Про Липецьку громаду пише Dziennik Gazeta Prawna

Польська журналістка Кароліна Войцицька (Karolina Wójcicka) опублікувала у Dziennik Gazeta Prawna репортаж про Липецьку громаду. Вона пише про Борисівку, Веселе та Липці. Попри те, що публікація містить очевидну помилку на самому початку тексту, цікаво дізнатись про ту інформацію, яку отримають з неї польські читачі.
Антоніна в очікуванні дров, Липці, 6 листопада 2023 року / фото: Dziennik Gazeta Prawna

Польська журналістка Кароліна Войцицька (Karolina Wójcicka) опублікувала у Dziennik Gazeta Prawna репортаж про Липецьку громаду. Вона пише про Борисівку, Веселе та Липці. Попри те, що публікація містить очевидну помилку на самому початку тексту, цікаво дізнатись про ту інформацію, яку отримають з неї польські читачі.

Основну думку статті винесено в заголовок і лід.

Називається стаття «На сході України ставлення до росіян все ще інше, ніж на заході країни».

У ліді Кароліна Войцицька розвиває тезу: «У селах на сході України навіть після двох років війни ставлення до росіян інше, ніж на заході країни. – Вони теж люди, – кажуть мешканці».

На обґрунтовання цієї тези журналістка наводить слова місцевої мешканки на ім’я Антоніна.

Щоправда, найперше речення статті після ліду дивне: «Biełgorod to rosyjska wieś tuż przy granicy z krainą wroga». Буквальний переклад: «Бєлгород — російське село прямо на кордоні з країною ворога».

Можна припустити, що Кароліна Войцицька сплутала назву російського міста Бєлгород з назвою села Борисівка, про яке йдеться у наступному реченні. Однак у такому разі виникає питання, чому Борисівку названо російським селом?

Якщо журналістка вважала за потрібне звернути увагу на те, що мешканці села, за її даними, є переважно етнічними росіянами, то чому це не прописано більш зрозуміло для читача?

Подальший доступний для попереднього ознайомлення текст публікації повідомляє таке:

До війни, розповідає мені 64-річна Антоніна, мешканка Борисівки, що в Україні, люди ходили туди-сюди. Доїхати можна за годину. У кожного там були якісь родичів по той бік. Навіть після 24 лютого 2022 року прикордонний рух певною мірою зберігався.

— На початку війни нам не вистачало багатьох продуктів. Так ми обмінювалися з російськими друзями. Мій син відвозив їм молоко, а нам приносив хліб. Бартерні відносини припинилися лише тоді, коли виселили російське село, куди він їздив, — розповідає скромно одягнена жінка, яка живе в Борисівці від народження.

Місцеве населення має багато спільного з росіянами. На сході України розмовляють суржиком, який є сумішшю української та російської мов.

– За часів СРСР ми були такими ж. І після його падіння я не відчула, що в цьому плані щось змінилося, – каже Антоніна.
Росіяни окупували Борисівку на самому початку вторгнення. Вона була під їхнім контролем до вересня 2022 року. Антоніна каже, що солдати до них ставилися добре. Майже так, якби були своїми.

— Навіть їжу нам давали.

* * *

На цьому, на жаль, доступна без попередньої підписки частина публікації завершується і подальші близько 90 % тексту у вільному доступі прочитати неможливо. Придбання доступу до окремої статті не передбачене, однак ми вже звернулись до польських колег з проханням надіслати копію тексту.

Фото: Dziennik Gazeta Prawna

Сподіваємось, за кілька днів буде змога переповісти, що ще польські читачі Dziennik Gazeta Prawna могли дізнатися про Борисівку, Веселе і Липці з матеріалу Кароліни Войцицької.

Джерело: We wschodniej Ukrainie stosunek do Rosjan wciąż jest inny niż na zachodzie kraju

Довідково: Dziennik Gazeta Prawna (DGP) — загальнонаціональний правовий та економічний щоденник, що видається польською компанією Infor Biznes. Виходить п'ять разів на тиждень, з понеділка по п'ятницю.

Читайте також: Харківська філія «Газмережі» прийматиме споживачів у Циркунівській громаді

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту