доступі.

6. Створити відеоархів звітування. Запис доцільно оприлюднювати не пізніше наступного робочого дня та зберігати на офіційному сайті або іншому офіційно визначеному ресурсі. Посилання на запис має залишатися доступним разом із письмовим звітом.

7. Гарантувати письмові відповіді. Запитання, які не встигли розглянути під час зустрічі, мають отримати письмову відповідь у визначений строк. Узагальнені запитання й відповіді слід оприлюднювати без персональних даних авторів.

8. Установити правила безпекових обмежень. Відмова від відкритої трансляції або повного відеозапису має бути можливою лише через конкретні законодавчі чи безпекові причини. Таке рішення потрібно мотивувати й оприлюднювати в частині, яка не розкриває захищеної інформації.

9. Передбачити порядок звітування під час військової адміністрації. Статут має прямо пояснювати, хто, як часто й у якому форматі звітує перед жителями, коли повноваження органів місцевого самоврядування здійснює начальник військової адміністрації.

10. Публікувати звіт про охоплення. Після кожної зустрічі варто повідомляти кількість очних і дистанційних учасників, кількість поставлених запитань, скільки з них отримали відповідь під час заходу та скільки передано для письмової відповіді.

Проєкт Статуту не залишає евакуйованих жителів повністю без онлайн-доступу. Він передбачає електронні запити, публікацію письмових звітів, застосування інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційну участь у відеоконференції.

Однак для звітів посадовців обов’язкова відкрита трансляція, відеофіксація, відеоархів і письмові відповіді на нерозглянуті запитання не гарантовані. Для звітування посадовців онлайн-процедуру прописано значно менш докладно, ніж для засідань Ради, постійних комісій та виконавчого комітету.

Для громади, більшість жителів якої фізично живе за її межами, цього недостатньо. Дистанційна участь має залежати не від того, чи знайде людина посилання і чи встигне підключитися в конкретну годину, а від зрозумілої й обов’язкової процедури: з відкритою трансляцією, відеоархівом, можливістю поставити запитання та гарантовано отримати відповідь.

Читати також:

Фронт поруч Липецької громади: противник атакував у бік Ізбицького й у районі Стариці та Лимана

Гірське «Озеро Молодості» та автофестиваль: діти Липецької громади підкорили Карпати й Буковель

Демократія на папері та переваги для тих, хто поруч: проєкт Статуту Липецької громади не гарантує дистанційної участі

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group