Футбольна команда «Олександр» мріє повернутись на свій стадіон — Віктор Єна

Статтi | 12 жовтня, 2023 у 20:02 | 818 | Автор: Андрій Домановський

Футбольна команда «Олександр» з Липців посіла друге місце у турнірі Харківського району в сезоні 2023 року. Перші матчі турніру відбулись у травні, завершальні ігри — у жовтні. Про «ветеранську» липецьку команду «Олександр», її кращих гравців та кращі матчі турніру кореспонденту ЛИПЦІ Gromada Group розповів граючий тренер команди Віктор Єна.

— Футбольна команда «Олександр» з Липців добре відома тим, хто слідкує за футбольною історією Харківського району. Однак частині наших читачів варто коротко нагадати, а комусь й уперше розповісти про історію команди. Коли заснована команда, скільки вона вже існує, який шлях вона пройшла?

— Команда існує з 2006 року. Потім, коли 2009 року помер Іван Павлович Данець, то я тоді був капітаном команди і ми звернулись за підтримкою до Володимира Григоровича Єни, який є президентом нашого клубу. З 2009 року він почав підтримувати нас разом із Цугуряном Рафіком Андроніковичем, і ми почали грати на рівні турніру Харківського району.

— Тобто команда «Олександр» бере участь у змаганнях районного рівня на рівні Харківського району. За цей період, з 2006 року по сьогоднішній день, які найвизначніші досягнення були в команди?

— Команда з 2012 року завжди потрапляла до трійки призерів Харківського району. Двічі «Олександр» був володарем кубку Харківського району. Треба нагадати, що у Харківському районі проходили два чемпіонати — молодіжний і віковий. Також важливо зазначити, що всього за кубок у молодіжному складі змагались 26 команд, які ділились на дві групи — Північ і Південь, бо Харківський район великий. Липці грали у групі, до якої належали також Тишки, Циркуни, Глибоке, Лук’янці, Веселе, Тернова, Рогань, Хролі та інші.

— Тобто з цих понад двох десятків команд кілька разів «Олександр» з Липців займав призові місця, входив до трійки кращих команд за цей час.

— Постійно з 2012 року, протягом 10 років, ми постійно були в трійці призерів. Або це срібло, або це бронза. Три рази посідали перше місце.

— Зрозуміло, що з моменту широкомасштабного вторгнення на якийсь час ігрова історія команди була поставлена на паузу. Коли було відновлено проведення матчі? В яких змаганнях команда брала і бере участь зараз?

— Після цього широкомасштабного вторгнення рф багато хто з команди пороз’їжджалися, доля розкидала людей по всіх усюдах. Тому гравців не вистачало, а грати в футбол хотілося. Щойно з’явилась змога, ми почали грати на аматорському рівні. На районні змагання ми не могли подати заявку, бо там потрібна молода команда, а в нас команда можна сказати вікова, 35+. Тому вирішили цього року зіграти на «ветеранському» футболі, там, де грають гравці старшого віку — 35+.

— Що це за змагання?

— Це теж районні футбольні змагання, і «ветеранська» команда з Липців завжди брала у них участь і ця участь у змаганнях давала можливість представляти Липці, підтримувати форму. Ось цю команду ми вирішили замінити і вийти у новому «ветеранському» складі, тобто «Олександр» у цьому сезоні вперше грав у, так би мовити, старшій віковій категорії.

— Цьогорічний турнір — коли він розпочався, скільки тривав, скільки ігор в його межах провів «Олександр»?

— Турнір почався з травня місяця, а завершальна гра сезону була у нас минулої п’ятниці, 6 жовтня. Ми грали були 4 кола і близько 24 матчів — по колу з усіма учасниками. Перше місце зайняла команда Березівка. Вона набрала 49 очок. Друге місце посіли, ми, команда «Олександр» Липці, набравши 47 очок. Третє — Люботин. У нього 38 очок.

— Тобто між першим і другим місцями зовсім невеликий розрив, усього два очка, а от третє вже трошки далі.

— Так, трохи нам не вистачило до перемоги. За перше місце ми грали чотири гри з командою Березівки. З цих чотирьох ігор ми дві виграли, дві програли.

— А граючи з ким були перемоги? З ким зіграли внічию? Які команди виявилися сильнішими за «Олександра»? Що запам’яталося найбільше?

— У нас дві перемоги і дві нічиїх з Люботином, і дві перемоги і дві нічиї з Березівкою. Також одна нічия із Солоницівкою. А всі інші ігри були переможними, саме це дало нам змогу набрати таку велику кількість очок і посісти друге місце.

— Кого б ви відзначили з гравців, які яскраві моменти, найкращі голи, забиті гравцями «Олександра» ви б згадали?

— Дуже яскравою стала одна з ігор з командою Люботина. Ми тоді спочатку програвали з рахунком 3:0. Й ось тоді нам вдалося відіграти всі три пропущених, забити третій гол буквально на останній хвилині і звести матч унічию. Як у футболі кажуть, ми здійснили камбек і це дуже запам’яталося.

— А з гравців можете когось відзначити? Найбільш результативний форвард, хто забив найбільше голів?

— У нас є такий універсальний гравець — він і форвард, і центральний захисник — Коробкін Владислав. Спочатку він у нас захищає ворота, якщо ми починаємо програвати, то він йде в напад, забиває. Він — наш «джокер», його всі бояться. Він як для футболу вже, можна сказати немолодий, однак майстерність, досвід, сила волі, любов до футболу дозволяють йому робити майже неможливе.

Ще хочу згадати нашого гравця Скороходова Олександра. Він у команді ще з тих часів, коли її було заснована, й ось до цього часу активно грає і показує гарні результати. Наприклад, на передостанній грі з Люблтином у нас травмувався воротар, а так як у нас один воротар, то Олександр став на ворота, і дуже гарно себе показав, попри те, що він не надто великого зросту, а для воротаря це може становити проблему.

— Є у команди «Олександр» якесь гасло, власна фан-база?

— Були і фан-база, і все було. Хотілося б, звісно, грати на своєму рідному стадіоні в Липцях, але там це робити зараз небезпечно, туди ніхто не хоче їхати. Ми хотіли грати в Циркунах, хоча б ближче до нашої ОТГ, але всі команди теж бояться туди їхати. Граємо переважно у Харкові.

— Традиційне питання про плани на майбутнє, наступний рік. Як плануєте готуватися до наступного року? Зрозуміло, що головний план — перемогти. А як цього досягти? Є якісь ідеї, думки, плани?

— Дуже хочеться повернутися у молодіжний чемпіонат Харківського району. Хотілося б там змагатися та показувати результат. Поновити, як кажуть, колишні досягнення. Тому будемо працювати, тренуватися і, сподіваюся, наступного сезону вже зможемо зіграти на рідному стадіоні імені Юрія Тарасова у Липцях.

Також хочу від імені команди подякувати голові нашої громади Слабченку Олексію Миколаївичу, заступнику Криветченку Сергію Вікторовичу, Прокопенку Олексію Миколаївичу, Цугуряну Рафіку Андроніковичу, Маленку Ігорю Володимировичу та Єні Володимиру Григоровичу. Наші перемоги й узагалі успішна участь в цьогорічних змаганнях без їхньої постійної підтримки були б неможливими.