263 голоси за добу проти восьми відповідей за два тижні: що показали опитування й коментарі про День Липецької громади
Всi новини | | 242 | Автор: Андрій Домановський
Колаж та інфографіки ЛИПЦІ Gromada Group (тут і далі створено ШІ за попереднім описом)
ЛИПЦІ Gromada Group провела одноденне анонімне опитування, повторивши одне із запитань офіційної анкети щодо проєкту Статуту: «Яку дату Ви підтримуєте як офіційний День Липецької територіальної громади?».
Участь у Telegram-голосуванні взяли 263 користувачі. Офіційне опитування Липецької сільської військової адміністрації тривало з 25 травня до 7 червня 2026 року — 14 днів — і зібрало вісім відповідей.
скриншот допису на Telegram-каналі з підсумками опитування https://t.me/lyptsi_gromada_group/12291
В анонімному опитуванні ЛИПЦІ Gromada Group 11 вересня як День Липецької громади підтримали 163 із 263 учасників, або 62%.
В офіційній анкеті адміністрації цю саму дату обрали п’ятеро з восьми учасників — 62,5%.
Послідовність трьох дат в обох опитуваннях збіглася, однак через різні формати та самовідбір учасників ці результати не можна вважати репрезентативною думкою всієї громади.
У Facebook-коментарях 12 із 14 зафіксованих різних акаунтів прямо підтримали 11 вересня, проте з’явилася й інша пропозиція: розмежувати День громади та День визволення і пам’яті.
Читайте також:
Сьогодні — 11 вересня: цю дату Днем Липецької громади пропонують закріпити в Статуті
163 голоси за 11 вересня
У голосуванні ЛИПЦІ Gromada Group результати розподілилися так:
11 вересня 2022 року — визволення громади від російської окупації: 163 голоси, або 62%;
12 червня 2020 року — офіційне утворення Липецької громади: 60 голосів, або 23%;
10 серпня 1943 року — вигнання нацистських окупантів та поновлення радянської влади: 30 голосів, або 11%;
власний варіант: 10 голосів, або 4%.
Отже, 11 вересня отримало більше голосів, ніж усі інші варіанти разом: 163 проти 100.
Учасникам, які обирали власний варіант, запропонували викласти його в коментарях до допису у Facebook. Водночас анонімність Telegram-опитування не дозволяє встановити, чи саме ці десятеро користувачів залишили коментарі в соцмережі.
В офіційному опитуванні — п’ять голосів із восьми
В офіційному опитуванні адміністрації на запитання про День громади відповіли вісім людей:
11 вересня підтримали п’ятеро — 62,5%;
12 червня — двоє, або 25%;
10 серпня — одна людина, або 12,5%.
Таким чином, у двох опитуваннях збіглася не лише дата, яка посіла перше місце, а й загальна черговість усіх трьох варіантів.
Різниця в підтримці 11 вересня становила лише 0,5 відсоткового пункту: 62% проти 62,5%. За 12 червня проголосували відповідно 23% і 25%, за 10 серпня — 11% і 12,5%.
Водночас абсолютні показники відрізняються: в опитуванні медіа 11 вересня підтримали 163 користувачі, в офіційному — п’ятеро.
Загалом одноденне голосування ЛИПЦІ Gromada Group зібрало майже у 33 рази більше голосів, ніж офіційна анкета за два тижні: 263 проти восьми. Це сталося за період у 14 разів коротший.
Читайте також:
Вісім людей на всю Липецьку громаду: скільки жителів взяли участь в опитуванні про Статут
Три дати — три різні історичні події
Кожен із запропонованих варіантів пов’язаний з окремою подією в історії Липців і громади.
10 серпня 1943 року в опитуваннях визначене як дата вигнання нацистських окупантів та поновлення радянської влади. Цей варіант підтримали 11% учасників голосування медіа та 12,5% учасників офіційної анкети.
12 червня 2020 року — дата офіційного утворення Липецької територіальної громади. Вона отримала відповідно 23% і 25%.
