«Мені часто сняться Липці»: зворушливий допис мешканки Липецької громади

Всi новини | 17 листопада, 2025 у 08:42 | 757 | Автор: Катерина Мартовицька

Липецька школа імені П. В. Щепкіна / ілюстративне фото

Маленький світ мешканців сіл Липецької громади зруйновано, але він продовжує жити у спогадах. Про це пише мешканка Липців, допис якої зібрав сотні переглядів у соціальній мережі Facebook.

З її дозволу ЛИПЦІ Gromada Group передруковує цей зворушливий есей.

Моє селище, в якому я виросла, майже повністю зруйноване. Зруйнований увесь той маленький клімат, звʼязки усіх з усіма, — пише Катерина Мартовицька.

Раніше мене дратувало, що приблизно всі або більшість мене знають.

Ніде не сховатися, все на виду.

А зараз я скучаю за тим запахом, за тими звуками, людьми.

За навіть тими, з ким ніколи не спілкувалася. Але знала, що вони є, і це щось стабільне. Той мікробіом з людей розкиданий тепер по світу шматками і кожен став ще більш одиноким.

Мені часто сняться Липці. Просто події мого сучасного життя відбуваються там. В моєму домі, на тих вулицях, з тими людьми. І я увесь час уві сні знаю, що йде війна, що знаходитись тут небезпечно.

Дуже дивно не мати можливості, права поїхати і попрощатися. Торкнутися тих моїх руїн і оплакати їх. Оплакати моє дитинство, що лишилось лише в памʼяті та на фото, а мало би продовжитись і зістарітись разом зі мною.

Цікаво, той диван, дуже гарний та зручний, який мама купляла, і ті картини, що висіли на стінах - як вони під відкритим небом від дощу та снігу? Там завелись миші, воно поросло чагарником?

Нещодавно наснилася моя школа, що я її фотографую і вона така нова й гарна, а я її фотографую, ніби як засвідчую руйнації від двох бомб, що на неї впали в 2023-му.

Зараз до мене по світу скрізь добре ставлення. Нормальне людське ставлення. Та я приїхала до інших людей додому. Тут жили їхні предки, їхні, а не мої. Тут їх кладовища, та їх памʼять.

Моя памʼять лишилася в Харківській та Сумській області, недалечко від кордону.

Дім тепер завжди мені треба буде будувати з пустого місця, а свій той дім я скоріш за все не побачу.

І оце «скоріш за все» дуже важливе мені.

Бо воно про надію, все ж таки.

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.

Читати також:

Хліб, корм для тварин, пальне та вогнегасники: мешканці сіл Липецької громади отримали чергову партію допомоги

На півночі Харківщини «Шахеди» збивають воїни 92-ї бригади

«Докучлива казка» з Липців: про яку «свєту семеряжку» говорить оповідач

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group