Дівчата з Липецької громади серед переможців конкурсу «КОД Яворницького»: їхні творчі роботи опублікували у збірці проєкту

Їхні конкурсні роботи опублікували у збірці творчості дітей та молоді — фіналістів літературно краєзнавчого конкурсу «КОД Яворницького» (2025) до 170 років з дня народження академіка Д. І. Яворницького.

ЛИПЦІ Gromada Group відвідала церемонію підбиття підсумків проєкту, зробила кілька фото та вибрала найцікавіше для Липецької громади.

А також взяла ексклюзивний коментар у керівниці проєкту «КОД Яворницького» яворницькознавиці Яни Тимошенко (чекайте на нього в одній із наступних публікацій).

Оголошення результатів конкурсу відбулося в гостинних стінах Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Від імені університету учасників та учасниць привітали ректор Сергій Оковитий та деканеса факультету психології Зоя Бондаренко.

Під час заходу організаторки кілька разів акцентували увагу на малій Батьківщині Дмитра Яворницького — селі Борисівка Липецької громади та конкурсних роботах Єлизавети Яненко та Ярослави Гізової.

— Дівчата з Борисівки, коли вони писали свої твори і не можна їх було читати без сліз, тому що це особисті відчуття того, як для тебе відбуваються ось ці події історичні, як ти хочеш зберегти цю спадщину і передати наступним поколінням, — сказала співорганізаторка проєкту, кураторка літературно-краєзнавчого конкурсу «КОД Яворницького» Тетяна Кулик.

Вона наголосила, що конкурсні твори про Дмитра Яворницького — «це не тільки про історію, про спадщину, про нього як особистість, це і пошук власного роду, власної ідентичності кожного учасника. І ми тішимося, що саме ось такі сенси ви розкрили в своїх роботах».

У церемонії оголошення переможців дистанційно узяли участь обидві учасниці з села Борисівка Липецької громади. Вони розповіли про свою участь у конкурсі та подякували організаторам.

— Я хочу сказати вам велике дякую, що я маю можливість взяти участь у такому цікавому та масштабному проєкті. Я дуже рада, що наша молодь знає, пам’ятає, я сподіваюся, буде пам’ятати про таку видатну людину, як Дмитро Іванович, — сказала Єлизавета Яненко.

Вона розповіла, що з великим задоволенням взяла участь у конкурсі, адже з дитинства багато знала про Дмитра Яворницького, адже народилася і вчилася у школі на його малій Батьківщині у селі Борисівка.

— Я з великим задоволенням брала участь та працювала над своєю роботою, так як з самого дитинства я чула і знала про Дмитра Івановича. Я народилася, ходила тими стежками, якими колись ходив сам Дмитро Іванович. У наше мирне життя кожного дня бачила пам’ятки з його обличчям, які були в нас у Борисівці, — розповіла дівчина.

Єлизавета висловила сподівання, що у майбутньому пам’ять про Дмитра Яворницького збережеться і стане дороговказом любові до вільної української землі для наступних поколінь.

— Я сподіваюся, що в майбутньому всі ми, всі учасники будуть ділитися цим досвідом, який пройшли з майбутнім поколінням і про цю видатну людину будуть знати всі та пам’ятати. Мене дуже надихає Дмитро Яворницький, адже він довів нам, що справжня вільність своєї землі здатна пережити всі століття, — наголосила вона.

Конкурсна робота Єлизавети Яненко — змістовне та водночас зворушливе відео про Дмитра Яворницького як видатну людину з рідного краю дівчини.

У збірці творчих робіт фіналістів її представлено кількома скриншотами, а також усі охочі можуть переглянути саму роботу онлайн на електронних ресурсах конкурсу «КОД Яворницького».

Про поїздки на Батьківщину Дмитра Яворницького пригадав один з учасників церемонії оголошення фіналістів — голова журі конкурсу, відомий письменник та краєзнавець Микола Чабан.

— Коли я почув, що дівчина з Борисівки, то самому згадалися наші поїздки на Батьківщину Яворницького і ті незабутні зустрічі біля погруддя Дмитра Івановича.

Про що мені зразу думалося: отак як оспівані ним запорожці стояли на рубежах і, так би мовити, клали життя своє за друзів своїх, як сказано в Святому Письмі — так і Яворницький, по суті, стоячи на рубежах України, прийняв на себе не оцю навалу.

І ми знаємо долю школи, яка потерпіла у Борисівці від війни і ми не знаємо долі погруддя Дмитра Івановича, але в цьому є щось символічне. Розумієте? — сказав він.

Яна Тимошенко нагадала, що село Борисівка розташоване на самісінькому кордоні з росією і першим зустріло навалу російських загарбників 24 лютого 2022 року.

— Первісне село — воно називалося тоді Солнцівка — розділене на кордон навпіл і частина його знаходиться на території Росії. І дійсно там, в цьому маленькому селі на кордоні, дуже мальовничому, Явороницький у своїх спогадах про дитинство писав, що малювниче, і ми туди всі їздили неодноразово, дуже любили цю місцевість, неймовірно.

 

Там була велика, красива школа, гімназія, яка носила ім’я Яворницького. Одна з членкинь нашого проєкту, команди проєкту, — це пані Аліна Колесниченко, директорка цієї гімназії, яка була гімназією Явороницького.

 

Там існував музей при школі і дуже красиве погруддя молодому Дмитрові Яворницькому. До речі, одна з авторок, яка стала фіналісткою, написала про це, про свою маленьку Батьківщину. Ще одна фіналістка у нас є з Борисівки, яка написала про цей пам’ятник, — сказала Яна Тимошенко.

Ця друга учасниця з Борисівки — Ярослава Гізова, авторка щемкого і блискучого стилістично есею «Камінь, що пам’ятає».

Ярослава також взяла участь у церемонії оголошення фіналістів, а одна зі співорганізаторок проєкту Марія Нудищук — яворницькознавиця та кураторка веб-сайт «КОД Яворницького» — зачитала фрагмент її конкурсної роботи.

Читаючи про окуповану й сплюндровану російськими загарбниками Борисівку, Марія не змогла стримати сліз.

Прочитати есей Ярослави Гізової можна у збірці робіт фіналістів конкурсу «КОД Яворницького» та на його електронних ресурсах — сайті та у соціальних мережах.

З посиланням на ресурси конкурсу цю творчу роботу публікувала також ЛИПЦІ Gromada Group.

Також в оголошенні переможців конкурсу взяла участь ще одна представниця Липецької громади яворницькознавиця Аліна Колесніченко. Вона стала однією з натхненниць та організаторок конкурсу, зосередившись на обов’язках кураторки по зв’язках з громадами.

Аліна Колесніченко зупинилась на допущених у конкурсних роботах недоглядах та похибках, які завадили їм увійти до кола переможців.

Здебільшого йшлося про суто технічні моменти — відсутність резюме або фото учасника чи учасниці, невідповідний формат надісланого файлу та його назва, невідповідна категорія конкурсної роботи тощо.

На жаль, неважне ставлення до цих моментів та нехтування умовами конкурсу значно ускладнює роботу організаторів і негативно позначається на шансах учасників та учасниць вийти до фіналу.

Організатори звернули увагу також і на більш суттєві моменти, зокрема на участь у підготовці конкурсних робіт дорослих — батьків та вчителів. Кілька разів вони наголосили, що слід розрізняти допомогу в редагуванні готового написаного дитиною тексту та написанням роботи замість учасника або учасниці.

Згадали і про використання штучного інтелекту. Зокрема, поширеною помилкою стало генерування «бородатого» зображення Дмитра Яворницького за допомогою ШІ. Дослідник козацтва ніколи не носив бороди, тож зображення його бородатим за допомогою штучного інтелекту стало серйозною помилкою.

«Конкурс, який об’єднав молодь і фахівців з усієї України задля одвічно важливої мети — популяризації нашої історії та згадування людей, що внесли значний внесок у її розвиток та є прикладом для нащадків. Вражає? Тоді неодмінно поширюйте далі, про це мають дізнатися всі!» — наголосила одна з учасниць конкурсу Єлизавета Окпокоро.

Її творча робота — історичний #Реп Явір__170 про козацького батька Дмитра Яворницького — також серед переможців конкурсу.

ЛИПЦІ Gromada Group радо доєднується до цих слів.

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.

Читати також:

Зіграв у хованки з українським дроном і програв: російського загарбника ліквідували в районі Липців

«Ждуни», піхотинці й арта: під Липцями росіяни воюють «м’ясом», дронами й артилерією

Педагогів Липецького ліцею імені П. В. Щепкіна привітали з Днем учителя

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group   WhatsApp-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group