«Кілзона» у Липецькій громаді: як дронарі «Хартії» відстежують ворога у прикордонні розповіли у Deutsche Welle
Всi новини | | 480 | Автор: Антоніна Перебийніс

Командний пункт одного з батальйонів 13-ї бригади оперативного призначення НГУ "Хартія" Фото: DW
Закинуті поля з неприбраною кукурудзою. Напівзруйновані покинуті селища. Порожні траси зі згорілими автівками. Активних бойових дій не помітно. Так виглядають зверху українські та російські позиції поблизу кордону з рф на Харківщині.
Закинуті поля з неприбраною кукурудзою. Напівзруйновані покинуті селища. Порожні траси зі згорілими автівками. Активних бойових дій не помітно. Так виглядають зверху українські та російські позиції поблизу кордону з рф на Харківщині.
Про те, як використання БПЛА, сенсорів й розвідданих зробили поле бою прозорим у війні рф проти України розповіли у Deutsche Welle.
У репортажі розповіли, як у «кілзоні» на Харківщині працюють повітряна розвідка й наземні роботизовані платформи 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Національної гвардії України.
Командир батальйону з позивним «Гром» уважно стежить за екранами: через ясну погоду розвідка повинна максимально ретельно перевірити, чи не наблизився противник до позицій бригади.
«Якщо ми допустили ворога впритул до наших позицій, то ми щось десь не допрацювали», — каже «Гром».
За його словами, традиційні бліндажі й окопи в умовах цієї війни вже не забезпечують належного захисту, тому «уся піхота — й українська, і ворожа — окопується в тунелях під землею, аби бути не досяжною для ударних дронів».
Як пояснює «Гром», виявлення ворога сьогодні — це фактично «зчитувати з неба знаки на землі»: поява нового сміття в покинутих населених пунктах, свіжа земля біля огорож, купи гілок поруч із деревами чи складена деревина у дворах — усе це може вказувати на присутність противника.
Оператор Олексій спрямовує безпілотник до одного з будинків і помічає сліди біля колодязя:
«Схоже на сліди тварини, але теоретично хтось міг набирати воду. Треба пізніше перевірити».
Паралельно за наказом командира він перевіряє дорогу, де розвідка зафіксувала цивільний автомобіль, що на кілька хвилин зупинявся біля лісосмуги.
«Ворог так часто доставляє різні вантажі для піхоти», — пояснює Олексій.
У разі виявлення укриттів туди одразу спрямовують ударні дрони.
«Тим же займається і противник. Домінує той, хто має кращі укриття та перевагу в дронах», — додає «Гром».
Щоб не розкривати розташування підземних укриттів і мінімізувати ризики для особового складу, логістичні завдання у небезпечних районах — доставка провізії, боєприпасів і евакуація — дедалі частіше виконують наземні роботизовані системи.
Такі платформи, зокрема НРК «Мрія», здатні перевозити до 700 кілограмів вантажу й керуються операторами, які перебувають щонайменше за 40 кілометрів від передової.
Попри те, що ці машини часто стають цілями для ворожих FPV-дронів і зазнають ушкоджень, військові оцінюють це прагматично: головне, що замість людей ризикує техніка, яку можна відремонтувати.
Оператор роботизованого комплексу з позивним Скрудж зазначає, що «Мрія» — «боєць» уже бувалий, мав два «поранення» та, імовірно, знов «буде вилікуваний» механіками.
Водночас можлива втрата цієї платформи, за його словами, не є критичною для загальної ситуації:
«Це лише машина. Для нас головне, щоб не загинула жодна людина».
Один із командирів упевнений, що українські наземні роботизовані комплекси розвиваються швидше, ніж у противника. У майстерні своєї роти він продемонстрував журналістам значну кількість готових до застосування бойових платформ, оснащених американським великокаліберним кулеметом Browning.
Це озброєння здатне ефективно уражати як живу силу, так і техніку противника, а сама платформа може тривалий час працювати від акумуляторів у режимі очікування.
«Коли виїжджає просто робот з кулеметом на противника на відстань за кілометр-півтора від позицій, це вже морально подавляє», — пояснює механік роти Юрій.
Такі роботизовані турелі можуть висуватися на позиції, довго перебувати в режимі очікування та самостійно уражати цілі, водночас чинячи сильний психологічний тиск на противника.
Військові переконані, що це лише проміжний етап, який веде до майбутнього, де бойові дії вестиме переважно техніка, а люди керуватимуть нею на відстані — «з будь-якої точки світу».
Джерело: Як українські військові дають собі раду в «кілзоні»
Читайте також:
У Липецькій громаді надали допомогу людям, які потребують особливої уваги
У Руських Тишках влучанням ворожого FPV-дрона пошкоджено автомобіль: постраждали дві людини
Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group WhatsApp-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group
Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Threads ЛИПЦІ Gromada Group
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз