Дозвіл на «майбутній час»: есе переможниці конкурсу «Я маю ПРАВО на життя» Єлизавети Афанасьєвої — ексклюзивно для читачів ЛИПЦІ Gromada Group

Роботи учасників цьогорічного конкурсу ще не публікувалися, тож із дозволу авторки вперше оприлюднюємо повний текст її твору.

Як повідомляло ЛИПЦІ Gromada Group, Єлизавета закінчила Слобожанський ліцей Липецької громади у 2026 році, а в конкурсі брала участь ще одинадцятикласницею. Її наставницею була Ірина Баришпол.

У публікації про результати конкурсу ми розповідали, що творче змагання тривало із січня до червня 2026 року й об’єднало понад тисячу учасників з усієї України — учнів і вихованців 8–11 класів.

Його організували соціально-гуманітарний факультет Українського державного університету імені Михайла Драгоманова та Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Серце до серця».

Конкурс присвячений правам дітей і молоді, порушеним унаслідок російської агресії, а також свободі, безпеці, солідарності та європейським цінностям.

Читайте також:

 

• Перше місце за есе: випускниця Слобожанського ліцею Липецької громади Єлизавета Афанасьєва здобула перемогу в конкурсі «Я маю ПРАВО на життя»

• Учениця Слобожанського ліцею Липецької громади Єлизавета Афанасьєва посіла перше місце на Всеукраїнському конкурсі есе та малюнків «Я маю ПРАВО на життя»

Публікуємо есе повністю.

Дозвіл на «майбутній час»

Єлизавета Афанасьєва

Кажуть, що дитинство міниться безтурботним сміхом і має запах цукерок. Моє дитинство має смак війни: терпкість тривоги, гіркоту окупації. У лютому 2022 року у мене, як і в інших українських дітей, вкрали не просто спокій — у нас забрали дозвіл на «майбутній час».

У міжнародних конвенціях зазначено, що всі люди мають «право на життя», тобто біологічне існування. Для нас, підлітків, це поняття стало набагато змістовнішим: це право на сон без верхнього одягу, без здригань від того, що хитається твоя дев’ятиповерхівка; право жити спокійно, а не переховуватися від ворожих літаків у вогких підвалах будинків; право мріяти про випускний з однокласниками у рідній нерозбитій школі; право братика ходити в садочок, де його зустрічає улюблена вихователька...

Російська агресія стала масштабним випробуванням. Права дитини, які здавалися непорушними аксіомами у підручниках з правознавства, раптом розбилися на тисячі друзків, як вікна у наших поранених будинках.

Право на освіту? Воно перетворилося на слабкий сигнал мобільної мережі, який можна було спіймати лише на даху.

Право на сім’ю? Його роздерли кілометрами розлуки з рідними, а ще жахливіше — звістками про смерть.

Ми навчилися не боятися звуку літаків, які постійно гули над селищем, ми опанували вміння розрізняти наскільки далеко від нас «прильоти» швидше, ніж будували схему складного речення під час уроків української мови.

Я маю ПРАВО на життя, і слово «маю» тут — це не про пасивне очікування. Це про дію. Саме серед руїн і невизначеності, здається, коли сили закінчуються, пробивається маленьке джерельце, яке наповнює тебе життєдайною енергією і дає сили для відновлення.

Ми з однолітками у години затишшя починаємо годувати безпритульних тварин, яких щодня стає все більше. Наш гнів і біль перетворюються на добрі справи та підтримку один одного. Ми відмовляємося бути безпомічними жертвами цієї війни і починаємо будувати свою нову хитку реальність.

Що для мене європейські цінності? Це, перш за все, не складні юридичні формулювання, а повага до людей, яка стоїть вище за імперські амбіції тирана, якого Ліна Костенко влучно називає «маленький сірий чоловічок», «Лох-Несс холодної Неви».

Це солідарність, яку ми відчули від усього демократичного світу. Для мене європейські цінності — це життя, право на безпеку для кожної людини.

У картині мого всесвіту сьогодні багато сірих кольорів, але її прикрашає жовто-синя стрічка незламності, віри, людяності. Право на життя — це право бути ЛЮДИНОЮ: незалежною, мудрою, спроможною дарувати любов і випромінювати світло навіть у найтемніші часи.

Я маю право на життя. Це право на безтурботний сміх мого братика. Право на мирне небо, якого на всі свята один одному бажають українці. Це право ми виборюємо щодня своєю стійкістю, навчанням, вірою в те, що на зміну лютому, який затягнувся на роки, прийде весна і проросте тендітним проліском миру.

Читайте також:

Вивчили «гойдалки»: зенітники MAD BEE розгадали схожу тактику маневрування російських FPV та «Молній» і знають, як їх перехоплювати

Нову редакцію проєкту Стратегії Липецької громади розмістили без повідомлення та порівняльної таблиці змін

На Харківському напрямку ворога із забудови викурюють екіпажі важких бомберів «Апостоли» — повідомляє підрозділ «Свідки Спаса»

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group