Липецькому козацькому роду Шабельників немає переводу!

Першу інформацію про Липці я дізнався від своєї бабусі, коли вона розповідала історії зі свого дитинства, проведеного у селі під час та після Другої Світової Війни. Це були такі уривчасті побутові історії, з яких я складав певний етнографічний та ментальний портрет села.

Наприклад, серед історій були такі. Як моя прабабуся починала день та господарство у 3 ранку, щоб встигнути все зробити. Як прабабуся навчала мою бабусю та її сестер, щоб вони навіть нитку завжди ділили порівну між собою.
Або як батьки мого прапрадіда та прапрабабці познайомились на ярмарку у Липцях у кінці 19 століття, та того ж дня вирішили одружити своїх дітей. Ще цікаві були спогади про кацапів з якогось сусіднього села, як про неохайних ледацюг (і це було сказано ще до початку війни у 2014 році).

Моя прабабуся з трьома дочками (~1941-1942 р.)

Моя бабуся (Ніна) та дві її сестри (Марія та Надія) народилися у Липцях у 1930-1940х рр. Їх мати (моя прабабуся) – Євдокія Кузьмівна Шабельник (1914-1997) – народилася у сімʼї Кузьми Остаповича Шабельника (~1878-1942) та Фьокли (~1880-1919 ?, по-батькові та дівоче прізвише якої встановити наразі не вдалося). Фьокла походила з села Веселе, та померла коли моя прабабуся була ще дитиною. Кузьма Шабельник вступив згодом у новий шлюб, у якому народилася зведена сестра моєї прабабусі – Ольга Шабельник (1924-1999). Вона була артисткою театру імені Т.Г. Шевченка у Харкові, та мала звання Народної Артистки України.

Колаж з фотографіями у різних ролях акторки театру ім. Т.Г. Шевченко Ольги Шабельник

Чоловіком Євдокії Кузьмівни та батьком моєї бабусі та її сестер був – Данило Пилипович Руденко (1905-1941). Бабуся переказувала, що у нього в селі була хороша репутація. Він був вправним господарем та комунікабельною людиною, яка добре вміла знайти спільну мову як з дитиною, так і з дорослим чоловіком. Його часто запрошували у селі забивати худобу, наприклад. Але настільки наскільки світлою людиною був Данило Пилипович, настільки ж його доля була і трагічною. Він був прийомною дитиною у сімʼї Руденків. Судячи з усього, взяли його з Харкова. Проте документально це підтвердити наразі не вдалося.

Коли Совєтський Союз вторгся на територію Фінляндії та розпочав війну проти цієї країни, Данило Руденко був призваний до армії та відслужив якийсь час на Фінській війні. З розповідей моєї бабусі, повернувся він з пошкодженням ноги. А всього лише через рік почався новий етап Другої Світової Війни, вже на території СССР. І Данило Пилипович був знову призваний до армії та відправлений на фронт. І на жаль, на цій війні, батько трьох маленьких дітей – загинув. Я маю надію колись знайти інформацію про батьків та походження Данила Руденка. Якщо у когось є якась інформація про нього – я буду дуже вдячний за допомогу.

Данило Пилипович Руденко (зправа) з товаришем. 1941 р.

Це все, що мені було відомо про родовід з сімейних джерел. І одного дня я вирішив спробувати знайти якусь інформацію про ще глибші корені роду в Інтернеті. До мого подиву, знайшов я інформації набагато більше, ніж коли-небудь міг очікувати. Фактично, я “прокопав” увесь рід Шабельників у Липцях з 1850 по 1732 рік. Я звів увесь розґалуджений рід до одного єдиного родоначальника на імʼя Яков Шебелник (~1650ті-?).

Відомо, що на 1732 рік його син – Данило Шебелник (1677-?) з чотирма синами – проживали у Липцях. Звідки вони прийшли – поки що невідомо (але маю надію це колись дізнатись). Відомо, що за переписом 1691 року у складі Харківського полку (до якого входили й Липці) був козак на прізвище Шабельник. Чи мав він відношення до Якова Шебелника з Липців – наразі невідомо.
Окремо хочу зазначити, що зміна прізвищ Шабельник – Шабелник – Шебелник – це типове явище для 18 та 19 ст.

