Я мешканець с. Веселе і пишаюсь тим, що це говорю!
Зазвичай я розмовляю російською в м. Харкові, а в рідному селі суржиком), але зараз мені хочеться написати наступні рядки українською...
На жаль, мої слова не прочитає моя мама, або кум чи друзі, або ті люди, які мене не знають, так як у них немає зв'язку... але мені хочеться вірити, що в них у всіх, все добре наскільки це можливо.
Ось уже майже два місяці ми боронимо місто Харків і я кожного дня молю, щоб зустрітися знов з ними усіма!
На жаль я не маю фото на телефоні села, але найтепліші спогади про нього були є і будуть в моєму серці!
Хочеться всім вам побажати не втрачати надію, що все буде добре, що всі ми зможемо повернутися до дому, до батьків, до друзів, що Україна переможе!
Адже не втратив її і я, бо впевнений, що ви підтримаєте ближнього свого, впевнений у собі та в те, що перемога за нами, тому що ми сильна нація!
Слава українським людям!
Слава Україні!
Читайте також: Українські діти під ударом рашистської пропаганди
