Місто-привид під шквальним вогнем: як тримається Вовчанська громада?

Це не просто прифронтова зона — це територія на самій лінії огня, де ворог цілеспрямовано знищує кожну будівлю.

В ефірі відеопроєкту Харківського прес-клубу та мережі «Громада груп» «Голос громади» начальник Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі розповів журналісту Олександру Швецю про реалії виживання на лінії зіткнення, героїзм українських оборонців та щоденну боротьбу за кожну людську долю.

Найбільшим випробуванням та глибоким шрамом у новітній історії громади став травень 2024 року, коли окупаційні війська розпочали повторний масований наступ на Вовчанськ. 

Попри те, що люди вже звикли до війни та постійних обстрілів, масштаб суцільного вогненного валу викликав шок і розгубленість. Ворог безжально засипав місто КАБами, артилерією та ракетами, стираючи житлові квартали за лічені дні.

«Найбільше відбилося в пам'яті — це травень 2024 року. Страх, розгубленість і розпач людей, коли ворог почав суцільний обстріл, і ми мали евакуйовувати населення в найкоротші терміни. Ми кинули всі сили й кожен день вивозили по 500, 600, а то й до 1 000 людей на добу», — згадує Тамаз Гамбарашвілі дні, які назавжди змінили обличчя Вовчанщини.

Ситуація у Вовчанській громаді залишається вкрай важкою. Ворог намагається захопити кожен метр української землі, безперервно тероризуючи територію. Останні пів року особливу небезпеку становлять FPV-дрони, які залітають все глибше та повністю блокують логістичні маршрути й будь-яку можливість під'їхати до громади.

Попри це, українські воїни дають потужну відсіч окупантам. Начальник ВА підтвердив дані Інституту вивчення війни (ISW) про успішні дії Сил оборони: у районі Вовчанських хуторів українські бійці вибили ворога та деокупували близько 10 квадратних кілометрів території.

«Велика вдячність нашим хлопцям, які тримають громаду, тримають державу і дають відчути ворогу відсіч», — підкреслює Тамаз Гамбарашвілі.

Обов'язкова евакуація сімей із дітьми у громаді була оголошена ще у 2024 році із початком повторного ворожого наступу, тож дітей на цих територіях немає вже майже три роки.

Загалом за час активних боїв із 36 тисяч мешканців у громаді залишилося лише близько 200 людей.

Влада та військові щодня ведуть роз'яснювальну роботу, але стикаються з болючим психологічним бар'єром. Окрім страху втратити майно, нажите за все життя, постає майже сурреалістичний привід відмови від евакуації.

«У людей залишилися городи, незібрана картопля...» — ділиться гіркою правдою Тамаз Гамбарашвілі. Селяни, які все життя працювали на землі, тримаються за свої грядки навіть тоді, коли над головами баражують дрони-камікадзе, а з димарів під підняттям диму ворог легко вираховує живі цілі.

 

 

Лише цього літа через загострення вдалося вивезти ще майже 1,5 тисячі громадян. Ті ж, хто залишається на лінії огня досі — це переважно люди похилого віку у віддаленіших від самого кордону південних селах, які відмовляються кидати рідні домівки та все, що нажили за життя.

У місті та селах повністю знищені магазини, аптеки, лікарні, немає світла й зв'язку.

Доставка гуманітарної допомоги класичним шляхом майже неможлива через вогневий контроль ворога.

У критичних ситуаціях люди розраховують виключно на допомогу українських військових, які, прямуючи на бойові позиції, намагаються підтримувати зв'язок із цивільними та переконувати їх евакуюватися. Влада сподівається, що з наближенням морозів і зими ці цифри ще зменшаться задля безпеки людей.

Для підтримки тих, хто був змушений тікати від жахів війни, у Харкові працює Вовчанський гуманітарний хаб. На сьогодні тут зареєстровано вже майже 13 000 мешканців громади.

Це місце стало справжнім центром єдності, де люди отримують не просто продуктові та гігієнічні набори, а повний спектр життєво необхідних послуг:

Медична та соціальна допомога: приймають сімейні лікарі, працюють психологічні та юридичні служби, нотаріус і Пенсійний фонд.

Адміністративні сервіси: можна вирішити питання щодо реєстрації, отримати консультації старостатів, які виїхали разом із людьми.

Житлові програми: розгорнуто потужну групу спеціалістів з відновлення, які консультують мешканців щодо державної програми «єВідновлення» та отримання житлових сертифікатів.

Масштаби руйнувань колосальні — місто Вовчанськ практично знищене, понад 90% житлового фонду розбито.

Попри те, що комісії фізично не можуть виїхати на обстеження через постійні обстріли, Вовчанська громада є лідером у регіоні за темпами опрацювання заяв.

Зареєстровано майже 8 000 заяв на компенсацію, і мешканцям уже видано 2 260 житлових сертифікатів, більшість із яких люди вже реалізували, придбавши нове житло в Харкові та області.

Разом із тим, влада наголошує на необхідності спрощення на законодавчому рівні процедур дистанційного обстеження та збільшення фінансування державних траншів для виплат.

Зберегти майбутнє: освіта онлайн та віра у відбудову рідного краю Потужний промисловий та аграрний сектор громади повністю знищені ворожими ударами — заводи й ферми руїнами лежать на випаленій землі. Проте освітню систему вдалося врятувати: шість шкіл Вовчанщини продовжують працювати в онлайн-режимі, забезпечуючи навчанням майже 1 000 дітей, які разом із вчителями опинилися в різних куточках України та світу.

Попри колосальні кадрові, фізичні та матеріальні втрати, у громаді не втрачають надії на повернення.

Начальник ВА Тамаз Гамбарашвілі переконаний, що після вигнання ворога Вовчанськ обов'язково встане з попелу.

«Як громадянин України та як керівник громади, я маю єдину надію — повернутися і почати відбудову. Так, місто знищене, знищені десятки населених пунктів. Але ми віримо, що повернемося до рідного дому. Для мене перемога — це повне припинення бойових дій, деокупація кожного метра нашої землі та можливість жити й будувати майбутнє в мирній, незалежній Україні», — резюмує Тамаз Гамбарашвілі.

 Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.

 Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.