У Липецькій адміністрації бравурно повідомили про перемогу в суді: про що насправді йдеться

Афілійований з керівництвом Липецької адміністрації неофіційний медіа-ресурс «Липецька громада | Офіційно» пафосно повідомив про це, як про видатну перемогу.

«Ми виграли! Саме таким став результат розгляду господарської справи №922/2281/25, у якій постановою Верховного Суду від 15.04.2026 поставлено чітку правову крапку», — написали у дописі.

На жаль, повідомлення «Липецька громада | Офіційно» не містить жодної інформації по суті справи — лише бравурні загальні фрази.

Скриншот допису в групі «Липецька громада | Офіційно» в соціальній мережі Facebook

Начальниця Липецької сільської військової адміністрації Анна Биченко та адвокат Максим Безкровний (Адвокатське об’єднання «Евіденто»)

Скриншот фото в групі «Липецька громада | Офіційно» в соціальній мережі Facebook

ЛИПЦІ Gromada Group розбиралась у темі та пояснює, чому попри «чітку правову крапку» у справі №922/2281/25 в самому питанні про спірну ділянку землі поблизу кордону на території Липецької громади насправді поставлено не крапку, а кому.

Суть спору детально викладено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 квітня 2026 року.

Йдеться про земельну ділянку площею 13,7029 га з кадастровим номером 6325182300:01:007:0012, розташовану за межами населених пунктів на території Липецької громади Харківського району.

Прокуратура в інтересах держави вимагала:

• скасувати реєстрацію комунальної власності на ділянку;

• анулювати її реєстрацію в кадастрі;

• зобов’язати сільраду повернути землю державі.

Ця вимога була обумовлена тим, що ділянка розташована в межах прикордонної смуги і належить до земель оборони, які можуть перебувати виключно у державній власності.

Прокуратура та Харківська обласна військова адміністрація наполягали, що ділянка землі фактично знаходиться біля державного кордону і не могла бути передана громаді.

Липецька сільська рада заперечувала, що:

• ділянка була передана на законних підставах за Земельним кодексом;

• перебування в прикордонній смузі не означає автоматичну державну власність;

• землю можна було передати у користування військовим без вилучення з комунальної власності.

Рішення судів були такими

• Перша інстанція (листопад 2025 року) — відмовила у позові. Суд вважав, що не доведено, що ділянка входить у вузьку 30–50-метрову прикордонну смугу.

• Апеляція (січень 2026 року) — скасувала це рішення і задовольнила позов. Суд встановив, що ділянка знаходиться приблизно за 23 метри від кордону і є землею оборони.

• Верховний Суд (квітень 2026 року) — скасував постанову апеляції та залишив відмову в позові в силі.

Що пояснив Верховний Суд

Суд детально розмежував два різні правові режими земель біля кордону:

Прикордонна смуга (до 5 км):

• діє спеціальний режим використання;

• земля може залишатися у комунальній або приватній власності.

Землі оборони (30–50 м або до 2 км на кордоні з російською федерацією та Білоруссю):

• можуть бути лише у державній власності;

• вилучені з цивільного обороту.

Суд підтвердив, що спірна ділянка фактично розташована на відстані від 23 метрів до 1 км від кордону, тобто входить у 2-кілометрову зону земель оборони.

Отже, передача спірної земельної ділянки в комунальну власність була незаконною.

Чому суд усе ж відмовив у позові?

Верховний Суд не підтримав вимоги прокуратури через неправильно обраний спосіб захисту.

Суд наголосив:

• якщо майно незаконно вибуло з державної власності, потрібно подавати віндикаційний позов (витребування майна);

• вимоги про скасування реєстрації та “повернення” землі не є ефективними.

У цій справі прокурор заявив інший тип позову — так званий негаторний, що не дозволяє фактично повернути майно державі.

Через це навіть у разі задоволення позову право держави не було б реально відновлено.

З огляду на це Верховний Суд:

• скасував рішення апеляції;

• залишив відмову в позові;

• змінив мотиви рішення першої інстанції.

Також з прокуратури стягнули понад 14,5 тис. грн судового збору на користь сільради.

Це рішення є показовим для подібних спорів щодо земель біля кордону:

• суд підтвердив, що значна частина прикордонних територій (до 2 км) автоматично є землями оборони;

• водночас підкреслив, що навіть у таких випадках держава повинна правильно обирати юридичний механізм захисту;

• помилка у формулюванні позову може призвести до програшу справи, навіть якщо по суті позиція держави є обґрунтованою.

Фактично Верховний Суд дав сигнал: питання не лише в тому, хто правий, а й у тому, як саме цей захист оформлений у суді.

* * *

Отже, по суті справи Верховний Суд підтвердив, що спірна ділянка на території Липецької сільської територіальної громади фактично розташована на відстані від 23 метрів до 1 км від кордону, тобто входить у 2-кілометрову зону земель оборони.

З огляду на це передача цієї земельної ділянки в комунальну власність була незаконною, тобто по суті позиція держави є обґрунтованою.

Таким чином, Липецька сільська рада наразі виграла в суді не тому, що позиція держави є необґрунтованою по суті, а через те, що прокуратура неправильно обрала юридичний механізм захисту прав держави.

У постанові суд прямо вказав прокуратурі на цей правильний інструмент — це віндикаційний позов, тобто вимога прямо витребувати земельну ділянку з незаконного володіння громади.

Тож, судячи з усього, у питанні спірної ділянки землі поставлено не крапку, а кому.

Оскільки це питання пов’язане із забезпеченням обороноздатності держави, нескладно припустити, що буде далі.

* * *

Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації

за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.

Читати також:

Фронт поруч Липецької громади: противник штурмував у районах Стариці, Ветеринарного та Приліпки

Уроки пам’яті, участь в онлайн-заходах та дипломи дослідників: про 40-і роковини Чорнобильської катастрофи говорили в ліцеях Липецької громади

У Липці та Слобожанське доставили гуманітарну допомогу

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group