Лише 4 підприємці Липецької громади взяли участь в опитуванні для Стратегії розвитку — це 0,12% довоєнного бізнесу: які висновки зробили в адміністрації

Це приблизно 0,12% довоєнної економічної бази громади, адже станом на 1 січня 2022 року в громаді обліковувалося понад 3315 суб’єктів господарювання.

Про це стало відомо з проєкту Стратегії розвитку Липецької сільської територіальної громади на період до 2027 року, оприлюдненому на офіційному сайті.

Йдеться про результати опитування, яке було оголошене Липецькою сільською військовою адміністрацією 14 травня і тривало до 23 травня 2026 року.

Яким було підприємницьке середовище Липецької громади

до широкомасштабного вторгнення

Станом на 1 січня 2022 року в органах Державної податкової служби обліковувалося понад 3315 суб’єктів господарювання:

• 2959 фізичних осіб-підприємців та громадян;

• 356 юридичних осіб.

Довоєнна економіка громади була галузево різноманітною: сільське господарство, торгівля та побутові послуги, промисловість та переробка, торгівля та побутові послуги тощо.

Сільське господарство

Аграрний сектор був одним із головних складників економіки та наповнення бюджету.

До 2022 року в громаді діяли понад 20 великих аграрних компаній і значна кількість фермерських господарств.

Вони створювали постійні й сезонні робочі місця, сплачували ПДФО, єдиний податок та орендну плату за землю.

У висновках економічного розділу проєкту Стратегії саме сільське господарство справедливо названо провідною галуззю, яка до війни забезпечувала понад 30% надходжень і була головним роботодавцем.

Промисловість і переробка

Промисловий сектор представляли:

• млиновий завод ТОВ «Королева Борошна»;

• Харківський дослідний завод;

• філія ПМК-121;

• деревопереробне підприємство ТОВ «Оптіма Фіде»;

• підприємства металопереробки;

• виробники рибної продукції.

Торгівля і побутові послуги

У сфері торгівлі працювали 439 суб’єктів господарювання, які забезпечували близько 5,8 млн грн надходжень до місцевого бюджету.

У громаді діяли магазини, кіоски, ринок у Липцях, аптеки, заклади громадського харчування, АЗС, перукарні, ремонтні майстерні, станції технічного обслуговування, банківське відділення та інші сервісні об’єкти.

Отже, довоєнна економіка не обмежувалася самозайнятими ФОПами у сфері ІТ, торгівлі та персональних послуг, до яких належать чотири підприємці, які взяли участь в опитуванні.

Економіка Липецької громади включала юридичних осіб, аграрні компанії, фермерські господарства, промислові та переробні підприємства, підприємства комунальної, енергетичної й сервісної інфраструктури.

Хто взяв участь в опитуванні

У розділі зазначено:

«У соціологічному опитуванні взяли участь 4 підприємці Липецької СТГ. Опитування проводилося шляхом заповнення електронних анкет».

Усі чотири учасники були зареєстровані як ФОПи. Серед них:

• двоє — ІТ, тобто 50%;

• один — роздрібна торгівля, 25%;

• один — сфера краси, ремонту або інших персональних послуг, 25%.

Усі четверо до 2022 року працювали одноосібно, без найманих працівників.

За нинішнім статусом:

• двоє продовжували працювати самостійно;

• один мав від двох до п’яти працівників;

• один не працював.

В іншому формулюванні зазначено, що:

• двоє працювали в повному обсязі;

• один призупинив діяльність;

• один перейшов виключно в онлайн.

Таким чином, кожні 25% у розділі — це ОДНА людина, 50% — ДВІ, 75% — ТРИ, а 100% — всього ЧОТИРИ людини.

Використання десятків відсоткових показників створює враження значного масиву даних, хоча фактично взяли участь тільки чотири людини.

Вибірка не відповідає структурі економіки Липецької громади

до широкомасштабного вторгнення

Вибірка не відтворює структуру підприємництва громади за жодною з ключових характеристик.