11 вересня 2022 року пов’язане з визволенням громади від російської окупації. Цю дату підтримали 62% учасників опитування ЛИПЦІ Gromada Group та 62,5% учасників офіційного опитування.
Важливе застереження: що саме можна порівнювати
Майже однакові відсотки не означають, що одне опитування статистично підтвердило інше. Обидва голосування були добровільними й ґрунтувалися на самовідборі: відповідали ті, хто побачив оголошення та захотів узяти участь.
Офіційна анкета охоплювала різні питання проєкту Статуту, тоді як Telegram-опитування містило лише одне запитання. Відрізнялися платформи, способи поширення, тривалість і ймовірне охоплення. У Telegram не перевіряли місце проживання учасників, тому 263 голоси не можна автоматично вважати відповідями саме 263 жителів Липецької громади.
Немає також повного демографічного та географічного зрізу учасників двох опитувань. Через це неможливо оцінити, наскільки серед них були представлені різні населені пункти, вікові групи, люди, які залишаються в громаді, евакуйовані жителі та мешканці, які перебувають за кордоном.
Особливо обережно потрібно ставитися до відсотків офіційної анкети. За загальної кількості у вісім учасників одна відповідь дорівнює 12,5 відсоткового пункту. У Telegram-голосуванні один голос становив приблизно 0,38 відсоткового пункту, а показані системою відсотки були округлені.
Тому коректно порівнювати кількість зафіксованих відповідей, тривалість голосувань і порядок популярності дат серед їхніх учасників. Некоректно стверджувати, що 62% усіх жителів Липецької громади підтримують 11 вересня, або розраховувати для цих опитувань звичайну соціологічну похибку.
Facebook-коментарі також не є додатковим голосуванням. Їх залишали користувачі за власною ініціативою, частина коментарів дублювалася під двома дописами, а належність акаунтів до громади не перевіряли. Тому їх можна використовувати для аналізу аргументів і особистих мотивів, але не додавати до 263 голосів.
Що могло вплинути на різницю в активності
Розрив між 263 голосами за добу і вісьмома відповідями за два тижні не дозволяє визначити одну безпосередню причину. Проте на активність могли вплинути складність участі, формат анкети, спосіб поширення та ставлення людей до офіційних форм.
Опитування ЛИПЦІ Gromada Group було анонімним, містило одне запитання і дозволяло проголосувати одним натисканням безпосередньо у Telegram. В офіційному випадку потрібно було перейти до окремої анкети, присвяченої різним положенням проєкту Статуту. Додаткові дії та більша кількість запитань могли підвищити поріг участі.
Значення міг мати й попередній досвід взаємодії жителів з офіційними консультаціями. У попередньому опитуванні ЛИПЦІ Gromada Group щодо цього 76 зі 155 учасників опитування, або 49%, відповіли, що потреба заповнити форму з особистими паспортними даними відлякувала їх від участі у громадському обговоренні проєкту бюджету громади на 2026 рік. Ще 79 учасників, або 51%, зазначили, що ця вимога їх не відлякувала.
Те опитування стосувалося бюджетного обговорення, а не підготовки Статуту і воно прямо не доводить, що низька активність у статутній анкеті була спричинена саме побоюваннями щодо персональних даних. Не можна також автоматично стверджувати, що обидві форми передбачали однакові вимоги до ідентифікації.
Водночас результати показують: для майже половини опитаних вимога надати паспортні дані могла бути реальним бар’єром. Попередній досвід міг сформувати загальну настороженість до офіційних форм або очікування, що участь у них передбачатиме розкриття особи.
На охоплення міг вплинути й канал поширення. Telegram-допис одразу потрапив до сформованої аудиторії ЛИПЦІ Gromada Group і міг супроводжуватися сповіщеннями для підписників. Без статистики переглядів офіційного оголошення, переходів за посиланням, розпочатих і незавершених анкет неможливо встановити, скільки людей побачили запрошення адміністрації та на якому етапі відмовилися від участі.
