Гоптівка – це Україна!

20.09.2023 у 14:07 1 355

На КПП “Гоптівка” за день до вторгнення росії в Україну панував спокій. Потужний міжнародний автобан, що з’єднував дві держави, 23 лютого 2022 року працював у звичайному режимі. Люди, які поверталися через піший перехід додому, казали, що накопичення військової техніки не бачили. Але все змінилося 24 лютого 2022 року. О 5-й ранку стався ворожий напад на Україну.

Харків та область почали обстрілювати з мінометів, артилерії, танків, а колони російської техніки прямували на місто. Село Гоптівка окупували в перший день повномасштабного вторгнення. Жити з ворогом гоптівчанам довелося сім місяців. У перші ж години перебування в селі військові РФ почали грабувати домівки, виганяти місцевих з квартир та заселятися, як вони казали, надовго в нове житло. Заступниця старости Любов Шворак в окупації провела всі 7 місяців. Вона зазначає, що російські військові на балконі смажили шашлики і спалили багатоповерхівку. Масштаби руйнувань у селі були незначні, бо росіяни тут скрізь ховалися. А от кількість награбованого людського майна, вивезеного звідси, - вражає! «Тими телефонами, телевізорами, комп’ютерами, шо у нас забрали, можна дорогу на Бєлгород і назад вистелить! Два комп’ютерні класи, інтерактивні дошки, ноутбуки вчительські, дитячі… Його ж нічого не залишилося, все розкурочили, розібрали, понищили», – розповідає вона. “Асвабаділі” від власного будинку й 68 річну мешканку Гоптівки Клавдію Чірко. Влітку 2022 року ворожі снаряди зруйнували перекриття будинку. Пенсіонерка вижила, тому що була в момент вибуху у підвалі. І досі не вивітрився запах згарища, непотребу та бруду у місцевому Будинку культури. Тут російські війська влаштували свій штаб, а коли поспіхом відходили з Гоптівки - спалили будівлю. У клубі працювало чотири різних гуртки для дітей та дорослих. Волонтер Роман Мелашко, який проводив тут безліч святкових заходів, не впізнав у руїнах рідних стін. 11 вересня 2022 року Гоптівка перейшла під контроль ЗСУ. Газу, води, світла, мобільного зв’язку тут досі немає. Також у селі немає жодної дитини, адже навчатися навіть онлайн, на жаль, за таких умов неможливо. З тисячі осіб, які мешкали тут до вторгнення, залишилося 69! Це ті, хто пройшов окупацію і вижив. Олексій Шкворак – наймолодший мешканець села, йому 30 років. Він каже, що життя потроху повертається. Дороговказ із написом “Гоптівка” вже повернули на колишнє місце, а прапор майорить над зупинкою, бо Гоптівка – це Україна.

Україномовна версія фільму:

Англомовна версія фільму:

Проєкт реалізує Харківський прес-клуб за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обовязково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Commission Small Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

 


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини

Поки що тут ще нема новин.