По-перше, через субʼєктивний фактор того, хто переписував. По-друге, через банальну неграмотність того часу. По-третє, через те, що переписи велися представниками московської держави, які були іншою від українців нацією, яка спілкувалася іншою, московською мовою, та де формологія прізвищ мала загалом інший характер.

Інакше кажучи, московські адміністратори часто не були знайомі з українськими прізвищами та просто перекручавали їх. Але навіть, якщо допустити, що, наприклад, прізвище Шабельник та Шебелник – це два абсолютно різні прізвища, все це можна перевірити іншими документами та згадками конкретної людини. Що власне я і зробив та підтвердив звʼязок.

Скріншот з перепису населення Липців, Харківського полку 1732 р.,
де згадується Данило Яковлев Шебелник, який має чотирьох синів – Іллю, Артема, Власа та Дениса

Але при чому тут “козацький рід” спитаєте ви? Справа у тому, що Слобожанщина заселялася у другій половині 17 – на початку 18 століть майже виключно вихідцями з Гетьманщини (Наддніпрянщини та Правобережної України). Життя та врядування слобід базувалося на моделі козацької держави, з якої власне й прийшли поселенці. Був полковник, сотенний устрій, козацька старшина, полковий суддя та всі типові атрибути для Гетьманщини. У пізніших переписах московської держави протягом 18 століття нащадки козаків у переважаючій більшості записувалися “Войсковимі обиватєлямі”. І саме так записане майже все населення Липців у всіх переписах населення з середини 18 по середину 19 століть.

Ще одним непрямим доказом козацького походження населення Липців були прізвища, які систематично зустрічаються в усіх переписах, починаючи з другої чверті 18 по середину 19 століть. Це типово козацькі прізвища – Нечитайло, Задерифост, Скоробогатенко, Товстолитка, Броховецкий, Шабельник, Осьмачка, Смаль, Соломаха, Правосуд, Яворовський, Поддубний, Дорошенко, Гармаш, Довженко, Власенко, Пархоменко, Зінченко, Іщенко, Гряниця, Холодняк, Сорока, тощо.

Окремо варто зазначити, що попри певний стереотип про кріпацтво як обовʼязковий атрибут українського минулого, судячи з усього, у Липцях його не було від слова зовсім. На Слобожанщині зустрічаються населені пункти, де був поміщик та крєстьянє, що перебували у його власності. Були і досить великі населені пункти, які майже повністю належили якомусь поміщику. Проте, у Липцях, якщо і був пан, то там декілька крєстьян у нього. Все інше населення – це “войскові обивателі”, які не належали ніякому пану. Так, звичайно, у московській імперії говорити про достаток та якісь громадянські свободи – це просто смішно. Проте, все ж таки очечидно, що жителі Липців як нащадки козаків зберегли певну свободу, та кріпаками точно не були.

На даний момент, моє дослідження застопорилося, бо документи раніше 1732 року знаходяться у московських архівах. В свою чергу, документи з 1858 року по власне 20 століття зберігаються у Харківському архіві. Але архів наразі не обробляє запити через пошкодження будівлі. Тому поєднати інформацію, яку я знайшов у документальних джерелах із тим, що мені відомо з сімейних джерел – поки що неможливо.

У звʼязку з цим я зараз шукаю будь-які альтернативні джерела інформації. Можливо хтось із нинішніх та колишніх жителів Липців памʼятає або знає щось про Кузьму Остаповича Шабельника, його пращурів та родичів. Якщо у когось є можливість, бажання поділитися знаннями та інформацією генеалогічного, краєзнавчого чи етнографічного характеру – я був би дуже вдячний будь-якій допомозі. Зі свого боку, я міг би показати генеалогічне дерево, або допомогти порадою з приводу генеалогічного пошуку. Загалом, моя амбіція – як поєднати та завершити генеалогічне дерево Шабельників, так і знайти вихідцями з яких регіонів були заселені Липці у 17 та на початку 18 століть.

Читайте також: Ліси та лісосмуги — зони підвищеного ризику

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Сторінка ЛИПЦІ Gromada Group у соцмережі Facebook