Редакційне голосування також проводили 11 вересня — безпосередньо в дату, яку пропонують зробити Днем громади. Символічність дня могла додатково привернути увагу до питання. Офіційне опитування тривало з 25 травня до 7 червня, коли жодна із запропонованих дат не припадала на період голосування.
Як адміністрація могла залучити більше учасників
Двотижневий строк сам собою не забезпечив активності. Тому просте продовження опитування навряд чи розв’язало б проблему без одночасного спрощення процедури та ширшого інформування.
Запитання про День громади можна було винести в окреме коротке голосування, не пов’язуючи відповідь на нього із заповненням усієї анкети щодо Статуту. Мобільна форма з одним запитанням, зрозумілим описом мети та зазначенням орієнтовного часу заповнення потребувала б від людини менше зусиль.
Для консультативного опитування адміністрація могла застосувати принцип мінімального збору даних: не вимагати серію і номер паспорта, повну адресу чи інші відомості, якщо вони не потрібні для визначеної мети. Поруч із формою варто було чітко пояснити, які саме дані збирають, навіщо, хто матиме до них доступ і скільки часу їх зберігатимуть.
Можливою була й дворівнева модель. Перша частина — відкрите анонімне опитування для широкого збору думок. Друга — окрема форма для офіційних пропозицій із підтвердженням особи, якщо така верифікація справді необхідна. Це дозволило б не перетворювати складнішу ідентифікацію на обов’язкову умову для кожного, хто хоче просто висловити позицію.
Для технічного обмеження повторних відповідей можна було застосувати одноразовий код на номер телефону або електронну пошту. Такий спосіб не підтверджує належність людини до громади, але зменшує можливість багаторазового голосування без збирання паспортних даних. Якщо ж потрібна повна верифікація жителя, можна було окремо запропонувати електронний підпис, «Дія.Підпис» або інший доступний засіб ідентифікації.
Запрошення варто було поширювати не лише на офіційному сайті, а й у Telegram, Facebook, місцевих групах та інших каналах, якими користуються евакуйовані мешканці. Протягом двох тижнів можна було опублікувати кілька нейтральних нагадувань без розголошення проміжних результатів, щоб не впливати на подальший вибір.
Для людей, яким складно користуватися онлайн-формами, можна було передбачити альтернативні способи: телефонну консультацію, подання відповіді електронною поштою або допомогу із заповненням анкети у Просторі громади. Це особливо важливо для громади, більшість жителів якої евакуйована і перебуває в різних регіонах України чи за кордоном.
Довіру могло б підвищити й попереднє пояснення, як саме результати вплинуть на остаточне рішення. Після завершення адміністрація мала б оприлюднити не лише відсотки, а й кількість учасників, метод проведення, строки, перелік запитань та узагальнення отриманих пропозицій.
Читайте також:
Що показали коментарі у Facebook
Окреме обговорення відбулося під дописом на сторінці ЛИПЦІ Gromada Group та під публікацією у групі «Липецька громада. Об’єднання».
У наданому переліку коментарів зафіксовані 14 різних імен акаунтів. Коментарі Tanya Kulyk і Натали Оленникової були розміщені в обох обговореннях, тому під час узагальнення їх враховано по одному разу.
Дванадцять із 14 різних акаунтів прямо написали про підтримку 11 вересня. Переважно це були короткі відповіді без пояснення: «11 вересня» або «11 вересня. День Липців». Наталия Гноевая написала лише «10», не пояснивши, чи йдеться саме про 10 серпня, тому однозначно зараховувати цей коментар до конкретного варіанта не можна.
Найдетальніше особисте пояснення надала Людмила Бондарь, яка пов’язала 11 вересня з власними спогадами про звільнення Липців:
«11 вересня. День Липців .Я його добре пам'ятаю. В 7 ранку по Липцях йшли наші солдати. Я їх привітала. В цей день приїхали в Липці Віта Пуляєва, привезла товар. Мій син Саша привіз машину хліба і Єна Вітя, представник сільської Ради. Дай їм Бог здоров'я. Це перші люди які приїхали до нас».
Вона також згадала Віту Пуляєву, яка приїхала до села з товаром, свого сина Сашу, який привіз машину хліба, та представника сільської ради Вітю Єну. За її словами, це були перші люди, які приїхали до Липців після звільнення.
У відповіді на пропозицію обрати іншу дату Людмила Бондарь наголосила на значенні 11 вересня для тих, хто пережив окупацію:
«З 11 вересня 2022 по цей час було у нас свято 11 вересня».
Її коментар показує, що для частини жителів ця дата має не лише календарне чи адміністративне, а особисте значення, пов’язане з безпосереднім досвідом окупації, появою українських військових та відновленням зв’язку зі звільненою територією.
Одна чи дві дати
Іншу логіку запропонувала Tanya Kulyk. На її думку, 12 червня та 11 вересня не обов’язково мають конкурувати за один статус:
«На мою думку, було б доречно розмежувати ці дві важливі дати. 12 червня визначити як День Липецької територіальної громади-саме як дату її заснування, день народження нашої громади. А 11 вересня залишити окремою пам’ятною датою-Днем визволення та пам’яті.
Мені здається, так кожна дата матиме своє особливе значення: 12 червня - про створення, єдність, історію та майбутнє громади, а 11 вересня - про визволення, пам’ять, мужність наших захисників і ціну, яку заплатила громада за свободу.».
Вона пояснила, що 12 червня може символізувати створення, єдність, історію та майбутнє громади, тоді як 11 вересня — визволення, пам’ять, мужність захисників і ціну свободи.
Цей коментар виявляє важливу відмінність між двома підходами. Для одних День громади має бути пов’язаний із найвагомішою подією новітньої історії та спільним досвідом визволення. Для інших офіційний День громади логічніше відраховувати від дати її адміністративного утворення, а річницю визволення вшановувати окремо.
Отже, суперечка може стосуватися не лише вибору між 11 вересня і 12 червня, а й самого змісту поняття «День громади»: чи має це бути умовний день народження адміністративної одиниці, чи головна пам’ятна дата її сучасної історії.
Запропонований в опитуваннях вибір однієї з трьох взаємовиключних дат не повністю охоплює варіант із двома окремими днями. Під час наступної консультації адміністрація могла б поставити два різні запитання: яку дату визначити офіційним Днем громади та чи потрібно окремо закріпити День визволення і пам’яті.
Читайте також:
11 вересня пропонують зробити Днем Липецької громади: дату підтримали 62,5% учасників опитування
Що можна вважати головним результатом
11 вересня посіло перше місце в обох онлайн-опитуваннях і отримало найбільше прямих згадок у двох Facebook-обговореннях. Це свідчить про виразну перевагу цієї дати серед людей, які вирішили взяти участь.
Водночас ні вісім відповідей офіційної анкети, ні 263 анонімні голоси у Telegram, ні 14 акаунтів у коментарях не є достатньою підставою, щоб говорити про остаточно встановлену волю всієї Липецької громади.
Коментарі доповнили цифри двома змістовними аргументами: 11 вересня має сильне особисте та пам’ятне значення для людей, які пережили окупацію, тоді як 12 червня може виконувати роль дати заснування громади.
Саме тому ширша, зручна й методологічно прозора консультація могла б стосуватися не лише вибору однієї дати, а й можливості офіційно розмежувати День громади та День визволення та пам’яті.
Результати всіх розглянутих опитувань і коментарів мають консультативний характер. Остаточний статус дати має бути визначений у встановленому порядку під час доопрацювання та затвердження Статуту Липецької територіальної громади.
Читайте також:
«Яким буде Статут?»: хто обирав питання про «місцеву Конституцію» Липецької громади
Читайте також:
Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group
Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Threads ЛИПЦІ Gromada Group
Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group
Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Threads ЛИПЦІ Gromada Group
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз