«Липці виглядали, як кадри з постапокаліптичного фільму»: гвардієць Олександр про роботу на «стабіку» на Липецькому напрямку

Про бойовий шлях бійця розповіли у Центральному територіальному Управлінні Національної гвардії України.

На початку війни, Олександр був там, де вже в перші години рахували не час, а врятовані життя.

Гвардієць зустрів повномасштабне вторгнення рф вранці 24 лютого 2022 року під час служби на блокпості у Донецькій області. Той ранок став для нього одним із найважчих: під масованими артилерійськими обстрілами на позицію безперервно доправляли тяжко поранених бійців, яким він разом із побратимами надавав першу домедичну допомогу, рятуючи життя просто під вогнем противника. Професію бойового медика Олександр обрав не випадково — за його плечима десятирічний досвід роботи фельдшером у хірургічному відділенні.

Надалі його підрозділ виконував бойові завдання поблизу Волновахи та Старогнатівки, стримуючи наступ противника в умовах інтенсивних обстрілів. Завдяки фаховому медичному досвіду Олександра направили до Курахівського шпиталю, де він у парі з військовим хірургом працював в операційній, надаючи допомогу сотням поранених бійців. Згодом він продовжив службу в зоні активних бойових дій поблизу Степного, де під час авіаудару зазнав контузії. Після евакуації Олександр знову повернувся до справи — чергував у шпиталі Курахового, допомагаючи побратимам.

У 2024 році на Харківському напрямку, в районі населеного пункту Липці, для Олександра розпочався один із найвідповідальніших етапів служби. Він ніс службу на додатковому стабілізаційному пункті та брав участь в евакуації тяжко поранених безпосередньо з позицій.

«Найважчими були виїзди “на нуль”. У тебе є буквально 30 секунд, щоб завантажити пораненого й почати надавати допомогу, коли над головою постійно працюють FPV-дрони, скиди та артилерія», — згадує Олександр.

Окремо в пам’яті закарбувався день, коли під час евакуації підрозділ дивом уникнув удару двох КАБів.

«За лічені секунди до переправи, по якій ми мали їхати, за близько триста метрів перед нами ворог завдав авіаудару. Переправа була зруйнована, але вже за ніч розвідка знайшла нову дорогу, і ми пішли нею першими», — розповідає медик.

За словами Олександра, евакуації під щільним артилерійським вогнем були надзвичайно важкими, але найбільше запам’ятовується фінальна мить:

«Коли вже в безпечній зоні вимикаєш РЕБ і усвідомлюєш, що всі живі — це відчуття не описати словами».

Найважчим стало крайні чергування перед ротацією — виїзд на небезпечну позицію «Зуб», потужний обстріл, пошкоджена техніка та подальша евакуація на броньованому автомобілі під прикриттям бригадної артилерії й РЕБу.

«Тоді Липці виглядали, як кадри з постапокаліптичного фільму — суцільні вирви, руїни й тиша», — згадує він.

Того дня один із тяжко поранених побратимів, попри всі зусилля медиків, помер у лікарні. Для військового фельдшера ці події стали гірким нагадуванням про справжню ціну кожної евакуації, кожного врятованого життя і кожної втрати.

Служба Олександра — це тиха, але надзвичайно важлива боротьба за кожного побратима, і саме з таких історій складається справжня сила України.

Читайте також:

Фронт поблизу Липецької громади: ворог продовжує спроби наступу в районі Вовчанська, Стариці, Приліпки

Фронт поруч Липецької громади: ворог атакує в районі Вовчанська, Приліпки та Кутьківки

У напрямку Глибокого українські захисники знищили більше 10 укриттів російських окупантів

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group   WhatsApp-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group