Учитель, який залишає слід у серці: Надія Кіпоренко зі Щепкінського ліцею

Всi новини | 14 квітня, 2026 у 14:08 | 800 | Автор: Антоніна Перебийніс

Фото: Відділ освіти Липецької сільської ради

Кіпоренко Надія Павлівна — це людина, чия життєва дорога стає відданості, щирості та справжнього покликання. Саме ця вчителька, ім’я якої назавжди вписане в історію Липецького ліцею імені П. В. Щепкіна.

Про педагогиню розповіли у серії матеріалів «Наші вчителі» від Відділу освіти Липецької сільської ради.

Сумщина (а саме звідти родом Надія Павліва) завжди славилася своїми мальовничими краєвидами, історико-культурною спадщиною та працьовитими людьми.

Її трудова книжка має лише один запис — і цей запис говорить більше, ніж тисячі слів. Усе своє професійне життя Надія Павлівна присвятила школі імені П. В. Щепкіна (тепер ліцей імені П.В.Щепкіна). Це було не просто місце роботи — це були її доля, її покликання, її життя.

Закінчивши Харківський національний університет імені Каразіна, фізичний факультет, вона мріяла про наукову кар’єру. Її захоплював світ науки, вона прагнула стати кристалофізиком, вирощувати кристали у Кривому Розі. Але життя привело її до Липців — і саме тут вона знайшла себе по-справжньому, як учителька фізики.

Відтоді минуло понад сорок років її вчительської праці — відданої, натхненної та невтомної.

До школи вона прийшла без педагогічного досвіду і, як сама зізнавалася, не була до цього готова. Та з часом школа стала її другою домівкою, а учні та педагогічний колектив — великою родиною.

Надія Павлівна — розумна, здібна, творча, ерудована педагогиня вищої категорії. Працюючи в школі, а також у вечірній школі, вона не просто навчала — вона надихала.

Її вихованці брали активну участь в олімпіадах, турнірах, конкурсах, МАН і здобували нагороди.

Надія Павлівна не просто активно брала участь у житті ліцею. Вона жила його турботами і радощами, була його невід’ємною частиною.

Вона була не лише вчителькою, а й наставницею для молодих колег, завжди готовою допомогти, підказати, підтримати.

Окремою сторінкою її педагогічного життя стали подорожі. Ще зі студентських років вона була активною, сміливою, відкритою до нового: займалася велоспортом, парашутизмом. Згодом обрала гірський туризм — любов до подорожей і відкриттів вона пронесла через усе життя та щиро передавала своїм учням.

Вона любила возити учнів на екскурсії, відкривати для них нові міста, нові враження, новий світ. Це були не просто поїздки — це були моменти, які залишаються у пам’яті на все життя.

Попри довгі роки праці, Надія Павлівна завжди залишалася сучасною, цікавою, відкритою до змін. Вона вміла бути на одній хвилі з учнями, розуміла їх, знаходила потрібні слова і підтримувала у важливі моменти.

У складних умовах воєнного стану Надія Павлівна безкоштовно проводила заняття для дітей, які перебували на території громади. У приміщенні сільської ради (одразу після визволення, у вересні 2022 року) вона стала для них не лише вчителем, а й наставником, психологом, моральною опорою — зігрівала дитячі серця своєю любов’ю і теплом, бо не могла інакше, бо вона з Щепкінського ліцею.

Добра, чуйна, щира — такою її знають і колеги, і учні. Її уроки були не лише про фізику — вони були про життя, людяність і віру в себе.

«Надія Павлівна завжди вірила в нас, навіть коли ми самі сумнівалися. Вона не просто вчителька — вона справжній друг, наставник і людина, яку не можна забути. Вона була нашим класним керівником і завжди підтримувала кожного» (Скляр Тетяна, випускниця ліцею).

Сьогодні її випускники, розкидані по різних куточках світу, при зустрічі завжди згадують її з особливим теплом. Бо справжній учитель не зникає з життя — він назавжди залишається у серці.

Надія Павлівна Кіпоренко — це більше, ніж учителька. Це людина, яка своєю щоденною працею залишила світло, що продовжує жити в її учнях.

Попередні публікації рубрики «Наші вчителі»

Покликання довжиною в життя: Валентина Коваль з Липецького ліцею імені П. В. Щепкіна

«Сучасна англійська мова та старовинна українська пісня»: передане у спадок покликання Людмили Капран

«Вона навчала дітей бачити красу»: Надія Павленко зі Слобожанського ліцею

Педагогічна константа Слобожанського ліцею: математикиня та засновниця традицій Віра Єна

«Вона — серце і душа усього колективу»: директорка лук’янцівської «Надії» Лариса Онопрієнко

Пам’ятає кожного свого вихованця: вчителька Слобожанського ліцею Лариса Каргопольцева

«Бережімо одне одного і не скупімося на добрі слова»: вчителька за покликанням Ольга Гажур

Під час окупації Липців навчала дітей української мови у себе вдома: педагог найвищого фахового рівня Ольга Істоцька

Берегиня пам’яті про Дмитра Яворницького — директорка чи вчителька Аліна Колесніченко

Вчителька, яка крокує в ногу з часом: педагогиня Глибоківського ліцею Олена Кубась