Згадавши Липці: військова Світлана Кирган відповіла Еммі Антонюк за «русскоговорящу чєлюсть» і «Тигроловів»

Цього разу військова Світлана Кирган згадала про Липці в контексті скандалу довкола зневажливих висловлювань Емми Антонюк про мешканців сходу України як таких, які не обізнані з українською літературою, не читали роману «Тигролови» Івана Багряного й узагалі мають (цитата) «русскоговорящу чєлюсть».

Свій відгук на слова Емми Антонюк зі згадкою Липців та фото з вересня 2022 року, коли Сили оборони України визволили село від російських окупантів під час Слобожанської військової операції, Світлана Кирган опублікувала на своїй сторінці в Інстаграм.

 Фото: сторінка Світлани Кирган в Instagram

Пряма мова:

На цій фотографії мені 22 роки. А це селище Липці на Харківщині, щойно звільнене з окупації.

Ми приїхали туди не з лекцією про «правильну українськість» і не з бажанням когось поблажливо «інтегрувати». Ми привезли українські газети, бюлетені, книжки й необхідні речі людям, які щойно пережили окупацію, обстріли й втрату нормального життя.

Фото: сторінка Світлани Кирган в Instagram

Я спілкувалася там не з абстрактною статистикою і не з красивими грантовими формулюваннями. Я спілкувалася з місцевими людьми.

Вони брали українські газети, читали бюлетені, питали новини, говорили про рідних, про будинки, про те, що пережили.

Ніхто не дивився на українську книжку чи газету як на щось чуже. Бо ці люди не були «недоінтегрованими». Вони були людьми, яких потрібно захищати, чути й поважати.

Фото: сторінка Світлани Кирган в Instagram

Коли я говорю про Схід, я говорю не про абстрактний регіон із чужих уявлень. Я говорю про села після окупації, бібліотеки, яких уже фізично не існувало, будинки без вікон, евакуації, братські могили й ексгумації.

Бо поруч із розмовами про «інтеграцію» були не тільки книжки. Були вбиті люди. Були тіла в лісах. Були родини, які шукали своїх. І саме тому особливо цинічно зводити досвід Сходу до мовного тесту чи поблажливого перевиховання.

Я ВПО. І роман «Тигролови» — мій улюблений ще зі шкільних років. Але моя українськість не почалася з чиєїсь лекції, бібліотеки чи дозволу з хіпстерської кав’ярні в центрі столиці.

 Фото: сторінка Світлани Кирган в Instagram

Українськість людей зі Сходу не потребує вашої валідації. Вона народжувалася під обстрілами, в окупації, в евакуації, серед руїн, втрат і страху.

І поки хтось відкриває для себе бібліотеки як майданчик для піару, люди на Сході з 2014 року без камер і овацій тримали український простір там, де за українське слово можна було поплатитися життям.

Нам, ВПО, не потрібні бібліотеки, у яких нас будуть поблажливо «перевиховувати», знецінювати наш досвід і пояснювати нам, як правильно бути українцями. Нам потрібні простори, де нас чують, а не екзотизують. Де з нами говорять як з людьми, які пережили окупацію, втрату дому, евакуацію й війну, а не як з «матеріалом для інтеграції».

 Фото: сторінка Світлани Кирган в Instagram

Тому бажання сьогодні роздавати сертифікати «правильним українцям» — це не патріотизм. Це гейткіпінг і спроба самоствердитися за рахунок чужого болю.

Фото: сторінка Світлани Кирган в Instagram

Фото: сторінка Світлани Кирган в Instagram

Фото: сторінка Світлани Кирган в Instagram

Фото: сторінка Світлани Кирган в Instagram

* * *

Контекст:

Допис Світлани Кирган є відгуком на висловлювання блогерки, громадської діячки та популяризаторки читання Емми Антонюк.

Під час інтерв’ю з культурологинею Маріам Найєм на своєму ютуб-каналі, Емма Антонюк згадала про ініціативу «Різниця Є», яку вона реалізовувала спільно з «Книгарня Є».

Цей проєкт допомагає відновлювати бібліотеки деокупованих і прифронтових громад України.

Говорячи про внутрішньо переміщених осіб зі сходу України, Емма Антонюк сказала дослівно таке:

«…ці люди — вони “русскоговоряща чєлюсть”, вони були зросійщені, у них там були проблеми з ідентичністю, вони перший раз у житті читають “Тигроловів”. І охрінівають».

Йшлося про мешканців селища Рогань Харківського району, розташованого приблизно за 7 км від обласного центру.

Детальніше про це читайте у публікації медіа-таблоїду «Антоніна».

* * *

Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації

за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.

Читати також:

У Циркунівській громаді погіршилась безпекова ситуація: адміністрація ввела обмеження на масові заходи

Золоте дерево липи та дві срібні шаблі із золотими руків’ями: сьомий варіант герба та прапора Липецької громади

Фронт поруч Липецької громади: штурмував поблизу Стариці й у бік Графського

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group