По-перше, в опитування не представлені юридичні особи.

У довоєнній економіці налічувалося 356 юридичних осіб, але в опитуванні не взяла участі жодна.

Це означає, що дослідження не охопило:

• аграрні компанії;

• більші підприємства;

• виробничий бізнес;

• роботодавців із найманими працівниками;

• підприємства з нерухомістю, технікою та складними інвестиційними потребами.

По-друге, не представлений аграрний сектор.

Попри те, що сільське господарство було провідною галуззю, серед чотирьох опитаних не було жодного аграрного підприємства або фермерського господарства.

Це особливо суттєва хиба, адже потреби аграрного бізнесу принципово відрізняються від потреб ІТ-ФОПа.

Аграрії критично залежать від гуманітарного розмінування земель, їм потрібна дороговартісна техніка, доступ до посівного матеріалу, відновлення інфраструктури —складів та елеваторів, забезпечення логістики тощо.

Жодну з цих потреб неможливо належно досліджена через відповіді двох ІТ-фахівців, одного продавця та одного надавача персональних послуг.

Також абсолютно не представлені промисловість і переробка. У вибірці немає млинової, харчової, деревообробної, машинобудівної, будівельної або металопереробної діяльності.

Відсутні також підприємства, для відновлення яких потрібні великі капіталовкладення, енергетичні потужності, промислові приміщення й транспортна логістика.

Натомість надмірно представлена ІТ-сфера — двоє із чотирьох респондентів працювали в ІТ.

Це створює частку 50%, хоча в економічному розділі Стратегії ІТ не названо однією з основних довоєнних галузей.

Тому саме складом вибірки можна пояснити такі результати відповідей:

перехід бізнесу в онлайн (аграрії чи промисловці не можуть це зробити, на відміну від ІТ);

порівняно невеликі суми для перезапуску;

можливість працювати після фізичного переміщення.

Такі характеристики можуть бути типовими для ІТ або персональних послуг, але не для аграрного чи промислового сектору.

Основні методологічні проблеми опитування підприємців

1. Відсутність обґрунтованої вибірки.

Не зазначено:

• скільком підприємцям надіслали анкету;

• скільки реально побачили оголошення;

• як формувався перелік потенційних учасників;

• чи проводили персональне залучення великих підприємств;

• чи були встановлені галузеві квоти;

• чи перевіряли фактичне ведення бізнесу;

• чи йдеться про бізнес, зареєстрований у громаді, чи той, що реально працював на її території;

• скільки часу тривало опитування;

• чи проводили повторні нагадування.

Тому неможливо встановити навіть показник відгуку серед підприємців, які отримали запрошення.

2. Самовідбір.

Анкету добровільно заповнили ті, хто її побачив і мав мотивацію відповісти. Така процедура закономірно краще охоплює цифровий, мобільний та індивідуальний бізнес і гірше — підприємства, діяльність яких припинена, власники яких втратили зв’язок із громадою або не користуються офіційними електронними каналами.

Некоректність окремих висновків

«Підприємницьке середовище представлене переважно мікробізнесом»

У підсумку зазначено:

«Підприємницьке середовище Громади представлене переважно мікробізнесом у формі фізичних осіб-підприємців… Основними сферами діяльності є ІТ, роздрібна торгівля та сфера послуг».

Це головне некоректне узагальнення розділу, бо насправді з опитування можна зробити лише такий коректний висновок:

«Усі четверо опитаних були ФОПами, серед яких двоє працювали в ІТ, один — у роздрібній торгівлі, один — у сфері персональних послуг».

Переносити цей склад на підприємницьке середовище всієї Липецької громади не можна.

Більше того, такий висновок прямо суперечить економічному розділу Стратегії, де провідною галуззю у Липецькій громаді назване сільське господарство, а важливими складниками — промисловість, переробку й торгівлю.

«Бізнес поступово відновлюється»

Той факт, що один із чотирьох підприємців нині має від двох до п’яти працівників, інтерпретовано як свідчення «поступового відновлення» бізнесу, що абсолютно необґрунтовано.

Проблеми бізнесу

Троє респондентів назвали втрату ринків збуту та клієнтської бази, а по одному — брак працівників, обладнання і приміщення.

Коректний висновок:

«Троє із чотирьох опитаних назвали проблемою втрату клієнтів і ринків збуту».

Некоректний:

«Найбільшою проблемою бізнесу громади є відсутність клієнтської бази».

Аграрні та промислові підприємства могли б назвати зовсім інший набір першочергових проблем: замінованість земель, знищену техніку, зруйновані обладнання та виробничі приміщення, відсутність енергопостачання, ускладнену чи неможливу логістику або відсутню компенсацію збитків.

Повернення бізнесу

Із чотирьох підприємців:

• один обов’язково планує повернути бізнес;

• один готовий за сприятливих умов;

• двоє не визначилися;

• жоден категорично не відмовився.

Ці відповіді можна навести як позиції конкретних респондентів. Але фраза про те, що «більшість опитаних не виключають можливості відновлення бізнесу», малоінформативна: вона об’єднує тверде рішення однієї людини, умовну готовність другої та невизначеність ще двох.

Потреби для перезапуску

Обладнання обрали троє підприємців, фінансування, ринки збуту і маркетинг — по двоє, матеріали й навчання персоналу — по одному.

Це придатні дані для індивідуальної роботи з цими чотирма підприємцями. Але вони не можуть бути основою програми підтримки всього бізнесу громади.

Показово, що двоє з опитаних узагалі не зацікавилася жодною із запропонованих програм підтримки, одна людина обрала гранти, ще одна — пільгове кредитування.

Тому висновок, що пряме фінансування є найбільш актуальним для «підприємців Липецької СТГ», фактично ґрунтується на відповідях двох людей.

Низький інтерес до консультацій та освіти

Жоден із чотирьох не обрав консультаційні послуги, юридичну допомогу, бізнес-інкубатори чи менторські програми. З цього зроблено висновок про низький інтерес підприємців громади до освітніх і консультаційних форматів.

Це некоректне поширення чотирьох відповідей на всю підприємницьку спільноту. Воно може призвести до хибного рішення не розвивати консультаційну підтримку, хоча аграрні, виробничі або новостворені підприємства могли б потребувати:

• юридичного супроводу;

• допомоги з компенсаціями;

• підготовки грантових заявок;

• оформлення пошкодженого майна;

• податкових консультацій;

• експертної підтримки при релокації чи поверненні.

Міжнародні ринки

Двоє із чотирьох працюють із клієнтами в Європі, ще один — в інших країнах світу. Це подано як наявність досвіду виходу бізнесу громади на міжнародні ринки та адаптації до нових умов.

Такий результат, найімовірніше, значною мірою пояснюється тим, що половина вибірки працює в ІТ. Він не може характеризувати аграрний, торговельний або промисловий сектор громади.

Готовність долучатися до відбудови

Двоє підприємців відповіли «так», один — «залежно від умов», один — «ні». Автори об’єднали перші дві групи і заявили:

«Більшість представників бізнесу відкриті до співпраці та потенційно готові долучатися до відбудови».

Безумовну готовність висловили рівно дві людини, тобто половина вибірки, а не більшість. Третя людина дала умовну відповідь.

Натомість абсолютна більшість підприємців — майже 99,9% взагалі не брали участі в опитуванні.

Щодо конкретних форм участі створення робочих місць, спільні ініціативи та роботу в дорадчих органах обрали по одному респонденту. Двоє не змогли визначитися.

З цього зроблено висновок про потенціал партнерства влади й бізнесу. Такий потенціал може існувати, але опитування його належно не вимірює.

Натомість участь лише чотирьох підприємців в опитуванні дуже яскраво це партнерство підсвічує.

Внутрішня суперечність у загальному висновку Стратегії

На с. 235 міститься твердження:

«Усі опитані підприємці відзначили втрату клієнтів і ринків збуту, пошкодження або втрату майна, зупинку діяльності та вимушену релокацію».

Це не відповідає даним самого розділу 13.2:

• втрату ринків і клієнтів назвали 75%, тобто троє, а не всі четверо;

• діяльність призупинив один підприємець;

• двоє працювали в повному обсязі;

• один працював онлайн;

• документ не показує, що кожен із чотирьох одночасно зазнав пошкодження майна, зупинився та був змушений релокуватися.

Отже, загальний висновок не просто надмірно узагальнює результати, а фактично змінює їх: окремі відповіді частини респондентів приписуються всім учасникам.

Майже всі висновки на підставі опитування 4-х підприємців

не можуть бути перенесені на весь бізнес Липецької громади

Напередодні широкомасштабного вторгнення економічна база Липецької громади охоплювала понад 3315 суб’єктів господарювання, серед яких були 356 юридичних осіб, 439 суб’єктів торгівлі, понад 20 великих аграрних компаній, численні фермерські господарства, промислові та переробні підприємства.

Опитування ж охопило лише чотирьох самозайнятих ФОПів: двох представників ІТ, одного — торгівлі й одного — персональних послуг.

Отже, участь становила приблизно 0,12% довоєнної кількості суб’єктів господарювання, а провідні галузі економіки у вибірці практично не представлені.

Тому коректно назвати розділ Стратегії розвитку Липецької сільської територіальної громади на період до 2027 року так: «Результати консультативного електронного анкетування чотирьох самозайнятих підприємців».

Головна некоректність полягає в тому, що характеристики цих чотирьох осіб — ФОП, ІТ, відсутність найманих працівників, порівняно невеликі фінансові потреби та можливість онлайн-роботи — перенесено на все підприємницьке середовище громади.

Через це висновок про переважання мікробізнесу та про ІТ, торгівлю й послуги як головні сфери діяльності не лише не доведений, а й суперечить економічному профілю, наведеному в іншому розділі самої Стратегії.

Розділ 13.2 не можна вважати репрезентативним дослідженням підприємницького середовища Липецької громади. Електронну анкету заповнили лише чотири підприємці, тоді як напередодні широкомасштабного вторгнення на податковому обліку перебувало понад 3315 суб’єктів господарювання. Отже, вибірка дорівнює приблизно 0,12% довоєнної економічної бази громади.

Усі четверо респондентів були ФОПами без найманих працівників до 2022 року. Двоє працювали у сфері ІТ, один — у роздрібній торгівлі, ще один — у сфері персональних послуг. У вибірці взагалі не представлені юридичні особи, аграрні підприємства, фермерські господарства, промисловість, переробка та більші роботодавці — тобто саме ті сегменти, які в іншому розділі Стратегії названо основою довоєнної економіки.

Тому результати дозволяють описувати лише досвід чотирьох конкретних самозайнятих підприємців, але не підприємницьке середовище громади загалом.

Аграрії та промисловці проігнорували опитування, тому всі висновки про перспективи стану та відновлення бізнесу в Липецькій громаді зроблені на основі всього 4-х відповідей.

Фрагмент сторінки 231 

проєкту Стратегії розвитку Липецької сільської територіальної громади на період до 2027 року

Це не завадило організаторам опитування в адміністрації Липецької громади дійти висновку, що «більшість представників бізнесу відкриті до співпраці та потенційно готові долучатися до відбудови» (сторінка 231 документа).

Цікаво, який висновок можна зробити з того факту, що в опитуванні взяли участь тільки чотири підприємці? В укладеному адміністрацією Липецької громади документі про це ані слова.

Читати також:

Медвироби, вогнегасники та велосипеди: лікарня Липецької громади отримала гуманітарну допомогу від БФ «Незламна родина»

У бік села Тернова Липецької громади атакували російські загарбники минулої доби

Будні харківської піхоти: у 127-й бригаді бійці «вгризаються» в землю задля безпеки

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group  Threads ЛИПЦІ Gromada Group