Дописи і коментарі у соцмережах є не лише засобом інформування, але також формою соціальної та емоційної терапії. Але лише у тому випадку, якщо їх правильно подавати і публікувати у потрібному місці й у потрібний час.
Візьмімо, наприклад, так званий «мамський» форум. Всі дописи на ньому стосуються дітей, й усі мами вже базово об’єднані тим, що вони своїх дітей люблять, про них піклуються, їх виховують й узагалі бажають їм усього найкращого.
На «мамському» форумі не буде людини, яка ненавидить дітей і бажає їм зла. І говорити тут будуть тільки про дітей.
Це вже чудово, є базова передумова для соціального консенсусу та єднання — любов до дітей і тематичне обмеження.
Йдемо далі.
Діти бувають різного віку — від немовлят до підлітків.
Відповідно, на форумі є розділ про немовлят. І в ньому будуть переважно мами, в яких немовлята. Забрідати туди будуть також і інші, але все ж основним ядром будуть ті, в кого є немовлята тут і зараз.
Це наступний крок до соціального порозуміння — ми говоримо лише про немовлят.
В принципі, цього вже достатньо для того, щоб підтримувати у межах гілки форуму дружню спокійну толерантну атмосферу. Дрібні непорозуміння не будуть виходити на рівень конфліктів, і все буде в цілому конструктивно. (ой вей, яких «срачів» я тільки не читала на «мамських» форумах, але припустімо кращий варіант — ред.).
Так само працює будь-яке фахове обговорення серед професіоналів: збираються фахівці, наприклад, з ядерної фізики, і обговорюють питання, пов’язані винятково з певними аспектами ядерної фізики.
Їх не цікавлять політичні вподобання, соціальний статус, рівень заможності тощо один одного. Їх не цікавить, яка в кого машина і які в кого чоловік / дружина (ну може цікавить, але не під час дискусії про ядерну фізику). Вони говорять чітко на задану тему.
Що тоді заважає організувати такі самі обговорення у соцмережах?
По-перше, необмежене коло потенційних учасників. Забрідає будь-хто і намагається вставити свої п’ять копійок. Не цікавлячись, чи його про ті 5 копійок питали.
По-друге, анонімність. Сенс говорити є лише з тими, кого ти точно знаєш і вважаєш адекватною людиною. Бо який сенс реагувати невідомо на кого?
По-третє, відсутність фахового відбору. Всі вважають, що вони фахівці у футболі, історії та державному управлінні. Хоча реально в цьому всьому розбираються тільки фахівці і практики.
По-четверте, складність дотримуватись чітко визначеної теми. Починають про одне, переходять на друге, закінчують десятим.
По-п’яте, легка можливість вийти з обговорення — перебанити всіх, хто не подобається, і виставити себе білим і пухнастим. Або заявити: мені стало нецікаво, ви ніхто і звати вас ніяк, я найрозумніша(ший) і не буду з дурнями розмовляти. І гордо з виглядом гасконського дворянина у білому пальті піти геть.
І, нарешті, головне, заради чого писався цей текст — надмірна емоційність обговорення. Значна частина, якщо не переважна більшість людей приходять в соцмережі зовсім не для того, щоб отримати чи поширити інформацію, або вирішити якесь питання. Вони приходять для того, щоб вихлюпнути на інших свої емоції.
І коли одні емоції приходять до інших емоцій, то пиши пропало. Люди хочуть, щоб їх почули, зрозуміли, пожаліли, поспівчували їм тощо. Щоб з ними погоджувались і їхніми емоціями переймалися.
Якщо ти рада, то хочеш, щоб усі разом з тобою пораділи. Зла — позлились. Сумна — посумували.
Особливо грішать цим жінки (як би сексистськи це не звучало і не сприймалося б як гендерний стереотип).
А коли раптом виявляється, що на твій сум хтось відреагував злістю, а на радість розпачем, то все спілкування перетворюється на гризню і те, що називається маломилозвучним словом «срач».
— Що ви посміхаєтесь, не час посміхатися — війна!
— Що ви ниєте, працювати треба!
— Що ви жалієтесь, он іншим набагато гірше!
— Що ви черства така, людям поспівчувати треба!
— Що ви їх жалієте, вони самі винні!
Саме тому я майже нічого не пишу і зовсім не коментую у соцмережах, делегуючи це завдання колегам. Не знаю, як вони те витримують, бо навіть читати це важко, не те щоби брати в тому участь.
* * *
Редакція може не поділяти думок авторів текстів, опублікованих у межах блогового проєкту #жорстка_липецька_терка
Читайте також: У Веселому гасили пожежу рятувальники ДСНС
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook
